Армія РФ "у шоці", а Україні потрібна зброя - експерти
За півроку війна Росії проти України перейшла у затяжну стадію. Однак Київ не зможе перейти у контрнаступ без постачання озброєнь із Заходу. Військові експерти розповіли DW про підсумки шести місяців війни.
Минуло півроку з 24 лютого, коли Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Замість блискавичної військової операції, яка мала тривати кілька днів, збройні сили РФ загрузли в повномасштабній війні в сусідній країні. За даними західних військових експертів, з початку травня російські війська просунулися лише на 50 кілометрів углиб України - причому із серйозними втратами. Експерти поділилися з DW своїми оцінками дій російської та української армій упродовж шести місяців, а також того, що може вплинути на подальший хід війни.
Армія РФ перебуває у "стані глибокого шоку"
Через півроку військових дій російська армія перебуває "в стані глибокого шоку", заявив DW професор Буркгард Майснер, полковник запасу, співробітник аналітичного центру Бундесверу GIDS.
Армія РФ не змогла взяти під контроль повітряний простір України, хоч у РФ сподівалися, що це станеться вже на другий день війни. Ця армія виявилася неспроможною ні у блискавичній, ні у піврічній військовій операції окупувати Україну, хоча від неї теж цього очікували, зазначає експерт. Російська армія втратила велику кількість солдатів: називаються цифри від 20 до 40 тисяч, і, можливо, правда десь посередині. Відомо про підрозділи, що втратили до 80 відсотків особового складу. В армії РФ проблеми з набором військовослужбовців, а втрати танків обчислюються чотиризначними числами, каже Майснер.
Але водночас армія РФ не переможена. І від такої великої армії, такої великої та потужної країни, як Росія, нічого іншого й очікувати не можна, продовжує експерт. Однак нездатність досягти поставленої мети "підірвала віру російської армії в саму себе, і ми бачимо численні спроби повернути армії її втрачену гордість - за допомогою параду 9 травня, виставки "Армія-2022", вважає аналітик GIDS.
ЗСУ використовують тактику "корозії"
Говорячи про українську армію, Майснер зазначає, що вона цілеспрямовано і свідомо атакує слабкі місця логістики армії РФ за допомогою далекобійної артилерії, і якби цієї артилерії було більше, вона атакувала б ще краще. "Для масштабних наступів їй потрібні значні танкові сили. Україна просила про таке озброєння й отримала його, але тільки в малих обсягах", - сказав він. На думку експерта, особливо від готовності Німеччини постачати танки Україні залежить те, чи ця війна перейде зі стадії позиційних боїв, які йдуть на сході і півдні країни, у динамічну стадію.
Наразі ЗСУ використовують так звану тактику "корозії", щоб знизити здатність російської армії розвивати наступ і окупувати нові території. Щоб вийти зі стану позиційної війни, їй потрібні мобільні транспортні засоби, однак ключові країни Європи поводяться в цьому питанні вкрай стримано, зазначає Майснер. Якщо їхні позиції зміняться, то, ймовірно, зміниться ситуація на полі бою.
На відміну від російської армії українці ведуть успішну оборону, чого багато хто на Заході не очікував від них, каже експерт. За його словами, українці не перебувають у стані шоку, хоча зазнали тяжких втрат, у них слабкі ВПС, і у питаннях озброєнь та боєприпасів вони не можуть зрівнятися з росіянами.
Для звільнення територій Україні може не вистачити сил
Після шести місяців військових дій "половина Донецької області, як і раніше, перебуває не під контролем Росії", - нагадав DW співробітник берлінського фонду "Наука і політика" Вольфґанґ Ріхтер. За його словами, зараз росіяни намагаються здійснити там прорив, щоб просунутись у бік Слов'янська та Краматорська. Але цей поступ йде лише метр за метром, оскільки Україна чинить запеклий опір.
На півдні в районі Херсона ситуація, схоже, така, що українська армія готує наступ ударами вглиб російських позицій, руйнуючи мости, склади боєприпасів та аеродроми. "Але тільки такими ударами ситуацію не переламати, потрібно відвойовувати території, і для цього українцям треба сконцентрувати сили, яких у них у такій формі може і не виявитися", - каже експерт.
