Звільнення Лимана: чому це важливий стратегічний успіх
Українська армія звільнила місто Лиман у Донецькій області наступного дня після анексії РФ. Контроль над ним відкрив ЗСУ можливість далі відвойовувати території Луганської області. Що ще потрібно Україні для перемоги?
Українська армія увійшла до Лимана - важливого транспортного вузла в Донецькій області, окупованого Росією наприкінці травня, - через день після того, як президент РФ Володимир Путін 30 вересня оголосив про анексію "ДНР", "ЛНР", а також Запорізької та Херсонської областей України. Перше відео з військовослужбовцями ЗСУ, які встановлюють прапор України на в'їзді до Лимана, з'явилося в соціальних мережах вдень 1 жовтня - його, зокрема, розмістив на своїй сторінці в Telegram керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Після цього почали з'являтися й інші фото та відео українських військових на околицях міста. А через кілька годин втрату контролю над Лиманом підтвердило й російське міністерство оборони. Його прес-секретар Ігор Конашенков назвав відступ російської армії "відведенням на вигідніші кордони у зв'язку зі створенням загрози оточення". Про які кордони йдеться, Конашенков не уточнив. Зрештою, у соцмережах з'явилося відео, на якому військові ЗСУ, стоячи на головній площі Лимана, заявляли про те, що місто звільнено, та скидали з даху адміністративної будівлі російські прапори.
ЗСУ зможе відвойовувати території Луганської області
Звільнення Лимана міжнародні та українські військові експерти оцінюють як важливий стратегічний успіх ЗСУ. Повернення контролю над містом дає українській армії можливість просування на Луганському напрямку - до міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ, каже в інтерв'ю DW ізраїльський військовий аналітик Ігаль Левін.
Звільнення цих двох міст мало б для України, за його словами, зокрема, велике психологічне значення, якщо згадати, яких втрат коштувало Росії їх захоплення. Після цього для ЗСУ було б відкрито шлях до населених пунктів Сватове та Старобільськ - найважливіших логістичних вузлів російської армії на цій ділянці фронту, каже Левін. "Якби ці два міста було звільнено ЗСУ, практично весь фронт розвалився б", - вважає експерт.
Контрнаступ на Херсонському напрямку
Увечері 2 жовтня президент України Володимир Зеленський у щовечірньому відеозверненні заявив, що визволенням Лимана успіхи ЗСУ не обмежуються: українські військові продовжили контрнаступ і на Херсонському напрямку. Зеленський офіційно підтвердив звільнення двох населених пунктів на Херсонщині: Архангельського та Миролюбівки.
У російських патріотичних пабліках пишуть про наступ ЗСУ та про "небезпечну ситуацію", в якій опинилися російські війська разом із втратою керованості та зв'язку. За деякими даними, у Херсоні перебувають близько 20 тисяч російських військовослужбовців. Безперервний обстріл військами ЗСУ щонайменше трьох мостів через Дніпро ускладнив постачання армії РФ ще з літа, - а осінні дощі не покращать становища, упевнені експерти. З'являються дані про те, що проти виведення військ, які залишилися, на захід від Дніпра особисто виступає президент РФ Володимир Путін - можливо, всупереч порадам армійського керівництва.
Американський аналітичний центр "Інститут вивчення війни" (ISW) наприкінці вересня написав, що українські війська продовжують завдавати ударів по російських об'єктах постачання, транспорту та військових об'єктах у Херсонській області. Українські військові, йдеться в аналітичному звіті ISW, "зберігають мовчання про маневри ЗСУ в Херсонській області, але заявляють, що російські сили перекидають знов мобілізовані війська для посилення лінії фронту в цьому регіоні".
Росія оголила кордон із країнами НАТО
Закрити пролом, що утворився на Херсонському напрямку після значних втрат у боях з українською армією, Кремль намагається за допомогою військ із баз на своїх західних кордонах. Американський журнал Foreign Policy з посиланням на західних військових наприкінці вересня написав, що "із 30000 російських військовослужбовців, які, ймовірно, розміщені біля кордонів РФ з країнами Балтії та Фінляндією, 80 відсотків було перекинуто в Україну".
У середині вересня фінська суспільно-правова телерадіомовна компанія Yle, посилаючись на дані супутникових зображень, повідомила, що Росія перемістила в Україну значну кількість зенітних ракет - у тому числі й ті, які розташовувалися неподалік Санкт-Петербурга.
Експертка з питань Росії з берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP) Марґарете Кляйн також підозрює, що російські збройні сили вже перебувають на межі своїх оперативних можливостей. Російські військові зазнають "величезних втрат убитими або пораненими солдатами", зазначила Кляйн в інтерв'ю DW, тому заяви російського командування про те, що на озброєнні армії РФ перебуває понад один мільйон солдатів, неправдоподібні. Багато російських підрозділів вже давно розміщено в Україні, тож реальна кількість нижча, вважає Кляйн.
Успіх України залежить від постачання західної зброї
Але навіть ослаблена російська армія все ще здатна чинити опір на окупованих територіях України. Чи вдасться Києву восени закласти основу для повернення всієї країни наступного року, залежить, не в останню чергу, від подальших поставок зброї з Контактної групи щодо України, що складається з 50 держав на чолі зі США.
"Якщо врахувати, що в день здійснюється від 5000 до 6000 пострілів великокаліберними артилерійськими снарядами, кожен з яких важить 40 кілограмів і більше, то можна уявити, скільки вантажівок необхідно для підтримки цих поставок", - додає експерт з питань безпеки Фонду "Наука та політика" Вольфґанґ Ріхтер в інтерв'ю DW.
Російська армія, за оцінками експертів, має перевагу у військовій техніці. Проте її основна проблема полягає в нестачі людських ресурсів, говорить військовий аналітик та колишній ізраїльський офіцер Ігаль Левін. Нещодавня мобілізація, оголошена російським президентом, здатна компенсувати цю проблему лише частково. "Я сумніваюся, що цей ресурс дозволить Росії розпочати великий наступ, - вважає Левін. - Після семи місяців війни в Україні російській армії не вистачає тямущих командирів. А без хорошого командування кількість солдатів не має значення".
Джерело: Українська служба DW