ЄС організує військову тренувальну місію для України
У ЄС розроблять формат такої місії для України. Київ має конкретні вимоги щодо того, на чому навчання мають бути зосереджені: медична підтримка, підготовка снайперів та експертиза з розмінування.
Країни-члени Європейського Союзу опрацьовують деталі військової тренувальної місії для України, хоча одностайної згоди, необхідної для її запуску, вони ще не досягли. Створення такої місії підтримав верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
"Ми маємо створити основу армії, яка має воювати і муситиме воювати ще досить довго, - зазначив він. - Більшість держав-членів погодилися, що разом це можна зробити краще. Ми вивчимо питання, аби визначити параметри потенційної місії".
Водночас долучатися до такої місії країнам-членам ЄС не обов'язково. "Навіть якщо є ймовірність існування такої місії в майбутньому, потрібні будуть подальші дискусії щодо будь-якої конкретної участі Чеської Республіки в ній", - повідомили DW у письмовій заяві прес-служби міністерства оборони Чехії після зустрічі міністрів оборони 27 країн ЄС, яка відбулася 30 серпня у Празі.
Після понад шести місяців війни Росії проти України відновлення спроможності української армії стає пріоритетним завданням. Наразі 90-денну базову тренувальну місію для 10 тисяч солдатів, які приєднуються до української армії, проводить Великобританія, яка, як відомо, вийшла з ЄС. А кілька країн-членів ЄС, у тому числі і Німеччина, спільно з Україною проводять навчання меншого масштабу на території ФРН. США також навчають військових використовувати зброю та обладнання, які вони надсилають Україні.
Оперативні рішення
Зовнішньополітична структура ЄС - Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) - почне роботу з розробки місії, яка потенційно може бути прийнятною для держав-членів блоку. Київ має конкретні вимоги щодо того, на чому мають бути зосереджені навчання: медична підтримка, підготовка снайперів та експертиза з розмінування.
На думку військових експертів, посилення підготовки військових життєво важливе для того, щоб Україна продовжувала протистояти РФ. "Люди, які знаються на війнах, знають, що перемогу забезпечує не лише кількість солдатів і техніка. Потрібно багато тренувань і багато матеріально-технічного забезпечення, - розповів DW колишній заступник помічника міністра оборони в адміністрації президента США Барака Обами Джим Таунсенд. - Ці речі також вирішальні для перемоги".
Ще одним фактором, який ускладнює справи для будь-якої потенційної навчальної місії, є визначення команди. Це буде перша операція ЄС такого роду, яка проводитиметься на території блоку - зазвичай такі навчальні місії проводяться в цільовій країні.
"Не зрозуміло, чи буде доручено існуючому центру тренувальних місій ЄС координувати цю місію", - застерегла у розмові з DW керівниця відділу зовнішньої політики Європейської парламентської дослідницької служби Єлена Лазару.
"Відділ військового планування та управління закордонними небойовими операціями ЄС (MPCC) відповідає за три нинішні місії в Африці - у Малі, Центральноафриканській Республіці та Сомалі - але ж тут може бути інакше, адже ми очікуємо, що місія в Україні проводитиметься на території ЄС", - сказала Лазару.
Інституційні знання MPCC означають, що такі місії можуть бути швидко запущені після досягнення політичної згоди, але країни, в яких проводитимуться навчання, також можуть прагнути контролю над ними. На думку спостерігачів, будь-яка місія також має бути організована у співпраці з НАТО.
"Все, що робиться, має бути в координації з союзниками-однодумцями. Ми бачили це з санкціями та постачанням військової техніки, - каже Лазару. - Останнє, що нам зараз потрібно, - це надлишкова допомога або дублювання зусиль".
Політичні сигнали
Потенційна навчальна місія також стане політичним сигналом Росії про те, що ЄС нарощує підтримку України. "В уяві Путіна ЄС дав йому уже мільйон ляпасів. Це буде для нього ще одна образа, яку він "продасть" як антиросійську, але Європі більше не варто про це хвилюватися", - каже Таунсенд, який зараз є співробітником Центру нової американської безпеки, аналітичного центру у Вашингтоні.
"Якщо ви йдете довгим шляхом і у вас немає необмежених людських ресурсів, як немає їх в Україні, вам потрібно зосередитися на підготовці, - додав він. - Вони не зможуть почати контрнаступ (який дозволить відвоювати Херсон. - Ред.), якщо не будуть готові, тому що не матимуть людей, готових замінити тих, кого втратили у боях".
У липні 2022 року на обліку у збройних силах України перебувало 700 тисяч людей. За даними українського міністерства оборони, ця цифра становитиме мільйон, якщо порахувати ще Національну гвардію, поліцію та прикордонну службу. Чисельність службовців у ЗСУ зросла суттєво - у 2021 році їх було трохи менше чверті мільйона людей.
"Хлопці, які потрапляють на передову без підготовки, можуть бути справді небезпечними, - пояснює Таунсенд. - Якщо у вас є хтось, хто не може тримати свою зброю чистою, то це більше заважатиме, ніж буде допомогою, і таке закінчується негативними наслідками і пораненням такої людини".
Зустріч міністрів оборони у Празі була неформальною, тобто вони не були зобов'язані оприлюднювати якісь конкретні висновки чи заяви. Це означає, що подробиці щодо маштабів потенційної місії залишаються невідомими.
"Наразі дуже важко судити про розмір чи масштаб, - каже старший науковий співробітник Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса Ніклас Новакі. - Це цілком залежатиме від мандата. І це ми дізнаємося лише тоді, коли домовленість буде досягнута".
Новакі очікує, що після коментарів Борреля в ході зустрічей у Празі офіс EEAS складе "Політичну основу для кризового підходу" - офіційний плановий документ для такої місії, який потім представлять міністрам оборони країн-членів ЄС.
Наступного разу представники урядів країн ЄС, ймовірно, обговорять це питання і на Раді міністрів закордонних справ у середині жовтня.
Джерело: Українська служба DW