Бюджет війни: У пріоритеті – перемога

Кабмін затвердив проект бюджету на 2023 рік. Гроші підуть насамперед на війну та перемогу, але влада запевняє: соціальні виплати будуть збережені.

Небагато цифр

Вперше за історію країни у пріоритеті - оборона. На неї планують виділити близько половини сумарних видатків. Другим за обсягом фінансування (і вперше – не найголовнішим пунктом видатків) зазначаються соціальні потреби громадян.

Водночас скорочено багато витрат бюджету. Наприклад, значно урізано витрати на утримання органів влади.

Рекордним є прогнозований дефіцит, що становить понад 50% необхідної суми витрат. Закривати фінансові дірки передбачається здебільшого за рахунок зовнішніх запозичень (94% дефіциту покриваються зовнішніми позиками).

З важливого: номінальний ВВП у 2023 році прогнозують 6 399 млрд грн (з реальним зростанням +4,6%), інфляція (грудень до грудня 2023) – 30%, середня заробітна плата 18 508 грн, обмінний курс: середній за період 42, 2 грн/долар, на кінець періоду 50 грн/долар.

У свою чергу з 1 січня мінімальна заробітна плата становитиме 6,7 тис. грн, а прожитковий мінімум — 2,6 тис. грн.

Нардеп Ярослав Железняк написав, бюджети яких міністерств та відомств зростуть найбільше:

• КМУ: +73% (+3,595 млрд)

• ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд.)

• Міноборони: +37% (+233,555 млрд.)

• Мінветеранів: +13% (+789,2 млн) до 6,808 млрд

• МЗС: +5% (+261,06 млн) до 6,056 млрд)

Крім того, зростуть бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%). Інші зменшаться.

АнтиТОП-5, чиї бюджети зменшаться найбільше:

• Міненерго: -97% (-188,39 млрд.).

• Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд.).

• Мінцифри: -86% (-3,67 млрд.)

• Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд)

• Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд.)

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль так охарактеризував новий бюджет.

"Бюджет 2023 року – це бюджет для перемоги. Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна – це дорого, це дуже дорого. У бюджеті, який ми подаємо, є один головний пріоритет – оборона та безпека нашої країни. 1 трильйон 136 мільярдів гривень, або майже 50% всього бюджету, буде направлено саме на сектор безпеки та оборони. Це зарплати військових, це забезпечення армії, ремонт та закупівля техніки та зброї та ще багато інших важливих для оборони речей", - сказав він.

Що кажуть експерти

Бюджет буде таким самим, як і цього року, коли фінансуються лише захищені витрати, зазначає інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Фінансується соціалка за рахунок наших західних партнерів і фінансується армія за рахунок податків і Нацбанку. Тут шукати особливо чогось не потрібно. Ми зараз у такій ситуації, коли простору для маневру просто фізично немає. Соціальна сфера фінансується цього року і фінансуватиметься у наступному. Це все робиться коштом наших західних партнерів", - заявив він.

Що ж до збільшеної витрати на армію, то це – вимушений захід. Без неї ми не можемо ні воювати, ні виживати, зазначає в ефірі телемарафону нардеп, член Комітету з питань бюджету Валерій Гнатенко. Однак про "соціалку" теж не забули.

"Всі соціальні стандарти витримані, за деякими напрямами вони навіть пішли у бік підвищення. Пенсії, які мають щороку індексуватися - вони вже закладені на індексацію наступного року. Я думаю, що ми отримаємо трохи збільшені пенсії, а також мінімальну зарплату, яка у нас була 6500, стане 6700 гривень наступного року", - наголосив нардеп.

Бюджет на 2023 рік - це бюджет країни, що воює, сходяться на думці експерти. 45% витрат на оборону - це цілком нормально для України, яка страждає на масштабну військову агресію, зазначає в ЗМІ Андрій Новак, голова Комітету економістів України.

"Дещо насторожує оптимістичний прогноз про зростання ВВП, закладений у бюджеті. Якщо активна фаза війни затягнеться на один, два, а то й три квартали наступного року, в цих умовах говорити про зростання ВВП буде дуже складно", - говорить він.

Окрім "соціалки", українців традиційно турбує курс гривні до долара. На думку Олега Гетьмана, економіста та спеціаліста Економічної експертної платформи, курс на рівні 42 гривень навіть дещо завищений.

"Закладений курс на 2023 рік виглядає як розумний коридор для курсу, який коливатиметься в межах від 39 до 45 гривень. Я сказав би, що долар на рівні 42 гривень навіть виглядає дещо завищеним, адже зараз у нас є умовно 36 гривні за долар, в обмінниках 40—41 гривень, гадаю, що десь наприкінці року долар підніметься з 36 до 40 гривень, щоб поглинути різницю, а протягом наступного року він може піднятися ще на кілька гривень, але навряд чи більше, ніж до 43-44 гривень. Тому 42 гривні виглядають як збалансований середньорічний курс", - розповів він у ЗМІ.

У свою чергу очікуваннями для курсу валют поділився міністр фінансів України Сергій Марченко. В інтерв'ю для Громадського він розповів, у якому разі курс "перевалить" за позначку 50 гривень.

"Якщо ми відвойовуємо території, то у нас, навпаки, сценарії позитивні. Негативні – це коли у нас заблоковані порти, ми нічого не можемо експортувати, втрачаємо інфраструктуру тощо. Якщо ми поступово йдемо до перемоги, не бачу ризику, що буде суттєва девальвація гривні. Це при тому, що ми повинні забезпечити зовнішні джерела фінансування бюджету. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що дефіцит у такому обсязі складно профінансувати. Це колосальна праця людей, які до цього залучені", - розповів він.

Звідки брати гроші

Головне питання – як покрити дефіцит бюджету. Нагадаємо, що у проекті бюджету він становить 3 мільярди доларів або 1,29 трильйона гривень на рік. На думку Гетьмана, весь дефіцит бюджету покриватиметься зовнішньою підтримкою, на яку слід розраховувати.

"Український уряд розраховує взяти ці кошти або грантами, або наддешевими кредитами та іншою макрофінансовою підтримкою. Все це розраховується на зовнішню підтримку і трохи на внутрішніх кредиторів шляхом механізмів військових облігацій", - зауважує Олег Гетьман.

У свою чергу, Марченко розповів про макрофінансову допомогу від МВФ та ЄС.

"Було рішення Єврокомісії, потім Європарламенту про виділення 5 млрд євро макрофінансової допомоги. Це гроші, на які ми розраховуємо цього року. Також ми очікуємо на додатково 3 млрд. євро від Євросоюзу ще до кінця цього року.

З боку МВФ ми ведемо переговори щодо створення нової програми. Якщо у нас вона буде, це дозволить нам залучити кошти інших донорів та інвесторів. Їм легше спілкуватиметься з нами, тому що вони розуміють, що МВФ вже з нами", - переконаний Марченко.

Валерія Шипуля