Чому горять торфовища і чи є спосіб назавжди позбутися цієї біди?
Ми вже звикаємо до того, що навколо великих міст періодично чадять торф’яники. Що спричиняє ці загоряння, і чи можна раз і назавжди подолати цю проблему?
Зворотній бік урбанізації
ДСНС Києва знову сповіщає про торф’яні пожежі впередмісті - у Вишгородському районі, через що повітря в столиці дуже задимлене. Рятувальники рекомендують менше часу проводити на вулиці, пити більше води, закрити вікна у квартирі. Адже під час горіння торфовищ у повітря виділяються токсичні речовини, зокрема, оксид і діоксид вуглецю, дрібнодисперсний пил, летючі органічні сполуки, до складу яких входить акролеїн і формальдегід. Дим від горіння торфу найбільше впливає на людей, які страждають від захворювань серцево-судинної та бронхо-легеневої систем, а також на здоров’я дітей та вагітних жінок.
Прикро, що горіння торфовищ уже стає звичним. УКиївській області впродовж 2020 року торф горів понад 150 разів. На ліквідацію цих пожеж залучали 290 одиниць техніки та 730 рятувальників. Найчастіше торфовища горять, крім Київської, ще й у Чернігівській, Черкаській, Полтавській та Житомирській областях.
"Головна проблема в тому, що навколо Києва та інших великих міст відбувається інтенсивна урбанізація, активно будується житло. Тому заводнені території осушують, будують канали, щоб відводити звідти воду. І ті площі, які раніше у природному стані були підтопленими чи затопленими, бо торфовища колись були болотами, - зараз висихають, мінералізуються, в результаті чого ми маємо пожежі, які спалахують досить часто. Адже сухий торф швидко спалахуєвід кинутого недопалка чи сірника. Велика проблема в тому, що він горить не лише зверху, де його легко погасити, а й на глибині, іноді - доволі великій. Торф може жевріти під землею, тліти, як вогнище, на якому ми смажимо шашлики,виділяючи назовні лише чадний газ. Щоб погасити таку пожежу, потрібно залити її дуже великою кількістю води", - розказує нам завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Мартин.
Зазвичай торфовища спалахують тоді, коли довго не було дощу і вони - в пересушеному стані. А навколо великих населених пунктів, де багато людей, - значні ризики того, що хтось викине недопалок. Горіння торфовищ - явище не нове, воно було і в радянські часи, адже ще тоді почали осушувати болота для сільськогосподарських потреб чи під будівництво.
"Зараз проблему посилює ще й той фактор, що за останні десь три десятиріччя через глобальне потепління основні кліматичні зони у нас пересунулися кілометрів на 200 на північ, - зазначає наш співрозмовник. - Київ раніше був на межі полісся і лісостепу, прямо по Києву проходила та межа. Зараз же столиця повністю оточена лісостеповим кліматом. Це - вищі температури і менша вологість. Торфовища, які розташовані на колишньому поліссі, частіше пересихають. І маємо навіть не одну, а дві проблеми: перша - вони частіше горять, а друга - від них можуть здійматися пилові бурі. Як тільки дмухне вітер з заходу, так і піднімається пил з торфовищ. І торік таке було, і цього року. Маємо бути готовими до того, що й надалі клімат ставатиме ще теплішим, і такі його прояви почастішають".
Повернення до зниклих боліт
Вважається, що болота за впливом на довкілля - одна з найкращих екосистем. Вони навіть краще діють на навколишнє середовище, ніж ліси. Тому в ідеалі торф'яники мають бути саме болотами, у зволоженому стані. На землях з болотами нічого не можна будувати, а коли вже є така необхідність, то спочатку слід забрати звідти весь торф. А якщо просто осушуються значні площі для забудови, вони перетворюватимуться на небезпечну проблему.
Що зараз можна зробити для того, щоб припинилося загоряння торфовищ навколо великих міст? А. Мартин вважає, що вихід один - торфовища слід ренатуралізовувати, тобто, заново затоплювати їх. Вони мають перебували у зволоженому або напівзволоженому стані. Але чи можливо це зробити? Питання риторичне. Адже, наприклад, біля Вишгорода, де дуже часто тліє торф, побудоване житло. І люди, які там живуть, навряд чи погодяться на таке відновлення боліт, бо тоді грунтові води можуть піднятися на рівень до 30 см від поверхні землі.
Біду з горінням торфовищ має не лише Україна. Для протидії таким пожежам у деяких країнах відновлюють природний стан торфовищ, наповнюючи їх водою і перетворюючи в болота. В Україні в 2017 році на Чернігівщині за Програмою розвитку ООН теж відновили деградовані торфовища на площі 2,8 тис. га. Раніше там постійно тлів торф в пожежонебезпечний період року, з червня по жовтень. А після втілення цього проєкту пожежі припинилися. Але ціна питання - немала: на розчистку меліоративних каналів було витрачено 10 млн грн державних коштів, на заводнення торфовищ - 2,6 млн євро від організаторів програми і ще 200 тис. доларів на розчищення території вклала приватна компанія.
Відомо, що вчені зараз працюють над тим, щоб обсаджувати осушені торфовища культурами, які затримуватимуть вологу, оскільки торф від загоряння може врятувати тільки зволоження. Але це - можливості на перспективу. Сьогодні ж рятуватися від горіння торфовищ можна лише банальним і виснажливим гасінням пожеж.
Нагадаємо, що торф - порода рослинного походження, яка утворюється протягом тисячоліть з недорозкладених рослинних залишків - трав, мохів, деревини. Внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря вони частково мінералізуються. Торф використовується як паливо, будівельний матеріал, сировина для хімічної промисловості, засіб для оздоровлення ґрунтів, вологопоглинач тощо.
Торфовища вкривають лише 3% площі суходолу планети, але утримують в собі близько 30% всього вуглецю, накопиченого в грунтах. Адже під час росту рослини поглинають з атмосфери головний парниковий газ - двоокис вуглецю (СО2) і накопичують його у своїй біомасі. Завдяки обводненню торфовищах створюються умови гострої нестачі кисню, в яких розкладання відмерлих частин рослин відбувається дуже повільно, частина їх "консервується" на тривалий період, - до того часу, поки торфовище буде зволоженим. А при осушуванні торф’яних боліт запускається процес активного розкладання органічної частини торфу. Торфовища перестають бути сховищем парникових газів і перетворюються на джерело його викидів, тим самим прискорюючи глобальне потепління.
Галина Гірак