Удари по цивільних цілях в Україні: хто програмує ракети РФ?

Журналістам-розслідувачам вдалося деанонімізувати секретну групу російських військових програмістів, які визначають траєкторії польоту ракет, що обстрілюють Україну.

Від самого початку війни проти України Росія неодноразово заявляла, що завдає ударів високоточною зброєю виключно по військових об'єктах. Але в реальності жертвами бомбардувань стають сотні цивільних осіб, як це було, наприклад, у результаті ракетних ударів по центру Вінниці або по вокзалу в Краматорську. Ці удари по невійськових цілях свідчать, що ракети або "не рухалися заздалегідь запрограмованою траєкторією польоту, або наведення на ціль здійснювали на основі неправильних розвідданих, або, зрештою, знищення мирного населення і було істинною метою Кремля", зазначається у розслідуванні "Вбивці на віддаленій роботі. Хто і як наводить керовані ракети на українські цивільні об'єкти", опублікованому 24 жовтня журналістами-розслідувачами The Insider, Bellingcat і Der Spiegel.

Про що стало відомо завдяки розслідуванню?

У результаті шестимісячного розслідування журналістам вдалося виявити досі секретну групу з десятків військових інженерів, які мають освіту і професійну підготовку в галузі програмування траєкторій ракет. Саме офіцери цієї групи, на думку розслідувачів, займаються програмуванням траєкторій польоту керованих ракет.

Група діє в межах величезного "Головного обчислювального центру Збройних сил Росії" (ГОЦ) і працює з двох місць - штаб-квартири міністерства оборони в Москві і штаб-квартири Головного адміралтейства в Санкт-Петербурзі. Офіцери, які входять до неї, навчалися у двох навчальних закладах: Військовій академії ракетних військ стратегічного призначення в підмосковній Балашисі та її філії в Серпухові, а також у Військово-морському інженерному інституті, розташованому в Пушкіні, передмісті Санкт-Петербурга.

Яким чином вдалося ідентифікувати членів групи?

Автори розслідування проаналізували дані тисяч випускників, використовуючи відкриту інформацію, отриману за допомогою різних Telegram-ботів і баз даних, таких як "Глаз Бога" і HimeraSearch. "Ми побачили, що певна частина з них у телефонних книжках своїх друзів записана як, наприклад, Андрій ГОЦ", - описав цей процес керівник Bellingcat Христо Грозєв в інтерв'ю програмі The Breakfast Show. За словами розслідувача, програма, яка аналізує, як люди записані в чужих записниках, допомагала знаходити "інформацію і назви дуже засекречених об'єктів усередині ФСБ, ГРУ тощо", тому що якою б секретною діяльністю не займалася людина, її друзі та колеги найчастіше про це знають.

Як групу офіцерів вдалося пов'язати з ракетними ударами?

По суті, розслідувачі використовували метод, який застосовувався для виявлення команди тих, хто отруїв Олексія Навального. Після появи версії про зв'язок ГОЦ із наведенням ракет журналісти купили дані з білінгу телефонів і метадані телефонних розмов ймовірних навідників та їхнього керівництва. "Хоча в більшості країн цей метод був би неможливий, російський чорний ринок даних за останні роки допоміг журналістам і активістам зібрати докупи велику кількість важливих розслідувань про військові та секретні служби країни", - зазначається в розслідуванні. Аналіз метаданих показав, що контакти між офіцерами групи та їхнім керівництвом частішали незадовго до багатьох відомих випадків ракетних обстрілів України, унаслідок яких "загинули сотні людей і мільйони жителів втратили доступ до електрики й опалення".

Розслідувачі проаналізували дані групи і дійшли висновку, що вона ділиться на три команди, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного конкретного типу ракет: ЗМ-14 ("Калібр", морського базування), 9М728 (або ж Р-500, оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер", наземного базування) і Х-101 (повітряного базування). Однак із тексту розслідування не зрозуміло, на підставі чого автори розділили офіцерів на команди.

Що стало відомо про програмування ракет?

Принципово цікавою є інформація про те, яким чином розроблені програми потрапляють до безпосередніх виконавців ударів. "Зазвичай заздалегідь запланований маршрут польоту зберігається на великих зйомних носіях пам'яті, на кшталт захищених USB-накопичувачів, які зазвичай передають озброєними кур'єрами у спеціальній валізці. Отримує ці дані або частина Військово-морського флоту РФ із кораблями й підводними човнами, оснащеними пусковими комплексами для ракет "Калібр", частина Повітряно-космічних сил РФ із літаками, здатними нести крилаті ракети, або армійські ракетні частини з оперативно-тактичними ракетними комплексами "Іскандер", - зазначається в розслідуванні. Судячи з опису, від моменту написання програми польоту до її введення в конкретну ракету проходить досить тривалий час. У такому випадку незрозуміла підвищена телефонна активність у групі навідників "незадовго" до ракетних обстрілів України. Однак "незадовго" - поняття, яке може бути розтягнуте в часі.

На яке запитання відповіді так і не було отримано?

Розслідування не дає відповіді на головне запитання, з якого воно, власне, і починається. Чи відбуваються удари по цивільних цілях через технічні збої в ракетах, неякісну розвідувальну інформацію, чи-то, може, шкоду цивільному населенню завдають навмисно? Розслідувачам не вдалося знайти відповідь і на запитання: чи розуміють офіцери ГОЦ, по яких об'єктах завдають ударів запрограмовані ними ракети?

"Я думаю, їм дають якісь приблизні координати з точністю до якогось квадрата: їм потрібно довести ракету туди. Найімовірніше, їм дають якісь описи цілі, можливо, у стилі міноборони, мовляв, там "склад польських націоналістів" тощо. Їм потрібно знати рельєф місцевості, приблизне розташування зон відповідальності української ППО і, виходячи з цього, вибудовувати маршрут. Що з цими ракетами відбувається потім, вони, по ідеї, можуть і не знати", - прокоментував DW аналітик розслідувальної групи Conflict Intelligence Team (CIT) Кирило Михайлов.

У чому цінність розслідування?

Люди, які програмують, нехай і за наказом свого керівництва, траєкторії ракет для ударів по об'єктах цивільної інфраструктури, є воєнними злочинцями, підкреслюється в розслідуванні. Військові програмісти "стають ключовими дійовими особами, які дають змогу Путіну вести агресивні війни. Їхня анонімність додає їм відчуття безкарності і дозволяє не відчувати персональної відповідальності за вбивство десятків мирних жителів. Це розслідування покликане позбавити їх цього відчуття", - зазначають The Insider, Bellingcat і Der Spiegel.

Джерело: Українська служба DW