Борги зростатимуть: наближається найскладніший опалювальний сезон

Опалювальний сезон традиційно був тим часом, коли українці максимально накопичували борги з комуналки. Цього року може початися криза неплатежів.

Найскладніший опалювальний сезон в історії

Україна живе в період війни, і поки що невідомо, коли це припиниться. На жаль, бойові дії впливають на всі сфери життя українців, написав у своєму телеграмі прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Зокрема йдеться і про опалення. Так, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, нинішній сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України.

Він також заявив, що попри готовність України до опалювального сезону 2022/2023 років на 75% існують певні ризики. Головним ризиком Шмигаль назвав терористичні акти Росії на енергетичні об'єкти.

"Цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України. Головний ризик – це терористичні акти Росії проти критичної інфраструктури", - написав він.

З цієї причини уряд виділяє 1,4 мільярда гривень на закупівлю стратегічного запасу матеріальних резервів. Це дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- та водопостачання. Йдеться про обладнання з простим та швидким розгортанням та обслуговуванням.

У Нафтогазі також попередили про ризики опалювального сезону. Голова Нафтогазу Юрій Вітренко в інтерв'ю The Guardian заявив, що цього року під час опалювального сезону температура у приміщеннях буде на рівні 17-18 градусів. Це приблизно на чотири градуси нижче за норму. Крім цього, сам опалювальний сезон почнеться пізніше і закінчиться раніше, ніж зазвичай.

Вітренко порадив громадянам України запастися теплим одягом та ковдрами на випадок, якщо на вулиці похолодає до -10 градусів.

"Без фінансової підтримки нам не вистачатиме газу, а це означатиме, що у нас будуть дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми. Будуть відключення на великих ділянках", - пояснив він.

Вітренко додав, що Україні необхідно закупити ще 2 млрд. кубометрів газу, в іншому випадку "деякі домогосподарства не отримають достатньо тепла і буде дуже холодно".

До речі, експерти кажуть, що обіцяних 17-18 градусів тепла у приміщеннях не буде й близько. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка впевнений: у квартирах буде холодно, і нічого з цим не вдієш.

"Жодної температури +18 градусів не буде і близько. Якщо в тих квартирах, в які теплоносій заходить в першу чергу, він дасть температуру +18 градусів, то, пройшовши по будинку, ті квартири, в які він "заходить" в останню чергу , прогріються всього до +12-14 градусів. Це тому, що в будинках немає ні регуляторів опалення, ні балансування поставок тепла", - каже експерт.

Крім того, не можна забувати про провокації агресора. Росіяни готові стріляти по критичній інфраструктурі та "заморожувати" українців, щоб добитися капітуляції.

"Навіть кілька не найточніших ракет можуть зруйнувати цю інфраструктуру, і її миттєво не відремонтуєш. Якщо агресор вдарить по кількох ТЕС або котельнях, то люди будуть змушені опалюватись електроенергією. А це спричинить постійні аварії на лінії електропередачі. Електромережі на такі навантаження, а тим більше у житлових будинках не розраховані", - вважає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Криза неплатежів

Але не варто забувати і про ще один чинник, який підриває економіку країни. З початком війни багато українців банально перестали платити за комунальні послуги. Щоправда, поки що навіть неясна сума боргів, накопичених за цей час. Останні офіційні дані належать до довоєнного періоду. Відповідно до інформації Держстату, 1 січня 2022 року обсяг боргів за комуналку становив 81,4 млрд. грн. З лютого дані не оновлювалися. Проте, експерти дають свої прогнози.

"Виходячи з моїх розрахунків, заборгованість за житлово-комунальні послуги, ймовірно, становить набагато більше 100 млрд грн", - зробив припущення в коментарі ЗМІ Олег Попенко.

Олег Попенко уточнює, що під час війни платіжна дисципліна суттєво відрізняється залежно від регіону:

на територіях, де йдуть активні бойові дії, сплачують не більше ніж 10%;

у центральній Україні – 50-70%, залежно від області;

на заході України – близько 80–85%.

Зазначимо, що влада запровадила мораторій на підвищення цін на тепло та заборонила стягувати штрафи, а також пені за несплату комуналки. Але для економіки це не зовсім добре.

"Заборона стягнення боргів за комуналку допомагає простим українцям пройти складні часи, бо лише офіційно понад 5 млн. українців втратили роботу. Але комунальний сектор зараз переживає вкрай непрості часи і змушений працювати собі на збиток", - каже у ЗМІ Олег Попенко.

Експерт додає, що раніше комунальники вирішували питання неплатежів за рахунок підвищення тарифів, а оскільки зараз це неможливо, вони виживають завдяки дотаціям із місцевих бюджетів.

Крім того, не платити за комунальні послуги не вдасться. По-перше, підкреслюють юристи, після закінчення військового стану все ж таки доведеться погасити заборгованість, але без нарахування штрафів за заборгованість.

"Хоча на час дії військового стану заборонені будь-які штрафні санкції через неможливість сплати комуналки, обов'язок сплати комунальних послуг не скасовувався. Тобто після закінчення військового стану погасити заборгованість все ж таки доведеться, однак без нарахування штрафних санкцій за заборгованість", - розповіли юристи smartsolutions.ua.

По-друге, для злісних боржників готують неприємний сюрприз. Цікава новина з'явилася на сайтіГостомельскої сільської та військової адміністрації. Наголошується, що основна умова стійкого проходження опалювального сезону – взаємні зобов'язання держави та споживачів: залишення тарифів на колишньому рівні та своєчасний розрахунок споживачів за спожиті послуги. Громадянам, які з об'єктивних причин не можуть сплатити заборгованість, пропонується укласти договори реструктуризації на лояльних умовах.

"Однак для злісних боржників, які не розрахуються або не реструктуризують свої борги до початку опалювального сезону, держава готує неприємний сюрприз: нарахування плати за послугу їм проводитиметься не за пільговим тарифом, який незмінний з 2020 року, а за економічно обґрунтованим, а це 2200,00 грн./1Гкал замість 1677,12 грн./1Гкал. Зазначена ініціатива опрацьовується профільним міністерством для подальшого законодавчого втілення", - йдеться у повідомленні.

Валерія Шипуля