Борги за послуги ЖКГ не стягатимуть під час війни

Верховна Рада прийняла у першому читанні поправки до Закону "Про виконавче провадження" щодо виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

По що каже новий закон?

У новому законі йдеться про те, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України (наказом президента України Володимира Зеленського воєнний стан подовжено до 23 серпня 2022 р. - Ред. ) забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Під час воєнних дій не можна буде стягати борги за послуги ЖКГ не лише з підприємств оборонно-промислового комплексу, органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів,але й з фізичних осіб.

Влада переконує населення в тому, що новий закон "сприятиме захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану".

Зворотній бік нововведення

На перший погляд, здається, що звичайні українці мають зітхнути з полегшенням: адже в них не будуть накопичуватися борги. Проте експерти вважають це нововведення популістським.

На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) в Україні є офіційна гарна ситуація, коли не можна примусово стягуватимуть борги, а є фактичне рішення щодо зниження середньої температури опалення житлових приміщень взимку 2022-2023 р.р.

Виходить, що правляча еліта чітко усвідомлює, що населення просто немає грошейабиплатити за послуги ЖКГ, тому заздалегідь готова давати менше опалення і не вимагати негайної сплати грошей, побоюючись катастрофічного зростання рівня злочинності та смертності в країні.

На думку експерта,Україна готується до дефолту, тому й заборгованість населення зараз не вважають критичною масою грошей. Саме тому роблять популістські заяви для підтримки морального духу населення та віри у правлячий клас країни. Це практично така ж практика, як коли перед виборами депутати роздають гречку в подарунок, щоб підтримати електорат перед тим, як їм потрібно буде обрати цього депутата знову.

ЖКГ на межі банкрутства

Ситуація із заборгованістю населення за послуги ЖКГ і до прийняття нового закону не була доброю. Так,за інформацією Госстату, на кінець 2021 р. борги українців складали 81,3 млрд грн. Це колосальна сума.А зараз, ну думку експертів, коли людям по суті офіційно дозволять накопичувати боргиі коли не має за це покарання, ситуація може стати критичною для галузі.

Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що війна поставила ЖКГ у критичний стан. Під час війни платежі будуть падати. Частина населення втратила роботу та просто не може платити за послуги,частина скористається з того, що не має покарання за несплату.

І це не єдина проблема галузі. За місяці війни з РФ знищено структуру ЖКГ, дуже дорогими стали енергетичні ресурси, вже наявний дефіцит палива. Все це веде до колапсу всієї системи ЖКГ у країні.

В цій ситуації влада просто не знає, що робити і тому вирішила все віддати до рук долі. Фактично всі мріють, що після війни станеться диво і якимось чином ЖКГ відродиться сама по собі. Але насправді борги тільки зростатимуть і галузь працюватиме все гірше і гірше.

Все це може призвести до критичної ситуації і неодмінно скажеться на населенні, яке просто більше не буде отримувати жодних послуг.

Можливо, тоді українська влада задумається, що не можна приймати популістські закони і скидати все на війну.

Експерти навіть припускають, що є вірогідність того, що країна вимушена буде оголосити дефолт.

Так, М. Орищак вважає, що в липні-серпні очікувати на нього не варто, оскільки рівень ЗВР дозволяє й надалі формально підтримувати валютний ринок країни. Подібні кроки робили і в 2015 році, ще за часів Валерії Гонтарєвої, коли витрачали ЗВР на стабільність валютного ринку, що було неефективно, але ніхто НБУ не забороняв це робити.

Але дефолт маячить на обрії. Зараз рішення про те, що можна буде не платити за послуги ЖКГ буквально сигналізує, що моральний дух населення на тлі війни падає.

Експерти вважають, що владіУкраїни треба думати і про те, що буде після війни, а не списувати все на бойові дій. Чим більше усього ми збережемо, тим легше буде відбудовувати країну.

Борги українців за послуги ЖКГ склали:

За постачання та розподіл природного газу – 33,8 млрд грн.

За постачання теплової енергії та гарячої води - 26,6 млрд грн.

За централізоване водопостачання та водовідведення – 6,4 млрд грн.

За управління багатоквартирним будинком – 5,6 млрд грн.

За поводження з побутовими відходами - 1,3 млрд грн.

За постачання та розподіл електричної енергії – 7,7 млрд грн.

Вікторія Хаджирадєва