ЗНО в Німеччині: українські випускники у часи війни

Учні випускних класів українських шкіл, які виїхали через війну до Німеччини, нині складають ЗНО у німецьких університетах. Про те, як це проходить і про подальші плани молодих людей, - у репортажі DW з Кельна.

"Ми дуже вдячні нашій країні, що організувала можливість скласти ці випускні тести і отримати атестати закордоном. Ми також дякуємо всім країнам, які прийняли українців під час війни і допомагають з навчанням та іспитами. Все організовано на високому рівні", - ділиться враженнями 17-річний український випускник Павло. У хлопця гарний настрій: щойно абітурієнт успішно склав у Кельні кількагодинний онлайн-тест з історії України, української мови і математики.

Школа через інтернет

Павло - один з декількох тисяч українських школярів-випускників, які цими днями проходять зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) у Німеччині. Харків'янин залишив рідне місто у березні і спершу вирушив з мамою до Польщі. Згодом завдяки волонтерам вони знайшли родину, яка прийняла у себе у німецькому Франкфурті-на-Майні. Нині Павло мешкає разом з мамою у готелі, який оплачується з соціальних фондів. Попри непрості умови, Павло не припиняв дистанційне навчання у рідній харківській школі. "Навчання не припиняється. Моя мама сама вчителька. Викладає по інтернету з Німеччини", - розповідає Павло.

На тест Павло приїхав з Франкфурта-на-Майні до Кельна разом з подругою-харків'янкою Поліною, яка теж щойно закінчила школу. "У Франкфурті в університеті теж можна складати випускні іспити, але там не вистачило місць", - каже Поліна.

Тести у п'ятьох містах Німеччини

Крім Кельна і Франкфурта, зовнішнє незалежне оцінювання у Німеччині українські школярі можуть пройти також в університетах Берліна, Гамбурга і Лейпцига, а також у культурному центрі Gorod у Мюнхені.

Проведення ЗНО у Німеччині стало можливим завдяки організаційній підтримці тутешніх університетів. "Німецькі вищі школи підтримують українську систему вищої освіти як лише можуть і так, як цього хочуть українські партнери. Солідарність і підтримка німецьких вищих шкіл при проведенні мультидисциплінарних тестів взірцево це засвідчують", - зазначив президент Німецької конференції вищих шкіл професор Петер-Андре-Альт. За словами Альта, німецькі вищі школи також підтримують українських колег у створенні цифрових платформ, аби українські студенти у Німеччині могли продовжувати онлайн-навчання в українських університетах.

Лише у Кельні на випускні тести записалися близько двох тисяч українських випускників, повідомила у розмові з DW очільниця міжнародного офісу університету Сузанне Пройшофф. "Найбільшим викликом для нас була технічна сторона питання. Ми змогли гарантувати стійкий безперебійний інтернет-зв'язок і надати 140 справних комп'ютерів для проведення тестування", - розповідає Пройшоф.

Допомагають проводити тестування волонтери USAC - Української студентської асоціації Кельна. "Працюємо на громадських засадах раз на тиждень по дві зміни. Зранку я допомагав на тестах, ввечері прийде інша наша активістка, бо мені треба на роботу", - каже студент-медик Андрій. Родом він із Закарпаття, вже чотири роки вчиться у Кельні. На випускних тестах студент перекладає і допомагає вирішувати всі поточні питання. "На першому тестуванні у нас були технічні проблеми, довелося дзвонити до Києва, щоби все налагодити", - розповідає Андрій.

Після кількох семестрів в Україні можна перевестися

Абітурієнти після складання випускних іспитів здебільшого планують вступати в українські виші. Адже одразу після української школи українці не можуть здобувати вищу освіту у Німеччині, бо шкільна освіта у Німеччині триває на 1-2 роки довше, ніж в Україні. Деякі студенти після кількох семестрів онлайн-навчання планують перевестися до німецького вишу.

Тим же абітурієнтам, які планують з наступного семестру вчитися у Німеччині, німецькі університети пропонують підготовчі курси. "У нас сформована підготовча група з українців, до неї вже записалися 25 людей. Запис триває", - зазначила Сузанне Пройшофф з Кельнського університету. На інтенсивних заняттях, які є безкоштовними, майбутніх студентів знайомитимуть з німецькою системою вищої освіти, Але головне тут - пропозиція інтенсивних занять з німецької мови, аби підтягнути українців до необхідного рівня. Для вступу до німецького університету, крім високих балів ЗНО, потрібно ще мати і мовний сертифікат рівня DSH2.

Місць у німецьких вишах бракуватиме

Керівниця USAC Уляна Деркач у розмові з DW висловила побоювання, що вступити до університету у Німеччині українським студентам подекуди буде важко. "Університети виділяють на кожну країну з-поза меж ЄС певну невелику квоту на окремі предмети. Тепер у Німеччині тисячі українських абітурієнтів, тому на місця у цій квоті претендуватиме значно більше українців, ніж було до війни. Ми домагаємося, щоби ці квоти збільшили", - розповідає Деркач.

У Конференції ректорів вишів зараховувати українців у виші понад існуючі квоти не обіцяють. "Об'єктивні труднощі виникають особливо тоді, коли біженці з України хочуть вступати на спеціальності, щорічна кількість навчальних місць за якими обмежена, таких як медицина або психологія. Тут діють чітко регламентовані квоти для всіх - незалежно від національності. Їх просто так збільшити неможливо", - зазначив у коментарі речник установи.

Одразу в Ахен

Зате для 17-річного киянина Степана, який також здає ЗНО у Кельні, питання з місцем в університеті вже вирішене. Восени він розпочне заняття у Технічній вищій школі Ахена. Степан поїхав з Києва з мамою ще 24 лютого, щойно на Україну впали перші російські бомби. Подруга мами запросила до себе, і Степан не вагався, бо мріяв про технічну освіту у Німеччині, вже три роки вивчав мову.

Вступити до німецького університету допомогла програма Інституту Гете Studienbrücke, на якій навчався Степан ще з минулої осені. Після неї хлопця зарахували в університет навіть без атестата. "Достатньо було лише надати табель з актуальними оцінками. Атестат тепер, після тесту, зможу надати постфактум", - каже Степан.

Підготовка через Youtubе

Майбутній інженер пишається результатом ЗНО з математики: 28 з 30. А от історія України далася важко: лише 15 з 35 правильних відповідей. "Я - технар. Ніколи не планував складати тест з історії. Більше розраховував на англійську. Коли дізнався, що буде історія, довелося якось підтягувати. Добре, що питання у тесті обмежили лише 20-им століттям", - каже хлопець. Готувався Степан не лише з книжками, а й за допомогою відео-занять на Youtubе.

Для українських випускників останні місяці школи були важкими. Після початку війни навчання спершу зупинилося, а потім довелося вчитися одночасно і у німецькій школі, і в українській - дистанційно. Складене ЗНО - кінець цього важкого етапу. Попереду у багатьох невизначеність через війну і життя на дві країни. Однак у день успішно складених тестів усі сповнені оптимізму.

Джерело: Українська служба DW