Гаманці українців схудли через війну

Повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну відчутно знизило прибутки більшості громадян нашої країни.

Близько 70% мешканців України втратили доходи через війну з Росією. Третина населення залишилась без роботи. З матеріальними труднощами стикаються більше чоловіків, ніж жінок.

Українці кажуть про зниження доходів

Згідно з опитуванням КМІС відсоток українців, які скаржаться на зниження доходів порівняно з травнем зріс. У травні він був на рівні 66%, зараз 70%.

Причиною того, що гаманець українців худне є війна.

Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці каже, що галузям економіки заважають розвиватися такі, викликані війною фактори, як: підприємство на території бойових дій, порушена логістика, виведення з ладу об'єктів інфраструктури, зростання витрат підприємств, розрив ланцюгів постачання, нестача персоналу, втрата ринків збуту, високі закупівельні ціни, релокація всієї компанії, переорієнтація виробництва.

Саме війна породжує збільшення кількості безробітних.

Так згідно опитуванню соціологічної групи “Рейтинг”.

у серпні зросла кількість українців, які втратили роботу. Якщо у липні таких було 35%, то у серпні показник зріс до 39%. Найбільше серед тих, хто втратив роботу, – мешканців сходу, жінок, тих, хто працює в приватному секторі або має власну справу, а також внутрішньо переміщених осіб. Окрім цього, у половини тих, хто працює, зарплата скоротилась на 10% і більше.

Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua каже, що від початку війни більше 40% українців втратило роботу або через припинення діяльності їх компанії, або через переїзд, або через скорочення їх посад. Ще 22,5% працюють, але отримують неповну заробітну плату. Отже питання пошуку роботи для переважної більшості працівників стоїть доволі гостро.

Якщо казати про офіційні дані, то, за інформацією НБУ, кожен третій роботодавець зменшив зарплати працівникам

Так у свіжому макроекономічному та монетарному огляді НБУ кажуть, що попри те, що кількість підприємств, які не працюють скоротилася майже вдвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%), втім, 60% підприємств працюють нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш ніж удвічі. Значна частина підприємств (54%) змушена утримувати менше персоналу, а 34% – платити нижчу зарплату, ніж до війни. Частка підприємств, які не змінили зарплату також знижується.

Як зазначили в НБУ, сектор послуг, сільського господарства та переробна промисловість частіше підвищували зарплату, ніж інші. Натомість у таких сферах, як торгівля та будівництво – частіше знижували. Серед тих, хто не працює та вивів персонал у простій з оплатою двох третин зарплати, переважно підприємства промисловості та транспорту. Будівельні підприємства частіше надавали матеріальну допомогу, утім, саме їх більше серед тих, хто повністю зупинив роботу та виплати зарплат працівникам.

Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) каже, що населення України бідніє через відсутність роботи, можливості чоловіків виїхати за кордон на заробітки та зростання цін на життя в країні. Падає як купівельна спроможність населення, так і перспектива відновлення економіки, а отже перспектива наявності робочих місць. Бізнес чітко розуміє, що емоційний стан співробітників, які живуть за умов війни, часто не дозволяє розробляти щось нове.

Психоемоційний стан людей не сприяє тому, щоб діяти і розвиватися. Зараз, за пірамідою Маслоу, 100% населення стурбовані базовими потребами – виживанням, їжею, але не розумовими процесами. Відповідно, доходи населення не зростають, оскільки бізнес не підвищує заробітних плат навіть за наявності робочих місць. Затримують виплати, або не платять зовсім у тих випадках, коли бізнес розуміє, що легше втекти від співробітників, ніж виплачувати тим, хто не в змозі боротися за свої права. Будь-які судові процеси не завершаться ні за тижні, ні за місяці, тому є відчуття безкарності деяких роботодавців. І така ситуація по всій країні.

Чоловікам важче, ніж жінкам

Про матеріальні труднощі під час опитування КМІС повідомили 40% чоловіків і 35% жінок, про серйозні труднощі - 34% чоловіків і 26% жінок.

М. Орищак пояснює той факт, що на матеріальні труднощі частіше скаржаться чоловіки, ніж жінки тим, що їх менш охоче беруть на роботу. У будь-який момент чоловік може бути покликаний на війну, а для роботодавця - це ризик. Звільнення пов'язані з тими самими причинами - багато хто йде на війну.

Серед опитаних 95% респондентів наголосили, що не живуть комфортно на свій нинішній дохід. Також зросла частина українців, які мають проблеми з житлом. У травні таких було 6%, але наприкінці серпня вже 9%. Про те, що вони втратили майно, заявили 10% опитаних.

М. Орищак каже, що зараз складніше отримати позики, як у банку, так і в ломбарді, або в організаціях, які надають мікрофінансові позики. Відповідно, зростає відсоток невиплат за раніше взятими боргами та знижується рівень комфорту проживання. Саме тому серед опитаних 95% респондентів наголосили, що незадоволені своїм нинішнім доходом.

Експерт каже, що становище населення, критичне та спричинене війною. Але йшли ми до цієї ситуації роками. Існування ломбардів та компаній, які надавали позики за шаленими відсотками та процвітали за останні 10 років - це те, що допустили правлячі еліти і таке можливе лише у бідній країні. Якби у всіх рівень доходів і життя відповідав нашому часу, а не залишався в рамках норм десятирічної давності, то у населення не було б потреби у цих мікропозиках. Лише у країні з невисоким рівнем фінансової обізнаності населення можливі мікропозики та високі ставки за кредитами. У Арабських Еміратах, наприклад, ставки за кредитами становлять 1,5-3%. Це завжди питання ставлення уряду до населення.

Якщо говорити про потенціал змін трудового становища населення нашої країни, то він низький через війну.

Вікторія Хаджирадєва