HRW задокументувала російські воєнні злочини у Харкові

Текст:  , 17 серпня 2022, 09:15
💬 0
👁 1108

Збройні сили Росії завдають невибіркових ударів по житлових масивах Харкова, що є воєнним злочином. Це засвідчує вже друга доповідь, підготована правозахисною організацією Human Rights Watch.

Експерти Human Rights Watch (HRW), побувавши у Харкові і місті Дергачі у Харківській області, зафіксували щонайменше вісім невибіркових ударів з боку Збройних сил Російської Федерації, завданих по житлових масивах з використанням, зокрема, касетних снарядів. Внаслідок цих ударів, зазначають правозахисники, загинули щонайменше 12 цивільних мешканців, були поранені 26 осіб, зруйновані житлові будинки і медичні заклади. Такі удари, наголошують у HRW, є порушенням міжнародного гуманітарного права і можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.

Удари по лікарнях

Внаслідок ударів, проаналізованих на місці експертами Human Rights Watch у період з кінця травня до кінця червня, зазнали руйнувань п'ять лікарень Харкова, зазначено у прес-релізі, оприлюдненому на сайті організації у вівторок, 16 серпня. Правозахисники, докладно проаналізувавши на місці обставини вісьмох ударів, дійшли висновку, що російські вояки не докладають зусиль, щоби мінімізувати кількість жертв серед цивільного населення, як того вимагає міжнародне гуманітарне право. Лише в одному з п'яти випадків обстрілів лікарень експерти HRW зафіксували поблизу лікарні незначну кількість українських вояків. Водночас в організації зазначають, що підрозділами Збройних сил України (ЗСУ) було вжито заходів, аби не наражати на небезпеку обстрілу медичний заклад. Правозахисники наголошують, що лікарні відповідно до норм міжнародного гуманітарного права підпадають під особливий захист. Тому прицільні удари по лікарнях, які не використовуються для ведення вогню по позиціях противника, є забороненими і підпадають під визначення воєнних злочинів.

Висновки доповіді Human Rights Watch спростовують закиди, оприлюднені на початку серпня у прес-релізі іншої правозахисної організації - Amnesty International. У заяві АІ, яка викликала бурхливі дискусії, йшлося про те, що підрозділи ЗСУ нібито регулярно наражають на небезпеку цивільне населення, розміщуючись у житлових кварталах і на території лікарень. Натомість з аналізу Human Rights Watch на прикладі Харкова випливає, що росіяни завдають ударів по лікарнях та житлових кварталах незалежно від того, чи розміщено там українські підрозділи. У семи з восьми випадків, проаналізованих правозахисниками, поблизу місця вибухів російських снарядів не було зафіксовано присутності будь-яких українських підрозділів.

Зруйнована будівля Харківського педагогічного університету

Використання касетних боєприпасів

"Російські сили без розбору бомблять Харків і околиці, завдаючи ударів по густонаселених житлових кварталах зброєю невибіркової дії. У випадках, які ми задокументували, російські сили не продемонстрували турботи про життя цивільного населення і законів ведення війни", - констатувала експерт Human Rights Watch Белкіз Вілле.

Представники організації задокументували щонайменше три удари касетними боєприпасами. Ця зброя є максимально невибірковою і вирізняється великим ризиком загибелі цивільних осіб, які не беруть участь у бойових діях. Касетний снаряд вибухає над землею на невеликій висоті, розкидаючи з великою силою навколо тисячі уламків, які вражають все живе навколо. Ця зброя через ризики для цивільного населення заборонена міжнародною конвенцією.

Human Rights Watch повідомляє також про два випадки використання касетних боєприпасів українською стороною. Водночас, організація у звіті не наводить деталей, де і коли було завдано цих ударів і чи були вони завдані по військових об'єктах, чи по житлових кварталах.

Відповідаючи на запитання DW, в організації уточнили, що її експерти не документували випадків використання касетних бомб українською стороною. Натомість HRW надіслала редакції лінки на статтю у The New Times від квітня, в якій йдеться про імовірний випадок використання касетних боєприпасів з боку ЗСУ у березні на Харківщині. Другий випадок, про який згадують правозахисники у звіті, взятий з оприлюдненої у червні доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини. У цьому документі згадується про "перехоплення" у березні над окупованим містом Єнакієве Донецької області "ракети ЗСУ", яка несла касетний боєприпас. У звіті ООН зазначено, що використання касетних боєприпасів російською стороною є значно поширенішим, ніж українською.

Утилізація касетного боєприпасу із запасів Бундесверу, 2012 рік. Німеччина приєдналася до конвенції з заборони касетних боєприпасів і утилізувала всі запаси 

Натомість інформація щодо ударів з російської сторони у новому звіті HRW є більш докладною і задокументованою експертами організації на місці подій. Так, один з російських ударів касетними боєприпасами у середині травня було завдано по культурному центру у Дергачах, ще один - наприкінці травня - уразив клініку жіночого здоров'я, у третьому випадку касетний боєприпас вибухнув в одному з парків міста. В усіх трьох випадках удари призводили до жертв винятково серед цивільного населення.

Правозахисники зазначають, що касетні боєприпаси невибірково вражають сотнями окремих вибухових елементів все живе на площі розміром з футбольне поле. Після удару касетним боєприпасом нерідко залишаються окремі елементи, які не здетонували одразу. Вони становлять додаткову небезпеку для цивільного населення, подібну до протипіхотних мін. Human Rights Watch закликає у своєму звіті як Росію, так й Україну приєднатися до конвенції, яка забороняє використання касетних бомб.

Нинішнє дослідження є вже другим, проведеним у Харкові аналітиками Human Rights Watch. У перші тижні війни представники правозахисної організації проаналізували 43 удари росіян по житлових кварталах Харкова. "Українські та міжнародні прокурори, які розслідують воєнні злочини в Україні, мають працювати над тим, щоби відповідальні за злочинні удари по Харкову були притягнуті до відповідальності", - закликала Белкіз Вілле.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: бомба Росія Харків Human Rights Watch