Китай прямує в комунізм: яке майбутнє окреслюють на з’їзді компартії

В столиці КНР Пекіні з 16 жовтня триває XX з’їзд Комуністичної партії Китаю, який завершиться 22 жовтня. За цей час будуть прийняті доленосні рішення на майбутні 5 років, за якими житимуть китайці.

Чарівна, соціалістично модернізована країна

Китайське державне агентство "Сіньхуа" зазначило, що з'їзд Комуністичної партії Китаю є дуже важливим форумом, який пройде у критичний момент, коли вся партія та народи всіх етнічних груп стають на новий шлях побудови сучасної соціалістичної країни.

На з’їзд прибули майже 2,3 тисячі делегатів, які представляють 96 мільйонів китайських комуністів. Відкрив його глава країни - генсек КПК Сі Цзіньпін двогодинною промовою, яка була на годину коротшою, ніж минулого разу, на ХІХ з’їзді. Він запевнив, що основні напрямки, якими йде країна, залишаться незмінними. І тим самим натякнув, що готовий бути обраним генсеком партії, а значить, і президентом країни ще на один термін.

У доповіді, передусім, йшлося про нульову толерантність до ковіду, що обіцяє країні "вічний локдаун". Розвиток економіки та технологій і безпека країни залишаються основними пріоритетами. На порядку денному - возз'єднання з Тайванем і, як сказав Сі, без сумніву, це буде реалізовано, Китай навіть залишає за собою право на застосування сили, бо це є "внутрішньою справою китайського народу". Крім того, Китай не зменшує свої амбіції стосовно того, щоб створювати конкуренцію західному світу.

А в цілому, за підсумками п’яти попередніх років роботи, відзначено сепаратизм Тайваню і перемогу над бідністю у лютому 2021 року. Зокрема, Сі Цзіньпін сказав, що завершено боротьбу з бідністю в результаті побудови середньозаможного суспільства, що є реалізацією першої із сторічних цілей партії. Також він відзначив значний розвиток марксизму в Китаї. Адже китайські комуністи глибоко усвідомлюють, що, поєднуючи основні положення марксизму з конкретною реальністю Китаю та китайською традиційною культурою, вони можуть правильно відповісти на основні питання часу. На найближче майбутнє Сі дав завдання створити потужну сучасну соціалістичну державу, кінцева мета якої - побудова комунізму. До слова, 100-річний ювілей Китайської Народної Республіки відзначатиметься 2049 року. Саме до цього часу в Китаї має бути створено соціалістичне суспільство і початися побудова комунізму.

У доповіді вказано, що до 2035 року слід здійснити соціалістичну модернізацію, а до 2049-го - "перетворити Китай на багату демократичну цивілізовану гармонійну та чарівну соціалістично модернізовану країну". І наступні п’ять років відіграють вирішальну роль на шляху досягнення цих завдань.

Лідер китайських комуністів нічого не сказав у своєму виступі про агресію Росії по відношенню до України. А стосовно міжнародної політики взагалі відзначив, що привабливість і сила Китаю для світу останнім часом значно зросла.

"Зіткнувшись із різкими змінами в міжнародному ландшафті, ми зберегли тверду стратегічну рішучість і продемонстрували бойовий дух. Ми захистили гідність і ключові інтереси Китаю і зберегли хороші позиції для розвитку та забезпечення безпеки", - зазначив Сі.

У той же час директор Євразійського Центру Атлантичної Ради, посол США в Україні у 2003-2006 роках Джон Гербст заявив, що глава Китаю Сі Цзіньпін, ймовірно, вже шкодує про свою співпрацю з російським диктатором.

"Сі намагався відсторонитися від неприпустимої поведінки Путіна в Україні, атак на цивільну інфраструктуру. І тому ми побачили щось схоже на вибачення Путіна перед Сі на саміті Шанхайської організації співробітництва декілька тижнів тому", - сказав він під час онлайн-дискусії на Київському безпековому форумі.

Гербст вважає, що Китай "послав Росії меседж не використовувати ядерну зброю і якось намагається спрямувати Путіна в правильному напрямку".

Інтрига зберігається

Найбільша інтрига з’їзду - чи буде знову обрано Сі Цзіньпіна генеральним секретарем ЦК Компартії Китаю. Поки що вона зберігається, адже керманича партії і країни обиратимуть в останній день форуму. Але є велика ймовірність того, що Сі піде на рекорд, і втретє стане генсеком. Адже у 2018 році були зняті обмеження щодо термінів перебування на посаді голови КНР і Сі не призначив наступника, який підходив би під критерії наступного керівника партії і країни.

Оглядачі скептично ставляться до такого ймовірного кадрового рішення китайських комуністів.

"Пан Сі, який готовий претендувати на новаторський третій термін на посаді лідера наприкінці тижневого з’їзду Комуністичної партії, використав свою вступну доповідь, щоб стверджувати, що його десятиліття при владі принесло історичні досягнення. Ключовими перемогами він назвав кампанію проти корумпованих чиновників, очищення навколишнього середовища та придушення антиурядових протестувальників у Гонконзі. Він описав зовнішню політику Китаю як низку успіхів у боротьбі з "залякуванням" і протекціонізмом Заходу, мабуть, маючи на увазі суперечки щодо прав людини, технологій і претензій Пекіна на Тайвань", - сказано у статті The New York Times. 

А професор політології Колумбійського університету Ендрю Натан в інтерв’ю ЗМІ зазначив, що переобрання Сі на третій термін може призвести до боротьби за владу у Китаї в майбутньому.

"Раніше я говорив, що якщо КПК зможе забезпечити впорядковану наступність, за якої кожен генсек залишається на своїй посаді два терміни, а наступник призначається заздалегідь, то вона зможе знизити ризик боротьби за владу. Те, що Сі збирається йти на третій термін, розхитує систему наступності. Якщо щось трапиться під час його перебування на посаді, то існує ризик неврегульованої передачі влади, яка перетвориться на боротьбу за владу", - уточнив він.

До слова, вчора на брифінгу у речника МЗС КНР Ван Веньбіна запитали, як Китай прокоментує атаку на Київ дронів-камікадзе 17 жовтня, коли загинуло п'ять цивільних осіб, він відповів, що "нічого про це не знає". І закликав до "спільної деескалації".

"Позиція Китаю з українського питання послідовна і зрозуміла. В нинішніх обставинах усі зацікавлені сторони повинні проявляти спокій і стриманість", - сказав Веньбін.

В МЗС України відповіли китайському дипломату.

"Мені важко уявити, що посол Китаю, який перебуває в Україні, не інформує свій уряд про атаки на українську столицю. Наше посольство в Пекіні також регулярно надсилає в китайське зовнішньополітичне відомство інформацію про злочини Росії в Україні. Вдавати, що нічого не відбувається, коли про це говорить весь світ, некоректно. Ми очікуємо більш проактивної ролі Китаю як постійного члена Ради Безпеки ООН. Не може бути компромісів чи політичних нюансів, коли мова йде про засудження варварських злочинів проти цивільного населення", - зауважив речник міністерства Олег Ніколенко.

Галина Гірак