Про особливість цільової мобілізації, коли й кого вона може стосуватися

Останнім часом все частіше говорять про можливість введення цільової мобілізації. В чому особливість цього призову і кого він може стосуватися.

Певна невизначеність

Цільова мобілізація може бути введена для залучення громадян до ліквідації наслідків руйнувань на звільнених від окупантів територіях. Під час цільової мобілізації передбачається виконання призовниками завдань з ліквідації наслідків воєнних дій у населених пунктах та на територіях, що зазнали впливу засобів ураження та відновлення об'єктів критичної інфраструктури сфери життєзабезпечення населення.

Можливість запровадження цільової мобілізації законодавчо введена ще 2012 року. Тоді прийняли Кодекс цивільного захисту, в якому й визначили поняття "цільова мобілізація". Було вказано, що вона може бути застосована у випадку необхідності ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків. А вже у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, парламент ухвалив Закон №2132-IX,яким доповнив Кодекс цивільного захисту нормою про те, що цільова мобілізація може застосовуватися також і для ліквідації наслідків воєнних дій.Але для того, щоб почалася цільова мобілізація, необхідно, щоб Кабмін, у додаток до прийнятого закону, конкретизував її у відповідному документі - плані цільової мобілізації. Поки що такого документу не існує. Є лише такий документ від 9 серпня 2017 року за підписом тодішнього прем’єра Володимира Гройсмана. Але ж він орієнтований не на воєнний час, а на мирний. То ж поки що, до прийняття Кабміном нового плану цільової мобілізації, розрахованого на воєнний час, цей вид мобілізації не може бути застосованим. Тобто, такий вид мобілізації поки що поставлений на паузу. Утім, при нагальній потребі, необхідний для реалізації її документ може з’явитися за лічені години. У ньому й будуть вказані всі важливі нюанси, починаючи з того, кого можуть призвати і на який час. Скоріш за все, такий вид мобілізації стосуватиметься чоловіків у віці від 18 до 60 років, які могли б бути мобілізованими і до лав ЗСУ.

Справа рук безробітних

Можливо, що зараз у цільовій мобілізації немає потреби. Адже велику частину робіт з поновлення деокупованих територій взяли на себе волонтери. А останнім часом до них приєднуються й офіційно зареєстровані безробітні.

"Що стосується організації роботи у тилу, то уряд затвердить документ, який передбачає, що офіційно зареєстровані безробітні, які протягом 30 днів не працевлаштовані, залучатимуться до суспільно корисних робіт. Це може бути розбір завалів, будівництво захисних споруд, благоустрій, ремонтні чи сільськогосподарські роботи. Що саме потрібно робити в кожному конкретному регіоні, визначатиме місцева влада. Звісно, ця праця оплачуватиметься. Держава платитиме кожному залученому до суспільно корисних робіт мінімальну зарплату. Ми фактично усуваємо можливість, коли люди могли отримувати гроші від держави та відмовлятися від запропонованої роботи. В умовах воєнного часу держава не має для цього ресурсів. Усі повинні або воювати і захищати Батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту", - наголосив ще у червні на засіданні уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

А нещодавно, на нараді з головами обласних та Київської міської військових адміністрації, віце-прем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко розказала про "Армію відновлення країни", яка функціонує завдяки участі безробітних у суспільно корисних роботах.

"Через війну в країні очікується досить високий рівень безробіття - близько 30% за підсумками року, і це є серйозним викликом для держави. Тому уряд розробив і запропонував механізм, за яким тимчасово безробітних можна залучати до виконання суспільно корисних робіт, в яких є потреба в регіонах. На сьогодні ми маємо дві армії - одна захищає країну на фронті, інша працює. Люди, які з різних причин залишились без роботи, зможуть долучитись до "Армії відновлення країни", а держава оплатить їхню працю на рівні мінімальної зарплати, яка з жовтня складає 6 700 грн", - зазначила віце-прем’єр.

За її словами, безробітні зможуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Це можуть бути як роботи, спрямовані на потреби ЗСУ, інших військових формувань та сил цивільного захисту, так і на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення. Зокрема, це може бути:

- облаштування та укріплення блокпостів, вирубка дерев для формування окопів;

- заготівля дров для військових та населення;

- розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій;

- укріплення дамб;

- розчищення автомобільних доріг від завалів;

- розвантаження гуманітарної допомоги;

- облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття;

- ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;

- надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.

Організатором робіт має бути військове командування спільно з ОВА самостійно або із залученням органів виконавчої влади. До робіт залучатимуться всі працездатні особи, зокрема, зареєстровані безробітні та внутрішньо переміщені особи, які не мають обмежень за станом здоров’я. При цьому, як уже сказано, безробітні отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати, яка зараз становить 6700 грн, що в більшості випадків є вищим, ніж допомога з безробіття. З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори відповідно до КЗпПУ.

Що важливо: суспільно корисні роботи вже запроваджені в Сумській та Чернігівській областях. В Сумській області до таких робіт залучають людей у 18 територіальних громадах з 26-ти – там, де не ведуться активні бойові дії, таким чином працевлаштовано майже 400 безробітних. У Чернігівській області до виконання таких робіт залучено 78 безробітних.

Галина Гірак