Київ без Булгакова: чи спорожніє будинок на Андріївському

Вже не перший місяць навколо музею письменника Михайла Булгакова на Андріївському узвозі тривають гарячі суперечки. Патріоти нагадують: Опанасович був справжнім хейтером усього українського та України.

Майстер у Білій гвардії

Про спадщину Булгакова суперечки точаться давно. Нагадаємо, що ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну заборонили ввозити певне видання роману Майстер та Маргарита. Йдеться про надруковану у 2018 році книгу видавничого гурту Азбука-Атікус.

В описі книги було згадано осіб, які входять до офіційного списку російських діячів культури з-поміж осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Більшість його фігурантів потрапили до цього переліку за публічну підтримку вторгнення РФ до України.

У ході цього скандалу патріотично налаштовані українці нагадали про роман Біла гвардія. У ньому є рядки, які видають у Булгакові справжнього українофоба. Тоді несміливо порушувалася тема і про музей письменника, але масової підтримки не знайшла. Друга хвиля проти Булгакова піднялася наприкінці серпня 2022 року. Національна спілка письменників України запропонувала "виселити" письменника з його музею на Андріївському узвозі. У НСПУ кажуть, що Булгаков є ідеологом "русского міру", адже він люто ненавидів Україну та паплюжив її у своїх творах.

" Булгаков, по суті, є одним із предтеч цього горезвісного "русского міра", і це яскраво відбито в його небезпечних книжках, де він оспівав і возвеличив не лише царат і монархію, а  й нелюдську жорстокість, яка притаманна росіянам і є основною рисою російської нації. Його зневажливе пихате ставлення до України викликає тільки щирий гнів і відчуття огиди", – йдеться у заяві.

Тож спілка письменників України пропонує закрити музей Булгакова, всі експонати передати на архівне зберігання до Національного музею літератури, а на його місці відкрити музей композитора Олександра Кошиця. Він, до речі, мешкав у цьому будинку до 1906 року.

"Його заслуги як українського культурного діяча дуже вагомі не лише для України, а й для всього світу. Тому увічнення пам'яті цієї визначної постаті буде і логічним, і беззастережним, і справедливим", – наголосили у НСПУ.

Згодом на заяву Секретаріату Національної спілки письменників України відреагувала Людмила Губіанурі – директор музею Булгакова.

"Перед тим, як ініціювати закриття музею Булгакова, вони мають ініціювати виключення Булгакова зі Спілки письменників та позбавлення громадянства за антирадянську діяльність. Чим вони й займалися протягом своєї багатої історії", – дорікнула вона у фейсбуці.

Суспільство розкололося

На заклик закрити музей письменника відреагував голова українського Мінкульту. Він заявив, що проти цього рішення. Відповідну заяву Олександр Ткаченко озвучив у медіацентрі 2 вересня.

"Мені дивно читати заяву спілки письменників. Чим їм завадив музей Булгакова у Києві, я не знаю. Булгаков киянин", - сказав український міністр.

Проте Ткаченко визнав, що у художніх творах Михайла Булгакова були репліки героїв щодо визвольної боротьби на початку ХХ століття.

"Але я думаю, що музей не винен. Точно його не варто чіпати", – вважає міністр.

Крім того, Булгакову дали індульгенцію та залишили у шкільній програмі, як і Миколу Гоголя, Володимира Короленка, Анатолія Кузнєцова, Ільфа та Петрова. Втім, з усіх творів залишили лише Собаче серце, та й то, на вибір вчителя та школярів.

Які є пропозиції щодо музею Булгакова? Їх три: залишити експозицію без змін, ліквідувати, залишити, але вказати, ким був Михайло Опанасович та чим вважав Україну. Радикальним захисником Булгакова виявився радник Офісу президента Олексій Арестович.

"Зняти табличку з Булгаковим – це відщипнути у себе частину впливу. Закрити музей Булгакова – це відірвати від себе шматок впливу. Відмовитися від російського методом тотальних заборон – це втрачати вплив на головного нашого ворога", – заявив він у себе на фейсбуці.

