Велика дірка утворилась у бюджеті України за перше півріччя
176 млрд гривень недоотримав державний бюджет країни у першому півріччі цього року. Чому так сталося і чи можна змінити ситуацію?
Через початок повномасштабного вторгнення Росії до України державний бюджет нашої держави за перше півріччя 2022 р. недоотримав щонайменше 176 млрд гривень доходів. Чи буде ситуація на кінець року кращою?
Левова частина пішла на оборону та соціалку
За словами голови Рахункової палати Валерія Пацкана через війну, розв’язану Росією, держбюджет України у першому півріччі недоотримав щонайменше 176 млрд грн доходів.
“За підсумками першого півріччя план доходів загального фонду держбюджету невиконаний на 28 млрд грн, або 4,7%. За цих обставин збільшився і податковий борг суб’єктів господарювання (без урахування митних платежів) на 23 млрд грн, або 28%”, - зазначив В. Пацкан.
Це сталося з багатьох причин. До держбюджету не надійшло 104 млрд грн. за рахунок скорочення імпорту, ВВП, прибутків підприємств та робочих місць. Крім цього, через зміни до податкового і митного законодавства, внесені впродовж першого півріччя з метою відновлення та стимулювання господарської діяльності в умовах війни держбюджет недоотримав ще 72 млрд грн.
Водночас ситуація могла бути ще гіршою. Втрати доходів вдалося частково компенсувати завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги та стримуванню відшкодування ПДВ.
Більша частина бюджету за півроку була направлена на оборону країни та соціальні виплати для населення. За словами В. Пацкана зараз ці сфери залишаються пріоритетними для влади.
“У січні-червні цього року третину видатків держбюджету направили на оборону, а п'яту частину – на соціальний захист”, - сказав голова Рахункової палати.
Загалом видатки держбюджету були проведені на суму 264 млрд грн, що на 21% менше за те, що було заплановано.
Майже дві третини невиконання плану виникли за рахунок виплати заробітних плат, в тому числі військовослужбовцям, проведення соціальних виплат, закупівель та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.
За словами В. Пацкана задля забезпечення обороноздатності країни у березні-квітні уряд змушений був скоротити видатки і кредитування за бюджетною програмою на суму 165 млрд грн, спрямувавши їх до резервного фонду держбюджету. Ухвалені Кабінетом Міністрів рішення стосувалися Пенсійного фонду, освіти, культури, будівництва, ремонту і реконструкції об’єктів інфраструктури. Водночас видатки на обороноздатність, безпеку держави і заходи з охорони здоров’я не скорочувалися.
Відомо також, що державні запозичення у першому півріччі значно перевищили план. Вони становили майже половину всіх надходжень загального фонду держбюджету.
Основним кредитором державного бюджету на внутрішньому ринку державних запозичень став НБУ, який придбав дві третини розміщених у першому півріччі цього року Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. - Ред.).на суму 225 млрд грн. Від державних зовнішніх запозичень Україна отримала 217 млрд грн. Ці кошти надали міжнародні фінансові організації та країни-партнери.
Загалом, за оцінкою Мінекономіки, через російську військову агресію економіка України у січні – червні скоротилась на 28,5%.
Вся надія на допомогу партнерів України
Чи вдасться Україні скоротити дірку в бюджеті до кінця року залежить від наших партнерів.
На думку, Олександра Болтяна, аналітика компанії Esperio недостатність бюджетних коштів, недостатність зовнішнього фінансування та дефіцит бюджету, що наростає, - це реалії України на поточний рік, з якими не вдасться впоратися. Дірка в бюджеті сталася через скорочення зовнішнього фінансування у літні місяці.
При цьому варто згадати, що іноземне фінансування перекрило трохи більше половини (52%) потреб державного бюджету з 24 лютого. Далі, на осінь, на зовнішню підтримку чекати можна, але гарантувати стабільність її отримання не може ніхто. Ми пам'ятаємо, що кредитори та прихильники України стурбовані інфляційним тиском у своїх країнах. Незакриті питання енергетичного сектору також сприятимуть затримкам грошових траншів. Чим довше йде війна в Україні, тим менш охоче кредитори співпрацюватимуть із нами.
Виходить, що інтереси армії нашої країни мають відшкодовувати бюджети інших країн і гроші на заробітні плати військовим теж мають виплачувати вони. І якщо це ще можна зрозуміти, то той факт, що у нас ухвалили законопроєкт про зміни в бюджеті-2022 р., який знову пропонує витрачати кошти на будівництво доріг виглядає дивним під час війни. Відомо, що проєкт бюджету на наступний рік скасував норму, яка з початку повномасштабної війни дозволяла витрачати гроші з Дорожнього фонду на фінансування військових потреб та погашення боргів.
Враховуючи все це навряд чи кредитори охоче підтримуватимуть наші потреби у 5 млрд. доларів США щомісячних витрат. Тож дірка в бюджеті стрімко збільшуватиметься. Якщо зараз вона становить до 25% ВВП, то за друге півріччя, сукупно, може збільшитись до 50% ВВП.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру більш оптимістичний. На його думку, дірка в бюджеті пояснюється війною і тільки.
“Наразі витрати на оборону зросли в 10 разів, а доходи держбюджету так зростати не можуть. Тому маємо такий великий дефіцит, у всьому винна війна”, - каже він.
Тим не менш О. Охрименко нагадує, що за липень та серпень дефіцит трохи зменшився, бо з 1 липня повернули ПДВ та митні податки на імпорт. Тому до кінця року дефіцит буде меншим, становитиме приблизно 100 млрд грн, але він буде. Під час війни важко воювати без боргів. Потрібно дуже багато грошей на армію, під час війни економити не вийде.
Вікторія Хаджирадєва