У приватні руки. Чому уряд вирішив позбутися 800 держпідприємств
Кабмін передав Фонду держмайна рекордну кількість державних об’єктів, загальна вартість яких сягає 45 млрд грн. Яка доля очікує на ці підприємства?
"Артемсіль", "Надра України", "Експо-2020
Рішення ухвалено 4 жовтня 2022 року. Згідно з ним, понад 800 об’єктів державної власності загальною вартістю близько 45 млрд грн передані до сфери управління Фонду держмайна України.
"Ми тримаємо курс на зменшення частки держави в економіці і продовжуємо втілювати в життя національний план відновлення. Рішенням уряду сьогодні до сфери управління Фонду держмайна передано понад 800 об’єктів держвласності. Таким чином, ми суттєво знижуємо навантаження на державні органи, під управлінням яких перебували ці об’єкти. У подальшому частина підприємств знайдуть у процесі приватизації нового власника, отримають інвестиції та будуть працювати на економіку країни. Для багатьох з них це буде шансом відновити роботу, дасть можливість розвиватися, створювати нові робочі місця. Певна кількість підприємств залишиться в управлінні державичи буде передана в оренду. А держкомпанії, які не мають потенціалу розвитку та нецікаві бізнесу, будуть ліквідовані, що зменшить витрати держбюджету", - зазначила перший віце-прем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.
Серед переданих до управління ФДМУ об’єктів - державні підприємства, корпорації, держустанови, науково-дослідні центри тощо. Частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Над переліком підприємств працювали міністерства та відомства, які управляли цими об’єктами, також були враховані позиції обласних військово-цивільних адміністрацій.
У цьому списку - найбільший виробник солі в Україні "Артемсіль"; будівельна компанія "Укрбуд"; "Конярство України", яке об'єднує 10 кінних заводів та понад 40 тис. га землі; київський завод "Буревісник"; компанія "Експо-2020", якій належить український павільйон на міжнародній виставці в Дубаї; Аграрний фонд, а також видобувні компанії "Надра України", "Мирноградвугілля" та "Первомайськвугілля".
Перший заступник міністра економіки Денис Кудін звернув увагу на те, що це найбільша передача підприємств за каденцію нинішнього уряду. Фактично тепер в підпорядкуванні міністерств залишаються лише активи в сфері енергетики, інфраструктури, оборонної промисловості, культури та стандартизації і метрології. Також поки що залишилися осторонь підприємства, щодо яких триває реструктуризація або перетворення у іншу організаційну форму: наприклад з ДП у державну установу або державну організацію. Або це можуть бути підприємства у стані ліквідації чи ті, які виконують певні сервісні функції.
"Наступний крок - за Фондом держмайна. Розраховуємо, що до середини листопада Фонд зможе фактично розпочати роботу як орган управління цими та іншими підприємствами, щодо яких рішення про передачу було ухвалене раніше. А міністерства зможуть сфокусуватись на своїх прямих обов’язках - формувати політику розвитку держави", - пояснює заступник міністра.
За його словами, у підсумку в управлінні міністерств і відомств має залишитися не більше двох сотень компаній. Проте зараз Кабмін передав до Фонду тільки ті підприємства, які не є критично важливими для держави в умовах війни.
Всього в Україні налічується близько 3 300 держпідприємств. Після передачі Фонду 800 об’єктів, він управлятиме вже більш ніж половиною їх - 1 700 компаніями. Фонд проаналізує їхній фінансовий та майновий стан, після чого вони будуть приватизовані, ліквідовані або залишаться в управлінні держави.
Попит перевищує пропозицію
Якщо говорити про приватизацію, то зацікавленість у ній є, незважаючи на воєнний стан. Нагадаємо, що 19 та 20 вересня відбулися перші з початку широкомасштабного вторгнення приватизаційні онлайн-аукціони. Виставлені державою на продаж об’єкти були реалізовані за ціною, втричі вищою від стартової. У Кабміні запевняють, що в Україні зараз є великий запит на приватизацію та готовність інвестувати у колишні держпідприємства. Проводячи приватизацію, держава прагне поставити крапку в історії із радянською спадщиною тисяч держпідприємств, багато з яких через безгосподарність деградували до такого стану, що далі функціонувати не здатні.
Директор ДП "Прозорро.Продажі" Олексій Соболєв відзначив високу конкуренцію на торгах. За його словами, це означає, що бізнес давно чекав на поновлення приватизації і сьогодні готовий змагатися на аукціонах для продовження своєї діяльності. На переконання голови Фонду держмайна Рустема Умерова, приватний бізнес продемонстрував свою сміливість, незважаючи на військові дії, і українські підприємці довели готовність посилювати економічний фронт, створюючи нові робочі місця. Він також закликав інвесторів брати участь у наступних аукціонах, адже кошти, одержані від приватизації, - це зброя для захисту України від агресора та забезпечення соціальних програм для українців.
Тим часом з деякими схемами приватизації минулих років розбираються правоохоронці. Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило масштабну багатомільйонну схему розкрадання майна профспілкових організацій. Без обов'язкового узгодження із Фондом держмайна, чого вимагає закон, було продано 80 майнових комплексів у різних регіонах України.
Згідно з даними ДБР та СБУ, з 1992 року і до сьогоднішнього дня посадовці Федерації профспілок України та підконтрольних приватних акціонерних товариств, за попередньою змовою групи осіб, оформляли відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів.
Суди вже наклали арешт на 80 об'єктів такої нерухомості. Майно передано Національному агентству України з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). А всі прибутки від роботи цих підприємств будуть направлені до держбюджету. Серед переданих до АРМА комплексів - готелі "Турист" та "Дружба" у Києві; санаторії "Жовтень" у Конча-Заспі, "Куяльник" в Одесі, "Моршинський" у Львівській області, "Поляна" на Закарпатті; а також спортивні комплекси, у тому числі й будівля, в якій розташований Kyiv Sport Club. Підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк до 12 років.
Галина Гірак