На думку Ріхтера, у російському керівництві був неправильний початковий розрахунок. Там очікували, що українська армія поводитиметься як у 2014 році, коли лише деякі військові частини були готові до бойових дій, а частина армії та флоту взагалі перейшла на бік противника. Цей сценарій, можливо, спричинив невірні висновки, проте він не повторився. "Українська армія веде бої з великою згуртованістю та гарною тактичною підготовкою. Цей невірний розрахунок у початковій фазі війни призвів до поразки російської армії під Києвом", - вважає він.
У свою чергу депутат Бундестагу, офіцер німецьких ВПС Йоганнес Арльт вказує на те, що на початку війни російські війська були кинуті напризволяще, і це мало величезний вплив на мораль і бойовий дух військовослужбовців. "Ми неодноразово спостерігали, що російські підрозділи на передовій залишалися без постачань, доставка палива та забезпечення військ продуктами харчування та навіть санітарним обладнанням взагалі не працювала", - каже він.
На думку німецького офіцера, ситуація на фронті може змінитись до зими, коли замерзне земля, що дасть змогу йти в атаку широким фронтом. "Багато чого залежатиме від того, чи вдасться Україні зламати російську вогневу міць, зокрема і за підтримки західних систем озброєнь", - сказав Арльт.
Експерт CIT закликає Захід: Не треба соромитися старої зброї
Серйозно вплинути на ситуацію на фронті може різке збільшення в рази постачання бронетехніки Україні, заявляє, своєю чергою, Руслан Левієв, журналіст та засновник Conflict Intelligence Team (CIT). За його словами, є багато старих зразків такої техніки, що зберігається на складах у західних країнах. Якщо її зараз віддати Україні, то може розпочатись український контрнаступ.
"Ми намагаємося достукатися через пресу та громадськість до західних країн: у вас є старі зразки зброї, як західної, так і радянської. Вона стара, але не треба цього соромитися. Вона зараз дуже потрібна на війні, тому потрібно її терміново поставити Україні", - закликає Левієв у розмові з DW.
Установки РСЗВ HIMARS зробили свій внесок: Росії довелося відсунути свої склади подалі від лінії фронту. Виникли проблеми з переправами через Дніпро, зокрема, Антонівським мостом та мостом через Каховську ГЕС через їхнє пошкодження обстрілами ЗСУ. Проте звичайної бронетехніки для всіх мобілізованих українців не вистачає, а без неї не розпочнеться український контрнаступ.
Війна перейшла до затяжної стадії, описує нинішню ситуацію засновник CIT. За його словами, жодна зі сторін зараз не має сил для масштабного прориву. У російської сторони є третій армійський корпус, що формується, який обіцяли днями почати відправляти на фронт, але поки цього не сталося. Але навіть цей третій армійський корпус, зрештою, має недоліки з комплектуванням, як і вся російська армія. Крім того, зібрані у ньому добровольці, які досі перебували на полігоні в Муліно в Нижегородській області, фактично не навчалися.
Помилки Росії
Шість місяців війни, що минули, Левієв розділив на кілька етапів. "Перший - коли Росія кинула війська в Україну за багатьма напрямами", хоча зібраних біля українських кордонів солдатів було недостатньо для цього, вважає керівник CIT. Цей етап характеризувався великою кількістю помилок військового командування, великими втратами танків, бронетехніки та літаків, а також марш-кидками, під час яких було втрачено багато особового складу. Він провалився.
Другий етап розпочався, коли у Росії зрозуміли, що Київ взяти не вдасться, і вирішили сконцентрувати свої сили на Донбасі. Росіяни змогли захопити всю Луганську область, але "щодо Донецької області наша команда має великі сумніви, що її взагалі вдасться захопити", каже Левієв. Бажаного успіху на цьому етапі Росії також досягти не вдалося.
Наступним етапом можна вважати останній план, який озвучувала проросійська сторона: про намір приєднати до Росії Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. На окупованих територіях розгорнули різні російські держструктури - податкове відомство, МВС, Слідчий комітет. Певне, готувалися до того, що до 11 вересня всю Донецьку область захоплять, проведуть референдуми, приєднають ці території до Росії, каже Левієв. На його думку, "на той час Росія могла б поставити умовно війну на паузу, зафіксувати статус-кво та відновлювати свої ресурси". Цей план також провалився.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet