Офлайн-навчання: 1 вересня діти підуть до школи під виття сирен?

Петиція про заборону офлайн-навчання набрала більше 25 тис. голосів. Президент Володимир Зеленський запропонував уряду врахувати пропозиції батьків.

Хто буде вчитись і вчити

За рекомендацією КМУ, навчальний рік в українських школах має розпочатися з 1 вересня переважно в офлайн-форматі. Як відзначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, онлайн-уроки, що стали вже звичними за час пандемії, залишаться на прифронтових та окупованих територіях. Організувати довезення дітей до шкіл та їх безпеку під час навчального процесу мають обласні військові адміністрації (ОВА) разом з Міносвіти, МВС та Міністерством розвитку громад і територій.

Держслужба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) розробила протоколи безпеки, місцева влада має затвердити на їхній основі індивідуальні протоколи та ознайомити з ними учнів і батьків.

ДСНС проводить перевірку навчальних закладів на наявність укриттів. У червні освітній омбудсмен Сергій Горбачов опублікував у Telegram її попередні дані. Тоді 1100 із 13 700 шкіл мали потрібні укриття. При цьому він наголосив, що слід бути особливо прискіпливими до безпеки у 98 прифронтових та прикордонних громадах, оскільки там ракети та снаряди можуть долітати ще до того, як увімкнеться сигнал тривоги.

Однак вже на початку липня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський відзвітував, що значна частина українських шкіл укриття має.

"Зараз опрацьовується логістика, щоб визначити, який клас куди конкретно виходить, протягом кількох хвилин він має бути в укритті, хто конкретно та персонально відповідальний за те, щоб люди опинилися у сховищі", - уточнив глава МВС. - Вимога така, щоб за кілька метрів, максимум за кілька хвилин ходьби від школи були захисні споруди, де можна буде перебувати під час тривоги".

Однак віце-прем'єр та голова Мінреінтеграції Ірина Верещук 20 липня повідомила: готова недостатня кількість шкільних бомбосховищ.

"Підготовка бомбосховищ до нового навчального року - одне з пріоритетних питань зараз. З того, що я бачу - бомбосховища потрібно доопрацьовувати. Там має бути все необхідне - вода, біотуалети", - зазначила вона.

За архітектурними нормами для навчальних закладів, в укриттях мають бути відсутні вікна та транзитні комунікації; наявні незалежні джерела електричного живлення та генератора; запаси їжі та води бодай на 48 годин; місця для сидіння, лежання та прийомів їжі (меблі повинні бути з незаймистих матеріалів); наявні два виходи.

Та для організації навчаня у офлайні потрібні не лише пристосовані приміщення, але й самі учні і  вчителі. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що 22 тисячі українських вчителів перебувають як біженці за кордоном, за чотири місяці війни в Україну повернулося близько 8 тисяч освітян. Однак нестачі вчителів на початок навчального року не очікується, запевнив він. При цьому, лише у Польщі в школу 1 вересня має піти 200 тисяч українських дітей.

Міністр зазначив, що освітянам шкіл, де запровадять офлайн-навчання, потрібно буде повернутися на свої робочі місця з-за кордону чи інших регіонів країни. Педагогів та учнів зруйнованих шкіл переведуть до розташованих поблизу навчальних закладів. Викладати онлайн, отримуючи повну заробітну плату, зможуть лише вчителі громад, де офіційно задекларують дистанційний освітній процес.

С. Шкарлет також повідомив: рішення про початок навчання у школах, де немає укриттів і вони відсутні й поруч, залишається особисто за керівниками ОВА.

"Десь у 20 числах серпня матимемо цілісну картину", - повідомив він.

Перед початком навчального року рятувальники і поліція проведуть в школах додаткові перевірки. Там мають розмістити стенди з правилами поведінки дітей в умовах воєнного стану, встановлять сигнали тривоги та проведуть тренування з евакуації. Запланована також розробка Абетки з безпеки для школяра середньої школи і мобільного застосунка з інформацією, як поводитися в небезпечних ситуаціях, заняття з протимінної безпеки.

Батьки стурбовані не на жарт

Попри необхідність соціалізації дітей, багатьох батьків із-за офлайн-навчання не полишає відчуття тривоги. Адже внаслідок бомбардувань та обстрілів РФ вже пошкоджено 2185 навчальних закладів, з них 221 зруйновано повністю. Загинуло 353 дитини та 679 поранено.

Своїм занепокоєнням батьки діляться у інтернет-пабліках, при цьому все-таки пропонуючи свої варіанти шкільного офлайну.

"Будуть гатити по школах, без сумніву, який резон пускати ракету за 8 млн. доларів "аби так", -вважає інтернет-користувач з ніком гори.ua. - Чим менше учнів буде у школі, тим безпечніше. Ви собі як хочете, але у нас є напрацьована схема змішаного навчання. 1-4 класи очно у першу зміну, уроки по 30 хв. Якщо є паралельні класи, то понеділок, вівторок - читання, письмо, математика в одного класу очно, решта дистанційно. Середа, четвер - читання, письмо, математика у іншого класу, решта дистанційно. 5-9 класи зміна по 30 хв. Одного тижня приходять до школи 5,6,7 класи, іншого 8,9 класи. Якщо, наприклад, у вас паралелі, то можна зробити так, щоб кожен клас один раз на місяць приходив до школи очно, а решту дистанційно. Там де 10-11 класи, точно треба щось думати. Наприклад, 5,6,7 (1 тиждень очно, решта дистанційно), 8,9 (2 тиждень), 10,11 (3 тиждень). Кожен робить під свою відповідальність".

У батьків є причини сумніватись у безпечності навіть тих шкіл, де є укриття.

"Про захисні споруди: починалося з 8%, а зараз вже більшість шкіл їх якби мають. Звідки ж вони взялися за два тижні? Процес чіпляння на двері шкільних тирів відповідних папірців триває з неймовірною швидкістю… Краще подбали би про безкоштовні цифрові платформи для дистанційного навчання, електронні журнали, документи про навчання у Дії тощо. На це потрібен час, а ми його гаємо", - пише Вікторія Владімірова.

Як підкреслює експерт проєкту DECIDE Децентралізація для розвитку демократичної освіти Анна Пуцова, МОН лише рекомендує школам відновити очне навчання, форму його визначатиме місцева громада.

Для того, аби вирішити цю проблему у мирний спосіб, у громадах проводяться відповідні опитування. У Полтаві, наприклад, таке опитування триває до 20 липня.

"Невдовзі 1 вересня, і ми активно готуємося до навчального процесу. Багато батьків запитують у мене, скільки триватиме опитування. Повідомляю: до 20 липня, за результатами ми зрозуміємо, яка кількість дітей лишилася у Полтаві, і хто готовий навчатися онлайн, а хто офлайн", – зазначив полтавський міський голова Олександр Мамай.

Ірина Носальска