Повітряна тривога: У Києві зупиняється транспорт
У Києві з 1 серпня весь громадський транспорт зупиняється під час повітряної тривоги. Пасажири збентежені, адже залишаються питання з оплатою проїзду та діючими бомбосховищами.
Суперечки навколо постанови
З 1 серпня у Києві наземний громадський транспорт, у тому числі й приватні перевізники, під час повітряної тривоги зупинятиме рух у безпечному місці відповідно до Правил дорожнього руху, йдеться у постанові.
Метрополітен, як і раніше, під час повітряної тривоги не здійснюватиме перевезення по наземних ділянках і закриє станції відкритого типу. Пізніше у коментарі ЗМІ схему проїзду за новими правилами пояснив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Він розповів, що під час повітряної тривоги наземний громадський транспорт доїжджає до найближчої зупинки або просто зупиниться на місці, де дозволено правилами дорожнього руху. Пасажири зможуть піти в укриття, а після завершення тривоги - повернутися до того ж автобуса, маршрутки, тролейбуса тощо. Укриття можна знайти у муніципальному додатку Київ Цифрової.
Це рішення викликало шквал критики. Кияни запитували: як проводиться оплата проїзду? Невже доведеться віддавати гроші за квиток двічі? У КМДА поспішають заспокоїти: пасажири столичного громадського транспорту зможуть скористатися ним після відбою повітряної тривоги без повторної оплати проїзду.
Як повідомляється, трамваї, автобуси та тролейбуси після отримання сигналу про повітряну тривогу довозитимуть пасажирів до найближчої зупинки, або до розширення проїжджої частини - так званої "кишені".
"Після відбою тривоги водій чекатиме на пасажирів протягом 10 хвилин. Пасажири, які за цей час не встигнуть повернутися до транспортного засобу, можуть скористатися наступним. Оплачувати проїзд повторно не потрібно в обох випадках. Контролери будуть попереджені про це і отримають відповідні інструкції", - запевнили у КМДА.
Втім, перевірку першою тривогою після нової ухвали транспорт не пройшов. 2 серпня вдень під крик сирен спокійно їздили комунальні автобуси, пишуть у Facebook. Так, спільнота Великий Київ викрила на поїздках у повітряну тривогу автобус 17 маршруту.
При цьому в повітряну тривогу метро повністю не зупиняє свою роботу, не курсуючи лише наземними ділянками, зазначає експерт з питань транспорту В'ячеслав Коновалов. А для наземного транспорту не відпрацьовано питання з регламентом – де транспорт взагалі повинен зупинятися.
"Для мене велике питання саме в регламенті: де зупинятися, яким чином зупинятися, якісь кишені мають бути для транспорту. Інфраструктура під нову постанову КМДА відсутня. У теорії все звучить добре, але на практиці чиновники сказали "А" і не сказали" Б", - каже В'ячеслав Коновалов. Експерт іронізує, що тяжкість покарання компенсується невиконанням. На його думку, транспорт продовжить їздити в повітряну тривогу, при цьому правоохоронці точково каратимуть водіїв, що проштрафилися.
Де знайти бомбосховища
Друге, але не менш важливе питання: де киянам шукати бомбосховища? На карті їх багато, а на практиці вже гірше. У Facebook люди пишуть, що часто укриття закрите або не пристосоване для того, щоб в ньому сховатися.
"Знаєте, скільки грошей виділено на укриття за півроку війни? Нуль! Знаєте, скільки грошей виділено з міського бюджету на укриття у школах? Нуль. Є 24 "лями" на все місто субвенцією з держбюджету. Це дві школи по району. Досі ніхто не знає, чи буде навчання офлайн і у яких школах. У нас немає укриттів на зупинках теж. Ну тобто ця прекрасна акція тільки стимулює людей їхати далі на таксі, от і все. А на Київпастранс з бюджету знову додаватимуть гроші", - пише на своїй сторінці депутатка Київради Ксенія Семенова.
Також категоричним є експерт з питань безпеки Сергій Шабовта. Він вважає, що подібна постанова лише знімає відповідальність із муніципальної влади.
"Під час тривоги є сенс зупинятися і випускати людей. В одному зосередженому місці вони точно потрапляють під ударну хвилю, під уламки - тобто, в салоні громадського транспорту ризики зростають. Але з іншого боку, ми чудово знаємо ситуацію в Києві з приводу сховищ. Більшість місць потрапляють під категорію укриття. У нас немає розгалуженої системи бомбосховищ, що регулярно перевіряється, як немає чіткої та стійкої мережі цивільної оборони, як має це бути", - каже експерт. Він наголошує, що про систему ЦО постійно згадували під час масштабних НП, наприклад, вибухів на складах у минулому, проте до діла не дійшло.
"Після війни, коли її відлуння ще були живі, у центральних районах Києва бомбосховища були збудовані, вони закладалися при будівництві будинків. Але поступово ці притулки комерціалізувалися, у них почали жити бездомні, а двірники - зберігати інвентар. Справа в тому, що бомбосховища - аспект державної безпеки, а так у нашій країні давним-давно ніхто не порушував питання", - каже Сергій Шабовта.
Ціна запитання
Напередодні з'явилося цікаве дослідження у Блозі команди про мобільність. У ньому транспортний експерт Дмитро Беспалов проаналізував, скільки коштуватиме місту повна зупинка транспорту під час повітряної тривоги.
Грунтуючись на даних відкритої статистики та доступних даних для індивідуального транспорту, експерт приходить до висновку, що під час повітряної тривоги в Києві може зупинятися рух одночасно понад 67 000 пасажирів наземного транспорту та до 20 тисяч користувачів метро. Це середні значення, однак із певною часткою ймовірності експерт говорить про 87 000 пасажирів, які в середньому будуть змушені перервати свою поїздку через повітряну тривогу.
"Якщо тривога триватиме 1 годину, а вартість часу 1 такого пасажира прийняти на рівні 100 грн за годину, то ми говоримо про сумарні соціально-економічні транспортні втрати на рівні 8,7 млн. грн за годину, без врахування прямих витрат та майбутніх соціально-економічних наслідків. Тобто ми усвідомлюємо те, що цей показник 8,7 млн. грн, скоріш за все, ще й є вкрай заниженим.
Таким чином, ми припускаємо, що кожна зупинка громадського транспорту під час повітряної тривоги буде коштувати Києву як мінімум 8,7 млн. грн. А от питання, що містяни отримують за ці кошти – залишимо поки відкритим", - пише Дмитро Беспалов.
Валерія Шипуля