Відповідь на ракети РФ: як українці згуртувалися ще більше

Для багатьох українців ранок 10 жовтня став своєрідним повторенням ранку 24 лютого, коли Росія почала вторгнення з обстрілів міст по всій країні. Але реакція українського суспільства цього разу була іншою.

Для багатьох українців ранок 10 жовтня, коли РФ здійснила масований ракетний удар по території України, став своєрідним повторенням ранку 24 лютого. Водночас цього разу реакція українського суспільства була іншою - в інформаційному просторі не спостерігалося панічних настроїв. Натомість люди ще з більшою активністю стали збирати гроші на закупівлю нового озброєння для Збройних сил України (ЗСУ), серйозно поставилися до закликів економити електроенергію через пошкодження низки об'єктів енергетичної інфраструктури і, навіть за таких умов, не забували й про гумор.

"Ви розлютили українців"

Уже за кілька годин після початку масованого обстрілу телеведучий та волонтер Сергій Притула та активіст Сергій Стерненко оголосили про збір грошей на зброю для української армії під гаслом "Ви розлютили українців". До акції долучився й відомий український блогер Ігор Лаченков. І результат перевершив усі очікування. Як повідомив Стерненко, уже за сім хвилин лише на його рахунок українці перерахували перший мільйон. Загалом же, за словами Стерненка, за добу вдалося зібрати понад 350 мільйонів гривень. Як він повідомив, зібрані гроші підуть на закупівлю в тому числі й українських дронів-камікадзе RAM ІІ UAV.

Відгукнулись українці й на заклик заощаджувати електроенергію. Це стало необхідним, оскільки внаслідок масованого ракетного обстрілу з боку РФ постраждали об'єкти інфраструктури в 11 областях України і Києві. Пошкоджені об'єкти почали оперативно відновлювати, а влада звернулась до українців з проханням мінімізувати використання побутових приладів в період пікового навантаження - тобто з 17:00 до 23:00. Як повідомили ввечері 10 жовтня в "Укренерго", кияни та мешканці області до таких рекомендацій дослухалися: споживання електроенергії в цей день було більше ніж на чверть меншим, ніж у звичайний осінній день.

За даними Укренерго, загальна потужність електроприладів, які споживачі добровільно не вмикали в цей період, дорівнює потужності більше 93 тисяч електрочайників або 46 тисяч пральних машин. "Це допомогло не перевантажувати працюючі електромережі та дозволило диспетчерському центру Укренерго збалансувати енергосистему в найкритичніший момент доби", - зауважили в Укренерго. Користувачів і надалі закликають знижувати споживання у вечірній час, а потужними електроприладами користуватись вдень або вночі.

Активна відбудова

Попри постійну загрозу нових ракетних обстрілів відновлювальні роботи там, де є можливість, намагаються проводити якомога оперативніше. Зокрема, мер Дніпра Борис Філатов повідомив, що зруйнований відрізок дороги в місті відремонтували за ніч. "Вчора і сьогодні. Ми всю ніч працювали, зціпивши зуби. Комунікації, дорожнє покриття і знаки, контактна мережа, дерева", - написав Філатов у Telegram, долучивши два фото: вирви посередині дороги та результатів ремонтних робіт.

Станом на ранок 11 жовтня відновили рух і на бульварі Тараса Шевченка у Києві, куди також напередодні влучила одна з російських ракет, повідомив заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко. "За кілька годин плануємо повністю відновлене дорожнє покриття", - написав він у Telegram.

Пісні та меми

Через масований обстріл 10 жовтня повітряна тривога у Києві вперше за останні місяці тривала довго - понад п'ять з половиною годин. Багато містян цей час провели на станціях метро, які в періоди загроз слугують як укриття. Мережу швидко облетіло відео, як люди, переховуючись від ракетних ударів, підтримували одне одного, співаючи українські пісні.

Не обійшлося у цей день і без гумору - меми вже традиційно супроводжують гучні політичні і військові події. Чи не найбільша кількість жартів стосувалася удару російських військових по пішохідно-велосипедному мосту в Києві, який в народі називають "мостом Кличка". Кепкували українці і з того, що прогулянкова зона стала об'єктом атаки, а також з того, що міст з елементами скляного покриття уцілів, на відміну від Керченського у Криму, який було пошкоджено внаслідок вибуху 8 жовтня.

Водночас масовані ракетні удари Росії, які продовжилися і 11 жовтня, змусили людей серйозніше поставитись до поведінки під час загрози: переходити в укриття чи перебувати безпечніших частинах будівель, або навіть і знову тимчасово залишити міста, зокрема, Київ.

Джерело: Українська служба DW