Кримська платформа. Саміт на тлі війни

 

Напередодні 30-річчя незалежності, 2021 року, Україна започаткувала міжнародний дипломатичний формат Кримська платформа. Тоді ж проголосили його мету – посилити тиск на Кремль, подолати наслідки анексії Криму, запобігти порушенням прав людини на півострові та отримати допомогу для його деокупації.

 

Через рік ситуація змінилася радикально. Із початком повномасштабної російської агресії під окупацією опинилися вже нові території України. Проте 23 серпня саміт "Кримської платформи" проведуть вдруге - на найвищому рівні, запевняють організатори. Тільки цього року через загрозу безпеці він відбудеться в онлайн-форматі.

 

Кримська платформа та пропаганда РФ

 

У першому саміті форуму взяли участь 46 країн та міжнародних організацій. На рівні лідерів було представлено 14. "Саміт був до певної міри успішним - зібрав представників усіх країн НАТО і ЄС. Але не приїхали, наприклад, Ангела Меркель або Емманюель Макрон", - зазначає в розмові з DW директор Інституту світової політики Євген Магда. Київ критикували і за недостатньо високе представництво США (зрештою саміт відвідала міністр енергетики), відсутність Азербайджану, Ізраїлю, країн Африки, Південної Америки та Азії, крім Японії.

 

Від нового саміту проривів у представництві Магда не очікує: "Вже інші виклики. Коли є понад 50 країн у предметному форматі Рамштайн, то Кримська платформа, відома хіба фахівцям, відходить на другий план. І російська пропаганда діє, тому чекатиме представників Індії чи Китаю - ілюзія". Натомість проведення саміту онлайн, на його думку, полегшить залучення вищих гостей: "У віртуальному форматі більше шансів чекати на виступ Макрона або Бориса Джонсона".

 

Представник президента України у Криму Таміла Ташева визнає, що залучати до Кримської платформи нових партнерів складно: "На жаль, РФ працює активно, а її пропаганда діє на багато країн". За рік до платформи приєдналася лише одна країна – Ліхтенштейн. У той же час Ташева зазначає, що розширення географії платформи було завданням, поставленим Володимиром Зеленським перед МЗС країни, і запевняє – незважаючи на зусилля Росії, коло учасників цього року розшириться.

 

За інформацією DW, 23 серпня до саміту мають приєднатися близько десяти нових країн, проте їх назви публічно не розкривають. З відкритих джерел відомо лише, що Зеленський запросив на саміт президента Гватемали, коли той нещодавно був із візитом у Києві.

 

Кримська платформа без експертної дискусії?

 

На відміну від торішнього формату, де окрім виступів гостей пройшли кілька експертних дискусій, а всі країни підписали Кримську декларацію, цього року саміт обмежиться промовами учасників та їхньою спільною заявою.

 

Директор інституту світової політики зазначає, що відсутність експертної дискусії може перетворити саміт на "конкурс спічрайтерів". Насамперед він хотів би почути на заході звіт про результати роботи платформи хоча б за півроку до повномасштабної війни. "Для багатьох людей вони не очевидні. Я не можу відзначити нічого з інформаційно-значущих подій", - каже Магда.

 

Представниця президента з останньою тезою не згодна. Ташева відзначає створення національного офісу Кримської платформи, який провадить аналітику щодо ситуації в Криму для іноземних партнерів, та створення мережі представників форуму в країнах-учасницях, що допомагатиме розповсюджувати цю інформацію. "Україна багато працює на внутрішньому треку: над планом реалізації стратегії деокупації Криму, законодавчими питаннями освітніх кваліфікацій громадян на окупованих територіях чи допомоги політв'язням", - пояснює вона.

 

Аналітик громадської організації КримSOS, залученої до робочих груп Кримської платформи, Євген Ярошенко розповів DW, що вони створили реєстри із 42 суддів, які виносять політичні вироки українцям у Криму, та 18 військових комісарів, які закликали навесні до лав окупаційної армії. Списки надали українській владі та міжнародним партнерам для запровадження санкцій щодо цих осіб або переслідування в рамках кримінального процесу. Втім, Ярошенко визнає, що поки що ці пропозиції перебувають на стадії розгляду.

 

Війна проти України та деокупація Криму

 

Через повномасштабну війну РФ проти України саміт "Кримської платформи стикається з новими завданнями. "Необхідно показати, що Крим став плацдармом для вторгнення на материкову частину України, і є чіткий зв'язок між безпекою півдня України та демілітаризацією півострова. Лідерам слід відобразити у заяві, що агресія почалася з окупації Криму і має завершитись його деокупацією", - вважають у КримSOS.