Як Ізраїль може допомогти Україні боротися з іранськими БПЛА

Уряд України збирається направити Ізраїлю офіційну ноту з проханням надати ППО для захисту від загрози іранських безпілотників. У Єрусалимі досі дотримувалися політики нейтралітету. Чи зміниться щось тепер?

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і прем'єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід у четвер, 20 жовтня, можуть обговорити запит України на поставку Ізраїлем систем ППО, повідомляють ізраїльські ЗМІ. Напередодні Кулеба заявив, що Україна проситиме про це офіційно. В ізраїльських ЗМІ вже циркулює лист від посольства України з переліком бажаних для закупівлі Києвом систем, автентичність якого підтвердив Reuters посол Євген Корнійчук.

Раніше цього тижня заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв попередив, що постачання Ізраїлем зброї Україні повністю зруйнують відносини між Москвою та Єрусалимом. "Ізраїль начебто зібрався постачати зброю київському режиму. Дуже необачний крок. Він зруйнує всі міждержавні відносини між нашими країнами", - пригрозив Медведєв.

Ця погроза стала відповіддю на висловлювання ізраїльського міністра у справах діаспори Нахмана Шая, який 16 жовтня закликав свій уряд почати надавати Україні таку ж військову допомогу, яку їй надають США та НАТО. "Сьогодні вранці з'явилися повідомлення про те, що Іран передає Росії балістичні ракети. Більше немає жодних сумнівів, який бік має обрати Ізраїль у цьому кривавому конфлікті", - написав Шай у соцмережі Twitter. Заяву Шая миттєво розтиражували світові ЗМІ і це дало привід говорити про можливість змін ізраїльської політики у російсько-українській війні, яка досі базувалася на нейтральних підходах. Та чи справді варто очікувати різкого розвороту?

"Дайте Україні "Залізний купол!"

Голос міністра діаспори доєднався до цілого "хору" ізраїльських політиків, які останніми днями закликають переглянути політику нейтральності, обраної урядом у Єрусалимі з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. До надання Україні ППО та збільшення допомоги закликали також представники політичних сил, що входять до урядової коаліції Гілад Карів, Мейрав Міхаелі та Зехава Гальон. "Настав час скасувати ці заперечення (щодо постачань ППО Україні - Ред.). Цього вимагає совість, коли мирні жителі стають цілями іранських ракет через божевілля кровожерливого тирана. Дайте Україні "Залізний купол!", - закликала Гальон.

На початку воєнних дій у лютому тодішній ізраїльський прем'єр Нафталі Беннет спробував виступити посередником між Києвом і Москвою, втім зусилля майже невідомого на світовій арені політика увінчалися провалом. Чинний ізраїльський прем'єр Яїр Лапід виступає із помітно різкіших позицій, щоразу наражаючись на гнівні реакції Москви: у квітні, будучи ще у статусі міністра закордонних справ, він назвав звірства у яких підозрюють російську армію у Бучі "воєнним злочином", а днями рішуче засудив російські обстріли українських міст, охарактеризуваши їх як "атаки проти цивільного населення".

Разом з тим, досі в Ізраїлі утримувалися від постачання Києву зброї, побоюючись, що це негативно позначиться на встановленому у 2015-му році між Ізраїлем та РФ механізмі координації дій ВПС Ізраїлю у Сирії. "Ми не обговорюємо подібні теми у публічному просторі", - прокоментував запитання DW щодо можливості постачань Україні елементів системи ППО речник міністерства закордонних справ Ізраїлю і додав, що у Єрусалимі всіляко намагаються допомогти Україні невійськовим оснащенням, у тому числі за лінією неурядових організацій.

Точна статистика щодо обсягів такої допомоги відсутня, проте у ЗМІ повідомлялося про тонни гуманітарної допомоги, медикаментів, про розгортання ізраїльського польового шпиталю на Львівщині, надання касок, захисних жилетів та протигазів службам порятунку та виділення фінансової підтримки організаціям цивільної допомоги. У вересні вперше з часу початку війни 20 українських військових прибули на реабілітацію до ізраїльських лікарень.

Однак в Україні переконані, що ця допомога - лише "крапля в морі", адже досі Ізраїль не передавав Україні жодних озброєнь зі своїх багатих запасів. Це підтвердив у середу, 19 жовтня, міністр оборони Бені Ганц. "Ми не продаємо зброю Україні", - сказав Ганц в інтерв'ю радіо Kol Chai, зазначивши, що Ізраїль надає і продовжуватиме надавати Україні гуманітарну допомогу. Додатково Ганц обіцяє сприяння Україні у розробці системи раннього сповіщення про ракетні напади на кшталт ізраїльського "Червоного кольору". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук напередодні повідомив газеті Maariv, що Ганц на початку тижня несподівано скасував розмову зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.

Ключові рішення не ухвалюватимуть до формування нового уряду

1 листопада в Ізраїлі відбудуться позачергові парламентські вибори, на яких основна боротьба, як очікують, розгорнеться між центристсько-ліберальними силами на чолі з прем'єром Яїром Лапідом та міністром оборони Бені Ганцем та правицею - передусім партією Лікуд на чолі із колишнім прем'єром Біньяміном Нетаньягу та її союзниками.

Тож до завершення виборів та формування нового кабінету жодних серйозних зрушень у політиці Ізраїлю щодо російсько-української війни не відбудеться, припустив у коментарі DW ізраїльський військово-політичний оглядач Аншель Пфеффер. "Не думаю, що заяви міністра Нахмана Шая вказують на зміни в ізраїльській політиці, точно не до виборів. Вірогідно, якщо наступний уряд формуватимуть Лапід або Ганц, а (колишній начальник Генштабу - Ред.) Айзенкот отримає чільну міністерську посаду, то, може, ми й почнемо бачити зміни, але явно не до того часу", - прогнозує він.