У свою чергу, філософ Сергій Дацюк нагадав, що окрім Булгакова є безліч культурних діячів з неоднозначною репутацією. І зречення від них може "збіднити духовну спадщину нації".

"Булгаков М.А., Бердяєв Н.А., Шестов Л.І., Шпет Г.Г., Голосовкер Я.Е. Що їх об'єднує? Вони всі навчалися в Київському університеті св.Володимира. Їх не любили в СРСР, їх не люблять націонал-патріоти України, всі вони складають основу немарксистської та ненаціоналістичної суспільно-філософської думки 20 століття, судячи з позаінтелектуальної дискусії, українці хочуть зректися частини своєї духовної спадщини. Хоча логічно було б зректися нацистського прислужника Хайдеггера. А, може, все-таки не будемо ні від кого зрікатися? Може, все-таки багатство духу - це добре? Нехай навіть не всі його носії відповідають сучасним критеріям лояльності, що швидко змінюються", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Дацюк.

Але експерти-літератори попереджають: треба уважно подивитися, яку спадщину залишив Булгаков і як він описує Україну.

"Для чого Булгакова залишили в українській шкільній програмі? Ніде в Європі його не вивчають. Булгаков написав найбільш небезпечний антиукраїнський роман. Такої ненависті до українців та спаплюження УНР, як в романі Біла гвардія, немає ніде. Він — корінний киянин, але це не доводить того, що він гідний українець. Він описував свій, російський Київ. А про українців писав наче вони брудні звірі, які загрожують «прекрасному світу Турбіних». Лишити Булгакова в школі — це все одно що повішати вдома портрети людей, які увірвалися в ваш дім, обплювали його і рознесли", - розповіла у коментарі ЗМІ Віра Агєєва, літературознавець, професор Національного університету Києво-Могилянська академія, лауреат Шевченківської премії.

Дискусії про доцільність пам’яті "російського шовініста" при безлічі напівзабутих важливих власних авторів, на пам’ять про котрих часто бракує коштів, ресурсів, на думку літературознавця та співзасновника проекту Твоя підпільна гуманітарка Остапа Українця просто не на часі.

"Чи знесення пам’ятників Леніну означає, що ми позбуваємось пам’яти про радянську окупацію? Навряд. Проте ми позбуваємось ознакування простору як позитивно-радянського. Це різні речі. Подібно і з Булгаковим. Він безперечно зайвий у шкільній програмі та, либонь, в офіційному ознакуванні простору" – наполягає літературознавець. На його думку, це розмова про пріоритети –  кого важливо пам’ятати і про кого слід нагадувати. "І це з усіх можливих поглядів ніяк не Булгаков", – вважає Остап Українець.

Втім є пропозиції залишити музей, але позначити ким був Булгаков.

"Хочете залишити музей Булгакова - залишайте. Не сваріться. Війна в країні. Тільки за однієї умови: на меморіальній дошці має бути написано: "Будинок Василя Листівничого, українського архітектора, інженера, почесного громадянина Києва. У цьому будинку тимчасово жив письменник Михайло Булгаков - українофоб та україноненависник", - написала на своїй сторінці у Фейсбуці колишня прес-секретар президента Віктора Ющенка Ірина Ванникова.

"Я б у будинку архітектора Листівничого, де жили Кошиця та Булгаков, зробив музей становлення Української держави. Можна купити для цього колекцію Киркевича (збірка артефактів про становлення української державності на початку ХХ століття – ред.). Але фондів все одно вистачить. Музей Булгакова – це філія Державного музею історії України, тож давно треба було так зробити.

А вже в експозиції можна згадати і історію будинку, і Листівничого, і Кошиця, і Булгакова, і про їхню діяльність, і про погляди. А міністру культури та всім представникам владичас позбавлятися колоніального малоросійства й у суспільстві, й у головах", - пише у ЗМІ Микола Княжицький, український журналіст, народний депутат України.

Валерія Шипуля