Як ЄС розділився у ставленні до російських дезертирів

Держави ЄС розділилися у ставленні до російських дезертирів-утікачів від мобілізації. Одні країни не хочуть їх приймати, інші готові це зробити, наприклад Німеччина. Брюссель тим часом шукає спільну лінію поведінки.

Нещодавній заклик президента України Володимира Зеленського до чоловіків у Росії був однозначним: "Не піддавайтеся злочинній мобілізації! Тікайте!" Сотні тисяч росіян, які підлягають мобілізації, вже втекли до сусідніх країн, до яких вони мають право подорожувати без віз. На супутникових знімках видно кілометрові черги автомобілів на кордоні з Грузією, Казахстаном, Фінляндією та Монголією. Квитки на міжнародні авіарейси з Росії минулого тижня було розпродано за лічені години.

Кордони закриті для ухилянтів

27 вересня уряди Казахстану та Грузії зрештою заявили про свою відкритість для росіян, які утікають від мобілізації. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що багато хто з утікачів не бачить іншого виходу із ситуації: "Ми повинні забезпечити їхню безпеку. Це політичне та гуманітарне питання". Ця заява свідчить про те, що уряд Казахстану дедалі більше виступає проти війни Росії в Україні та мобілізації. Країна також відмовилася видавати біженців Росії.

З іншого боку, Туреччина, схоже, прагне уникнути великого напливу росіян до країни. Авіакомпанія Turkish Airlines до кінця року скасувала рейси до Білорусі та різних напрямків у Росії. З моменту нападу Росії на Україну Туреччина була однією з небагатьох країн, до якої курсували прямі літаки з Росії. Тепер варіантів для тих, хто хоче виїхати з країни, поменшало. Але чоловіки, що підпадають під мобілізацію, рятуються будь-якими доступними способами. За останні дні поблизу прикордонних переходів із сусідніми країнами було знайдено сотні покинутих велосипедів.

Країни Балтії тим часом практично закрили свої сухопутні кордони з Росією. З середини місяця вони відмовляють у в'їзді російським туристам. Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс пояснив це міркуваннями безпеки. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс висловився різко: "Литва не дасть притулку тим, хто утікає від своєї відповідальності. Росіяни повинні залишитися і воювати. Проти Путіна". А прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас написала у Twitter: "Ми не надаємо притулок російським чоловікам, які утікають зі своєї країни: вони повинні боротися проти війни".

Скептично налаштований також і прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо. "Наміром Європи не повинно бути сказати "так" усім росіянам, які ухиляються від мобілізації або не погоджуються з режимом у Росії", - сказав він у коментарі виданню De Zevende Dag.

За даними Frontex, агентства ЄС з охорони кордонів, минулого тижня до ЄС прибуло 66 тисячі громадян Росії, з них 30 тисяч - лише до Фінляндії. Це - на 30 відсотків більше, ніж за попередній тиждень. Також надходять повідомлення про біженців з окупованих Росією районів України, додали у Frontex.

Тим часом прикордонна служба Фінляндії запропонувала побудувати паркан уздовж частини кордону з Росією. Однак, це могло б бути рішенням на більш віддалене майбутнє. Зараз до Фінляндії можуть легально потрапити лише ті росіяни, у кого є закордонний паспорт і шенгенська віза - хоча фінські прикордонники також повідомляють, що розглядають і заявки російських біженців про надання притулку.

ЄС шукає єдиної лінії поведінки

У понеділок посли ЄС обговорювали цю тему. Однією з пропозицій було надати російським біженцям хоча б тимчасовий захист. Єврокомісія заявила у вівторок, що підтримує контакти з державами-членами та шукає рішення. Правові рамки для заяв про надання притулку є чіткими. "Коли йдеться про людей, які прибувають до ЄС і просять про міжнародний захист, це має бути гарантовано", - сказав речник ЄК Ерік Мамер. За його словами, країни ЄС мали б розглядати кожен запит окремо, але "з урахуванням геополітичної ситуації та проблем безпеки". Однак країни-члени роблять з цього зовсім різні висновки. Комісія має намір представити рекомендації з цього питання найближчим часом.

Німеччина хоче надати притулок дезертирам

Федеральний уряд Німеччини принципово підтверджує право на притулок для призовників, які утікають з Росії. "Кожен, хто сміливо протистоїть режиму президента Володимира Путіна і тому наражає себе на ще більшу небезпеку, може подати заяву на надання притулку в Німеччині через політичні переслідування", - пояснила міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер виданню Frankfurter Allgemeinen Sonntagszeitung минулими вихідними.

Проблема полягає у тому, що, згідно з чинними правилами, шукач притулку повинен подати відповідну заяву у тій країні ЄС, до якої він прибув. Це або сусідні країни, або країни, до яких можна потрапити літаком - а з початку війни прямих рейсів до європейських міст з РФ немає. Тож, за цими правилами, подати прохання про притулок у Німеччині для росіян практично неможливо.

Складна правова ситуація

Виникає також юридичне питання: якщо дезертиру загрожує ув'язнення, чи можна це вважати переслідуванням з точки зору права на отримання притулку? У довіднику Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначено, що "страх перед кримінальним переслідуванням і покаранням лише за дезертирство чи відмову від військової служби не є обґрунтованим страхом переслідування у розумінні Конвенції про статус біженців", пояснює британський експерт з питань міграції Колін Йео на сайті Free Movement.

Однак, за словами юриста, якщо російські призовники аргументовано доведуть, що вони змушені будуть вчиняти воєнні злочини в Україні, то вони можуть претендувати на отримання захисту в інших країнах згідно з Конвенцією про статус біженців. Утім, на думку Йео, російським дезертирам буде непросто довести правомірність своїх претензій на отримання притулку через відмову від мобілізації. Отже, з одного боку їм загрожує перспектива стати воєнним злочинцем, а з іншого боку - загальне твердження, яке унеможливлює для них, як для дезертирів, отримати притулок.

Джерело: Українська служба DW