Наслідки війни для банківської системи

У українських банків не вистачає готівки, попит на валюту підвищився, позичальники масово пішли на канікули, але почали краще платити за кредитами.

В Україні спостерігається дефіцит готівки, посилився попит на іноземну валюту, позичальники зрозуміли що зовсім не платити банкам за кредитами не вийде і пішли на канікули, що дозволило підвищити платіжну дисципліну.

Дефіцит готівки виник через проблеми з логістикою

Останнім часом клієнти банків скаржаться на нестачу готівки. Дефіцит виник через проблеми із логістикою, пов’язані з початком війни Росії з Україною.

“Основна причина - це війна. Раніше логістика готівковому  долару забезпечувалася літаками через відповідні комерційні банки. Зараз, у зв'язку з війною, це відбувається іншим транспортом у значно меншому обсязі. Значно зросли витрати на це, відповідно зросла і логістика”, - сказав перший заступник голови Ради НБУ Василь Фурман.

Ця проблема вже вирішується. За словами В. Фурмана НБУ продає банкам готівкові долари та євро. Разом з тим, центробанк сприяє тому, щоб комерційні банки були більш конкурентними на фоні небанківських фінансових установ, зокрема обмінників.

Також НБУ втретє провів операції з системно важливими банками з обміну готівкової валюти на безготівкову. До обміну НБУ запропонував 100 млн дол. та 100 млн євро. У операціях з обміну доларів США участь взяли 11 із 14 системно важливих банків. Була затребувана майже вся сума. Готівкова іноземна валюта надійде до кас банків найближчими днями.

“Підкріплення НБУ кас банків готівковою валютою не впливає на міжнародні резерви України. Водночас це допомагає банкам задовольнити попит їхніх клієнтів на готівкову валюту, доки не будуть вирішені певні логістичні складнощі під час завезення банками готівкової валюти з-за кордону в умовах повномасштабної війни”, - кажуть у регулятора.

Попит на іноземну валюту збільшився

В Україні спостерігається зростання попиту на валюту. Це відбувається на фоні низьких гривневих ставок і зростання гривневої ліквідності в банківській системі. Все це загрожує девальвацією гривні.

“Збільшення спреду між офіційним та готівковим курсами гривні останніми тижнями додатково свідчить про збереження значного девальваційного тиску”, - попереджають в НБУ.

Крім того, валютний ринок все ще не збалансований. Інтервенції НБУ з продажу валюти (значний разовий цілеспрямований вплив НБУ на валютний ринок та валютний курс, що здійснюється шляхом продажу чи закупівлі великих партій іноземної валюти. - Ред.), хоч і помітно зменшилися останніми місяцями, залишаються значними.

“За таких умов НБУ має і надалі вживати заходів для зниження девальваційного тиску та захисту міжнародних резервів”, - заявили у регулятора.

Своєю чергою девальвація негативно позначається на інфляційних та курсових очікуваннях. Водночас дохідність депозитів, незважаючи на підвищення ставок, менша ніж рівень інфляції. Це стимулює експортерів та імпортерів шукати інші шляхи захисту заощаджень, зокрема спонукає їх купувати валюту та імпортні товари. Як наслідок, тиск на гривню та міжнародні резерви зберігається.

Позичальники пішли на канікули

В перші тижні після початку війни багато позичальників кредитів у банків перестали сплачувати платежі. Проте зараз більшість з них зрозуміла, що це не вихід і що гроші все одно потрібно повертати, інакше кредитна історія буде зіпсована. Тож вони скористалися опцією “кредитні канікули”.

“Канікули – це нормальний інструмент, щоб подивитися, як ситуація буде розвиватися і як можна відреагувати. І це був момент для клієнтів, які побачили, що життя стабілізується, кредити не зникають і за них потрібно платити. Плюс питання кредитної історії. Це важливий аспект: війна закінчиться, і кредитна історія, тобто можливість далі фінансуватися, буде важливою для фізосіб”, – вважає операційний директор Альфа-Банку Роберт Дзялак.

В деяких банках половина клієнтів пішла на канікули. Можливість це зробити дозволила підвищити платіжну дисципліну позичальників. Тож на разі рівень кредитних платежів значно зріс порівняно зі станом на початку війни.

“В березні було суттєве падіння платіжної дисципліни, а вже починаючи з квітня воно стабільно з кожним місяцем покращується, – каже директор департаменту роздрібного масового кредитування Банку Кредит Дніпро Аркадій Шидер.

У деяких фінустановах сплачування боргів зросло до 80%, а по деяким сегментам банківських послуг навіть до 90%. Банкіри кажуть, що краще ліквідують заборгованість ті клієнти, які крім кредиту, мають зарплатні картки у банках.

Деякі клієнти погашають кредити, навіть знаходячись у тимчасовій окупації.

“Влітку кредитні канікули закінчилися. І вже є перша статистика, як клієнти вийшли з цих канікул. Бачимо, що ті, хто має таку можливість, намагається погашати кредити навіть на окупованих територіях”, – розповів заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Також поверненню коштів до банків допомогла реструктуризація. За словами банкірів приблизно 30% позичальників скористалися цією опцією.

“У нас приблизно третина клієнтів скористалася вже програмами реструктуризації”, – заявив  А. Муравицький.

За його словами, програми реструктуризації та кредитні канікули значно полегшили клієнтам “можливість виходу в нормальну платіжну дисципліну збереження своєї кредитної історії”.

Банки можуть втратити частку кредитного портфеля

Не зважаючи на те, що стан банківської системи наразі значно кращий ніж в перші місяці війни, експерти кажуть що не менше 20% кредитного портфеля вони можуть втратити.

Водночас враховуючи той факт, що війна ще не закінчена, цей показник можна вважати оптимістичним.

“Втрати будуть, напевно, не менше 20% портфеля. Але над цим ще потрібно попрацювати, щоб ці показники не були більшими”, – каже А. Муравицький.

Ризики для портфелів зростають, якщо банк був активним на сході чи півдні країни.

“На тимчасово окупованих територіях і на тих, де ведуться бойові дії, показник втрат може сягати 20% портфеля. Більше 4 млрд грн іпотечного портфеля – тільки на територіях Херсонської, Харківської, Запорізької, Луганської, Донецької областей. І що взагалі вважати “ушкодженням майна”? Одна ситуація, коли в людини вибиті двері й певний безлад, який потрібно ремонтувати. А інша ситуація, коли в будівлі є капітальні ушкодження. І з цим нам доведеться зіткнутися і розібратися більш детально. Але оптимістично хотілося б вірити, що це не буде більше 10%”, – розповідає А. Шидер.

Експертна оцінка стану банківської системи наразі дуже різна. Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що грошей у банків небагато, ліквідності не вистачає. Про це свідчили ще результати стрес-тестів, які були опубліковані на початку 2022 р. Тому зараз очікування по сектору негативні. Якщо закриють один або два банки, то це спровокує паніку по всьому сектору.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що банківська система в Україні вже давно працює краще, ніж у ЄС. Зараз навіть в умовах війни банки демонструють стресостійкість. Завжди є проблеми в будь-якому бізнесі і у банків вони теж є, але вони навчилися їх вирішувати.

Вікторія Хаджирадєва