Швидко не закінчиться. Прогнози фіналу війни

Збройні сили України планують звільнити більшу частину тимчасово окупованої Херсонської області, включаючи Херсон та Нову Каховку, до кінця 2022 року, повідомляє CNN із посиланням на чиновників США та України. Але на цьому війна не закінчиться, більше того, може, не закінчиться вона навіть зі звільненням Херсона.

 

Цілі ЗСУ

За словами українських чиновників, з якими поспілкувалася CNN, мета ЗСУ полягає у тому, щоб звільнити як мінімум усю територію на північ чи захід від річки Дніпро у Херсонській області. Українські сили мають намір повернути не лише Херсон, а й Нову Каховку, де розташовані гідроелектростанції та канал, який постачає до Криму воду.

Чиновники США повідомляють, що мета України щодо повернення Херсона до кінця 2022 року амбітна, але досяжна, якщо ЗСУ продовжать досягати успіхів у своїх поточних операціях.

 

Що далі?

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Михайло Забродський у спільній статті для Укрінформу зазначили, що у 2023 році війна продовжиться і ключовою метою ЗСУ може стати звільнення Криму.

"Припустимо, ЗС України досягли повного успіху в кампанії 2023 року і заволоділи півостровом Крим. Вкрай позитивне політичне та інформаційне значення такого стратегічного успіху важко переоцінити. Водночас по-іншому можна оцінювати військове значення такої перемоги", - йдеться у статті.

Головнокомандувач ЗСУ та голова комітету з нацбезпеки переконані, що у разі деокупації Криму Росія втратить базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну кількість запасів матеріальних засобів та, швидше за все, значну кількість особового складу та техніки.

Але, на їхню думку, звільнення Криму не зможе "суттєво завадити болючому, але цілком реальному перебазуванню Чорноморського флоту на військово-морську базу Новоросійська на східному узбережжі Чорного моря". А в такому разі "військова присутність агресора в регіоні буде збережена разом із загрозою ракетних ударів".

Те саме стосується й російської авіації – агресор може використовувати аеродроми Приморсько-Ахтарська та Єйська.

Залужний та Забродський припускають, що тимчасовий ефект матиме і втрата Росією великої кількості запасів матеріальних засобів. Також росіяни згодом зможуть поповнити втрати в особовому складі та техніці – щонайменше у плані чисельності.

"Підбиваючи підсумок сказаного і обговорюючи вже подальші перспективи, після 2023 року, можна говорити тільки про новий етап протистояння. Звичайно, з іншими вихідними даними та перспективами, але знову ж таки – конфлікт, втрати життів, витрати ресурсів, що продовжується, і до кінця не визначений кінцевий результат ", – констатує Залужний.

 

США продовжать допомагати

Пентагон готує детальний аналіз та розробляє план підтримки української армії у середньостроковій та довгостроковій перспективі, зокрема після закінчення війни з Росією, повідомляє CNN з посиланням на інформацію трьох чиновників Міноборони США.

За даними телеканалу, ці зусилля очолює голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі і вони спиратимуться на мільярди доларів військової допомоги, яку США надали Україні після вторгнення Росії. Оцінка США та початкові плани можуть бути обговорені під час зустрічі Міллі та міністра оборони Ллойда Остіна з колегами з країн-союзників у Німеччині у четвер.

Аналіз та планування ґрунтуються на нещодавній військовій грі, яку США та Україна провели перед поточним контрнаступом у Херсонській області. Деякі уроки, що були зроблені з цієї військової гри, були використані, сказав один із чиновників.

Аналіз також включатиме початковий розгляд потреб України в модернізованих повітряних силах і вертольотах для підтримки високомобільних сухопутних сил, повідомили чиновники.

Окрім нинішнього конфлікту, який, на думку США, буде тривалим, у Пентагоні дивляться принаймні наступні п'ять років після закінчення війни.

Аналіз проводиться спільно з українцями, і якщо схвалить його президент Джо Байден, він може призвести до років майбутніх продажів зброї та створення довгострокової програми військової підготовки.