Головні проблеми української економіки та шляхи їх подолання

Корреспондент.net,  2 вересня 2022, 15:23
💬 0
👁 809

НБУ оприлюднив звіт про роботу Ради з фінстабільності, в якому названі виклики для нашої економіки та ідеї щодо їх мінімізації.

НБУ оприлюднив річний звіт про роботу Ради фінансової стабільності. В ньому продемонстровано, як змінилися за рік виклики для нашої та світової економіки та як можна спробувати їх мінімізувати.

Основні ризики економіки України

Усі ризики, які перечислила у звіті Рада з фінстабільності, так чи інакше викликані війною Росії з Україною.

Нагадаємо, Рада фінансової стабільності - це міжвідомчий орган, створений в березні 2015 р. Його основне завдання – виявляти потенційні загрози для макростабільності та розробляти заходи реагування у разі погіршення фінансового стану банківської системи.

Війна спровокувала погіршення прогнозу зростання світової економіки. Нагадаємо, за оцінкою МВФ глобальний ВВП у цьому році зросте лише на 3,2%. Це майже вдвічі нижче, ніж минулого року.

За прогнозами Рада з фінстабільності падіння ВВП України цього року становитиме не менше 30%.

Війна призвела до скорочення світової торгівлі та росту продовольчих цін. В першу чергу зросли ціни на сировину та енергоносії.

Через логістичні проблеми в Україні ціни на основні товари нашого аграрного експорту: пшеницю, кукурудзу та олію досягли рекордних рівнів. Для нашої країни зростання цін це добре, проте для світу - це загроза продовольчої кризи.

Інфляція в Україні продовжить зростати знову ж таки через війну, а саме через тимчасову окупацію частини нашої території, виведення з ладу об'єктів інфраструктури, розрив ланцюгів постачання та зростання витрат підприємств.

Залишатиметься дефіцит фінансового бюджету. Україна потребуватиме фінансової допомоги від партнерів аби наявну “дірку” закривати.

Курс гривні щодо долару може продовжувати падати. Якщо наша країна буде стримувати його за рахунок золотовалютних резервів, то вони почнуть стрімко падати. Поки що вони на достатньому рівні, але вже почали “худнути”.

Наразі Рада фінстабільності робить висновок, що економіка України і те, в якому стані вона буде перебувати цілком залежить від наших партнерів. Початок повномасштабної війни Росії в Україну зміцнив наше співробітництво з ЄС. Зокрема, наша країна подала заявку на вступ до ЄС та набула статусу кандидата. Зараз триває робота над планом відновлення економіки України разом з партнерами.

Експертна оцінка

Економічні експерти загалом згодні з висновками Ради з фінстабільності.

Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що всі перераховані виклики для економіки справедливі і актуальні.

Він нагадує, що серед ризиків для світової економіки, які складали американські аналітичні агентства на 2022 р. лідирувала саме Україна через війну з Росією. Головний ризик для стабільності ВВП всього світу полягав саме в тому, як будуть розвиватися відносини між цими двома країнами.

У нас в Україні вони широкого розповсюдження не набули, бо влада не хотілі нікого лякати та попереджати про реальну загрозу, щоб бізнес і населення не почали заздалегідь панічно купувати валюту і виводити гроші з банківського сектора.

Однак важливо зрозуміти, що не сам факт високої інфляції, або поточна війна є ризиком і викликом для нашої економіки, і економіки всього світу. Для України найголовнішою проблемою є відсутність довгострокового плану розвитку країни. І ця проблема не з'явилася через війну. Систематичні дії з погіршення відносин з постачальниками енергоресурсів протягом довгих років апріорі не могли призвести до гарних результатів.

Тепер, якщо говорити про виправлення ситуації, то ніякі монетарні кроки не врятують економіку від падіння, а гривню від девальвації.

Відповідно, нас чекає зростання боргової ями, погіршення становища країни і життя населення, латання економічних дірок до моменту поки не оголосили дефолт. Як тільки ми це зробимо стануть неможливими міжнародні кредити, а цього допустити не хочуть, тому будуть намагатися підтримувати всі показники на межі достатності.

Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що війна створила великі проблеми для економіки України. Одна з головних проблем - дуже високі ціни на газ і нафту, нам це сильно шкодить. Тому у нас дійсно великі проблеми з держфінансами. Треба визнати, що війна призвела до падіння ВВП і що поки вона триває, воно буде продовжуватися.  Біда в тому, що і в наступному році війна не закінчиться і падіння ВВП теж. Тож українській економіці потрібно взяти паузу, а українцям більше думати про те, як вижити і пережити війну, ніж про зростання економіки. Хоча і під час війни можна добре заробити гроші на спекуляціях і контрабанді. Війна - це не тільки розвал економіки, але й час швидкого збагачення деяких громадян.

Як знизити ризики?

Рада фінстабільності запропонувала у звіті антикризові заходи для пом'якшення впливу перерахованих вище ризиків на українську економіку.

Головне завдання – зниження дефіциту державного бюджету. Щоб досягти цього Рада пропонує: провести оптимізацію державних витрат, знайти додаткові джерела збільшення доходів бюджету за рахунок підвищення оподаткування імпорту, акцизів та рентних платежів, стимулювати внутрішні запозичення, намагатися збільшувати обсяги міжнародної фіндопомоги.

Також Рада рекомендує державним банкам очищати свої кредитні портфелі від токсичних кредитів. Оскільки саме у цих фінустановах сконцентровано найбільший обсяг цих кредитів.

Після запровадження воєнного стану відбувається накопичення проблемних кредитів. З першого дня війни до початку липня їх обсяг у банківській системі зріс на 33 млрд грн, при чому у держбанках – на 16 млрд грн. Тому Рада фінстабільності радить їм своєчасно визнавати кредитний ризик та за необхідності проводити реструктуризацію боргів.

Головними цілями на найближче майбутнє є: зниження монетарного фінансування бюджету та скорочення дефіциту державної скарбниці; збільшення фактичної допомоги від зарубіжних донорів; розвиток державних програм підтримки бізнесу; своєчасне виконання зобов'язань перед банками з боку Мінфіну, щоб вони були зацікавлені брати участь у цих програмах; стримування зростання проблемної заборгованості.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: экономика кризис НБУ