Радянські пам'ятники - дилема для країн Східної Європи

Після вторгнення Росії в Україну в багатьох східноєвропейських країнах наново спалахнула дискусія щодо подальшої долі пам'яток радянської доби - деякі з них тепер демонтують. Утім, у Німеччині ситуація складніша.

Танки, статуї, скульптури - у багатьох східноєвропейських країнах спогади про комуністичну епоху й досі ледь не всюдисущі. Однак останнім часом через війну Росії проти України з новою силою відновилися дебати про доцільність подальшого збереження пам'ятників на честь загиблих воїнів Червоної Армії у Другій світовій війні.

Мабуть, найактивніше в цьому плані поводяться країни Балтії, що вже кілька місяців поспіль активно намагаються позбутися пережитків минулих часів - навіть якщо дехто проти цього.

Естонія: "Знаряддя вбивства, а не меморіальний об'єкт"

Приміром, днями влада Естонії розпорядилася демонтувати й перевезти до музею спірний монумент радянському танку, що стояв в місті Нарві, розташованому поблизу естонсько-російського кордону. В цьому місті переважно проживають етнічні росіяни, тож подальша доля пам'ятника викликала багато суперечок й адміністрація міста спочатку виступила проти його перенесення. Як аргумент наводилося те, що місцеві жителі, мовляв, вважають танк частиною ідентичності міста.

Попри це танк-пам'ятник доставили до Естонського музею війни, розташованого за 200 кілометрів на північ від Таллінна. Крім того, в місті Нарві демонтували шість інших пам'яток радянської епохи.

Уряд у Таллінні ще раніше дав зелене світло на демонтаж радянських пам'яток у громадських місцях у цій балтійській країні, що є членом ЄС та НАТО. "Танк - це знаряддя вбивства, а не меморіальний об'єкт. І такі самі танки зараз використовують для вбивства людей на вулицях України", - сказала очільниця уряду Естонії Кая Каллас. Загалом у Естонії планують демонтувати до 400 радянських пам'яток.

Латвія: думки розділилися

Багато латишів вважають, що пам'ятник радянським визволителям у столиці Ризі - це неприпустимо, а для російськомовних жителів країни, навпаки, він має величезне значення. Ще в липні уряд Латвії схвалив демонтаж 69 монументів та меморіальних дощок, що, зокрема, прославляють радянський режим.

Демонтаж радянського пам'ятника Перемоги має бути завершено до 15 листопада. Пам'ятник було встановлено у 1985 році на честь 40-річчя перемоги Радянського Союзу над гітлерівською Німеччиною у Другій світовій війні - як "Пам'ятник визволителям Радянської Латвії та Риги від німецько-фашистських загарбників".

Литва: імена полеглих залишилися

У Литві суперечка про пам'ятники радянської доби також викликає неоднозначні почуття. Вже у липні розпочався демонтаж меморіального об'єкту на місці поховання радянських солдатів. Єдине, що лишається від колись скульптурної групи - лише імена полеглих радянських бійців.

Раніше експерти з міської адміністрації виступали за видалення лише таких частин, як меч чи п'ятикутна червона зірка.

Фінляндія: єдиний пам'ятник - у музей

У столиці Фінляндії Гельсінкі також не вщухають дебати про долю одного культурно-меморіального подарунку з Москви. На початку серпня було демонтовано та поміщено на зберігання до художнього музею пам'ятнику "Мир у всьому світі". У Гельсінкі цей подарунок від Радянського Союзу встановили ще 1990 року.

Сама ця скульптура є однією із багатьох копій оригінальної скульптури й Гельсінкі був єдиним містом за межами колишнього Радянського Союзу, де стояла така копія. Вже тоді це викликало суперечки. А 1991 року студенти навіть вимазали частину цієї скульптури смолою та пір'ям. Крім того, приблизно через дев'ять років було вчинено невдалу спробу підірвати цей подарунок СРСР.

Німеччина зобов'язана піклуватися

У Німеччині радянські пам'ятники, розташовані на території колишньої НДР, також викликають бурхливі суперечки, подекуди їх обписують графіті або обмотують прапорами. Ще у березні 2022 року депутат Берлінського парламенту від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Штефані Бунґ закликала прибрати гармати та танки з одного зі столичних меморіалів. Однак уряд землі Берлін відхилив цю вимогу.

Крім того, дрезденський політик від Вільної демократичної партії (ВДП) Штефан Шарф також написав у березні 2022 року в соцмережі Twitter: "Ні, радянський меморіал у Дрездені не може й далі залишатися. Не через 1945 рік, а через 1953, 1968 і 2022 роки". Річ у тім, що 1-а гвардійська танкова армія Радянського Союзу, що дислокувалась у Дрездені до 1993 року, брала участь у придушенні народного повстання у НДР у 1953 році, а також у придушенні Празької весни у 1968 році.

Але й ця вимога наразилася на граніт незгоди. Все впирається в те, що Німеччина зобов'язана шанувати та підтримувати в належному стані радянські меморіали - про це йдеться у Договорі про остаточне врегулювання щодо Німеччини, укладеному у 1990 році між Федеративною Республікою, НДР та чотирма державами-переможницями у Другій світовій війні, відомому як Договір "Два плюс чотири".

Тому в місті Штральзунд в землі Мекленбург-Передня Померанія зараз в дії інший підхід - нещодавно там наново встановили бронзову скульптуру радянському солдату. У лютому її було знято для огляду в рамках планової реставрації.

Напад Росії на Україну та відповідна політична суперечка з Росією не вплинули на рішення щодо реставрації, повідомили в місцевій владі.

Джерело: Українська служба DW