Контрнаступ ЗСУ: чим цінні Ізюм, Куп'янськ та Балаклія

Україна за лічені дні звільнила райони на сході та півночі Харківської області. Їхня головна цінність - транспортні вузли Ізюм і Куп'янськ. Подробиці - у DW.

Тисячі квадратних кілометрів, десятки звільнених населених пунктів. За кілька днів у вересні українська армія змогла звільнити майже всю територію на сході та півночі Харківщини, яку Росія окупувала від початку вторгнення 24 лютого. У чому стратегічна цінність найбільших звільнених міст, читайте в матеріалі DW.

Ізюм: ворота в Донбас і оптика для бронетехніки

Найціннішим серед відвойованих Україною міст Харківської області вважається Ізюм. Місто, в якому до вторгнення РФ проживало близько 50 тисяч жителів, розташоване на південному сході регіону на стратегічній автомобільній трасі М-03 (E-40), яка з'єднує Харків зі Слов'янськом у сусідній Донецькій області - до нього лише 50 кілометрів. Це фактично ворота у Донбас.

Після початку війни на сході України у 2014 році ця дорога була однією з основних артерій, якою Україна здійснювала постачання своїм угрупованням у підконтрольній Києву частині Донбасу, штаб якого зараз перебуває у сусідньому зі Слов'янськом Краматорську. Контролюючи Ізюм, Росія намагалася оточити українське угруповання, заходячи, зокрема, з півночі, але безуспішно. Упродовж усього літа на цьому напрямі йшли важкі бої.

Ізюм важливий не лише як транспортний вузол. У самому місті розташовується військовий приладобудівний завод, що входить до Укроборонпрому. Це єдине в Україні підприємство, яке виготовляє оптичне скло, виробляє більшість приладів спостереження та нічного бачення для української бронетехніки - танків та БТР. Крім того, на ньому створюються компоненти лазерної системи наведення для протитанкових комплексів Стугна та Корсар.

Куп'янськ: транспортний вузол на кордоні з РФ

Не менш цінним як транспортний центр є Куп'янськ - другий після Харкова великий залізничний вузол області. Він розташований на її півночі приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією. Окупаційні війська РФ використовували його для перекидання підкріплення на ізюмському напрямку. Вже після анексії Криму в 2014 році у сусідній Білгородській області РФ у районі міста Валуйки збудували нову військову базу.

Куп'янськ лежить на річці Оскіл, це притока Сіверського Донця. Російська армія відступила на східний берег Осколу. Під час окупації у місті, в якому до вторгнення РФ проживали близько 60 тисяч осіб, базувалася фактично підконтрольна Москві "військово-цивільна адміністрація Харківської області". З початком українського контрнаступу вона поспішно переїхала спочатку до Вовчанська на кордоні з Росією, а звідти - до російського Бєлгорода.

Балаклія - ​​склади боєприпасів та газ

Однією з перших українські війська у ході контрнаступу звільнили Балаклію. Назва міста перекладається з тюркської як "рибна річка". Балаклія розташовується недалеко від автотраси М-03 по дорозі з Харкова до Ізюма. Крім того, це місто є великим залізничним вузлом, який зв'язує Харків із Донбасом.

До російського вторгнення Балаклія була відомою через велику пожежу та вибухи на складах артилерійських боєприпасів української армії у 2017 році. Деякі джерела називають ці склади боєприпасів найбільшими на території України. Влада в Києві вважає цю пожежу й вибухи диверсією.

Район Балаклії важливий ще й тим, що там знаходиться найбільше в Україні родовище газу - Шебелинське. Його близькість до фронту ставила під загрозу власне забезпечення України газом, майже половину якого видобувають у Харківській області.

Війна в Україні та давня традиція бутафорії на полі бою

Джерело: Українська служба DW