Згідно зі соцопитуваннями, наразі арифметичним фаворитом за кількістю мандатів на прийдешніх виборів вважають Лікуд на чолі із Біньяміном Нетаньягу. За роки свого прем'єрства Нетаньягу вибудував достатньо тісні персональні відносини з президентом РФ Володимиром Путіним, за що не раз потрапляв під критику опонентів.

Зараз же Нетаньягу високо оцінює "розважливий" підхід чинного уряду до війни в Україні. Він також висловився проти надання Ізраїлем військової допомоги Києву. "Що стосується зброї, завжди існує ймовірність - і це траплялося знову і знову, - що зброя, яку ми поставили на одне поле бою, опинилося в руках іранців і використовується проти нас", - сказав Нетаньягу 18 жовтня в інтерв'ю телеканалу MSNBC і додав, що побоюється переростання цієї війни у глобальний конфлікт з використанням атомної зброї.

Ці майже аналогічні підходи між чинною владою та опозицією у питанні постачань озброєнь Україні колишня депутатка Кнессету, журналістка та експертка з Близького сходу Ксенія Свєтлова у розмові з DW пояснила тим, що вони в цілому відображають і суспільні настрої. Так, за даними серпневого опитування Інституту Мітвім, проведеного спільно з німецьким Фондом імені Фрідріха Еберта, більшість ізраїльтян, попри однозначні симпатії Україні, виступають за продовження обережної політики, буквально "ходіння між краплями дощу".

Крім того, коментує Свєтлова, "тут роками людям пояснювали, що Росія велика і важлива країна, супердержава, що не треба її розлючувати, що наша ситуація на півночі країни залежить від РФ... Я пояснюю позицію Ізраїлю не лише сирійськими подіями. Це вплив Росії в цілому на нашу політичну систему всі ці роки, не можна його виключати, він був достатньо великим. Це не тільки Нетаньягу, але й низка інших лідерів які їздили, спілкувалися, зустрічалися", - каже експертка.

Військові експерти пропонують формулу допомоги Україні

Водночас фахові оцінки ізраїльських військових експертів, зокрема і в питанні загрози іранської зброї, контрастують із публічними заявами політичних діячів. Так, колишній голова Генштабу Армії оборони Ізраїлю Ґаді Айзенкот в інтерв'ю газеті Haaretz днями сказав, що через "брак раціональності" у діях Росії він змінив свою думку щодо підходів Ізраїлю до війни в Україні. Хоча Айзенкот не говорить про постачання зброї, за його словами, Ізраїль має провести стратегічну переоцінку цінностей, навіть, якщо це означатиме звуження простору для роботи ізраїльської авіації в Сирії. "Держава Ізраїль у цьому питанні має стати по праву руку США, крапка. Якщо обирати між Росією та США, то позиція, безсумнівно, має бути такою, щоб допомогти нашим союзникам".

Речник ізраїльської армії підполковник Річард Гехт каже, що атаки іранських дронів-камікадзе в Україні вже дуже непокоять Ізраїль. "Ми уважно стежимо за цим і думаємо про те, як це може бути використано іранцями проти ізраїльських населених пунктів", - цитує військового агенція AP.

Великою небезпекою для Ізраїлю застосування іранської зброї в Україні вважає й авторитетний військовий оглядач газети Yedioth Ahronoth Рон Бен-Ішай. Він наголошує, що в Україні, по суті, Тегеран випробовує дрони у реальних бойових умовах. Іранські інструктори збирають дані, які дозволять у майбутньому покращити бойові характеристики та дальність польотів дронів. Аналогічна ситуація станеться і з балістичними ракетами малої та середньої дальності, які Іран, за даними The Washington Post, теж має намір поставити Росії.

Тож, як мусить поводити себе Ізраїль, щоби допомогти Україні і не привертати зайвої уваги Кремля? Ключовим тут Бен-Ішай вважає те, що допомога має піти в Україну "негласно". І такі прецеденти, схоже, вже є. Газета The New York Times 12 жовтня повідомила, що віднедавна ізраїльтяни почали забезпечувати Україну розвідувальними даними про іранські безпілотники. Крім того, приватна ізраїльська фірма надає Україні супутникові знімки позицій російських військ. У вересні газета The Times of Israel писала, що тамтешній оборонний підрядник через Польщу поставив українським військовим системи протидії безпілотникам. А ще раніше, у липні, повідомлялося, що ударом ВПС Ізраїлю поблизу Дамаска було знищено іранський завод зі збору безпілотників. І це далеко не повний список.

Саме такий неафішований у публічному просторі формат допомоги найбільш перспективним зараз вважає і Ксенія Свєтлова. "Україні байдуже, чи пишуть про це в ізраїльських газетах, чи ж мовчать і все заперечують, але продовжують допомагати. В перші роки, коли Ізраїль проводив бомбардування у Сирії, то у наших ЗМІ жартували, що, це, мовляв, бомблять "ВПС Ліхтенштейну". Ось так само "ВПС Ліхтенштейну" могли би передавати (Україні - Ред.) якісь технології або види озброєнь без прямих заяв", - підсумувала оглядачка в розмові з DW.

"Думаю, що Ізраїль може допомогти ще більше", - каже колишній голова військової розвідки (АМАН) Амос Ядлін і пояснює, що саме ізраїльські ноу-хау, розвідувальні дані про іранські БПЛА та здатності їх глушити для України можуть мати вирішальне значення.

Джерело: Українська служба DW