За прикладом НАТО. Як планують модернізувати нашу армію після війни

Корреспондент.net,  30 вересня 2022, 19:45
💬 0
👁 3156

Війна з агресивним сусідом показала, що армія має бути професійною, з сучасним озброєнням і добре вмотивованою. Які зміни чекають на наші збройні сиди після війни?

Відмова від призову і короткострокові навчання

Щоб стримати ворога, нам доводиться реформувати армію відповідно до стандартів НАТО прямо на полі бою.

"Зараз це дає нам перевагу. Але ми маємо повністю відмовитися від радянських стандартів. Два роки вчитися маршувати - це не потрібно", - зазначив нещодавно на прес-конференції прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Але, на його думку, всі чоловіки повинні бути військовозобов’язаними.

"Ми розуміємо, що після війни армія не може бути в радянському стандарті, армія має стати професійною. Ядром її мають бути контрактники, які сьогодні по факту стали основою наших збройних сил, які захищають Україну. Звичайно, що ми в цій професійній армії завершимо запровадження стандартів НАТО. Звичайно, що всі громадяни, щонайменше всі чоловіки, мають бути військовозобов’язаними і проходити відповідні курси", - уточнив голова уряду.

За його словами, Україна розроблятиме програму перепідготовки та перекваліфікації ветеранів, надання їм медичної страховки та реабілітації, а також пільгової іпотеки та кредитування придбання автомобіля.

Нагадаємо, що 1 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський підписав Указ № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії». Цей документ вважається одним із системних кроків до реформування армії та підвищення обороноздатності України. Відповідно до Указу, на період до 2025 року заплановано реалізацію комплексу реформ, які покликані збільшити чисельність Збройних Сил України, суттєво підвищити мотивацію до військової служби шляхом посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин, забезпечити прозорий механізм розвитку військової кар’єри, підвищення грошового забезпечення, вирішення проблем з житлом тощо.

"Сьогоднішній Указ Президента - це реакція на виклики, які стоять перед країною… Щоб знизити ймовірність військових сценаріїв до мінімуму, нам потрібно не тільки сучасне озброєння, але й чисельна, професійна, вмотивована армія. Так ми зможемо утримувати в безпеці весь периметр державного кордону і потенційно небезпечні напрямки", - зазначив  міністр оборони України Олексій Резніков.

Зокрема, Указ містить доручення про забезпечення поетапного збільшення чисельності Збройних Сил України в період з 2022 по 2025 роки на 100 000 осіб для підвищення оборонних спроможностей держави. Одним з елементів реформування є перехід на систему інтенсивної військової підготовки та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2024 року.

"Це завдання - на 4 роки. Сьогодні українська армія складається з трьох основних категорій осіб. По-перше, це професійні кадрові військові, офіцери та сержанти, які отримали фахову освіту. По-друге, це контрактники, які служать від 6 місяців до кількох років. А також юнаки, призвані на строкову службу. Ці люди мають різну підготовку, різну мотивацію, різне бачення того, чим є армія в їхньому житті. Щоб дати відсіч ворогу, нам потрібна професійна армія для стримування і формат підготовки мобілізаційного резерву. Президент доручив, і ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички. З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів", - уточнив Олексій Резніков.

Безпека як в Ізраїлі

Крім міцної дієздатної армії, побудованої за стандартами НАТО, в нашій країні створюватиметься по-новому безпека правопорядку - за ізраїльською моделлю.

"Школи, лікарні, місця масово скупчення, ТЦ, - мають бути забезпечені відповідними безпековими заходами за моделлю Ізраїля. Щоб довго не пояснювати, - це коли на вході у кожне приміщення, де скупчуються люди, є охорона, коли у деяких місцях є відповідні рамки, які не дозволяють проносити зброю. Це все на нас чекає, над цією концепцією ми працюємо", - сказав Шмигаль.

За його словами, вже триває робота над такою концепцією підходу до забезпечення правопорядку. При цьому, на його думку, якщо говорити про нову політику безпеки правопорядку за ізраїльською моделлю, то необхідно згадати і про ветеранську політику.

"Коли у нас буде орієнтовно півмільйона чи більше ніж пів мільйона ветеранів, які пройшли бойові дії, і мають відповідні навички, безпекова сфера може бути місцем їх майбутньої праці, де вони будуть продовжувати забезпечувати безпеку нашого суспільства у різних ролях і на різних позиціях", - зазначив очільник Кабміну.

Він вважає, що, говорячи про безпеку, маємо на увазі також і нормативи для будівництва житлових будівель і громадських споруд. В них обов’язково мають бути укриття чи бомбосховища, адже росіяни все одно будуть нашими сусідами. 

"Наступні десятки років ми житимемо з відчуттям небезпеки з їхньої сторони, яка, на жаль, нікуди не дінеться. Тому маємо бути готові до того, щоб почуватися впевнено, і це змінить наш світогляд і безпекову філософію", - вважає прем’єр.

Він також звернув увагу на необхідність вдосконалення системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації.

«Країна і суспільство наразі розуміють, що безпека стала ключовим фактором, у тому числі й для опалювального сезону, навчального року, існування, роботи, бізнесу", - резюмував Шмигаль.

На випадок атак ворога по критично важливих для життєдіяльності об’єктах Кабмін доручив створити штаб для оперативної ліквідації руйнувань енергетичної інфраструктури.

Раніше президент Володимир Зеленський, говорячи про Україну майбутнього, зазначив, що наша держава може стати великим Ізраїлем, але зі своїм обличчям.

Галина Гірак

ТЕГИ: НАТО НАТО-Украина