Свої серед чужих. Як підтримує Україна наших переселенців за кордоном

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну змусило понад 12 млн українців покинути рідні домівки. Де знайшли прихисток наші біженці і чим їм допомагає Україна.

Найгостинніші - Чехія, Естонія та Польща

Починаючи з 24 лютого 2022 року, понад 12 млн українців виїхали за межі нашої країни, рятуючись від російської агресії. З них близько 7 млн живуть в Європі, отримавши статус тимчасового захисту в країнах ЄС. За статистичними даними, до 90% українських біженців - жінки з дітьми, від 22% до 44% біженців - діти.

Згідно з аналітичним звітом МВФ, найбільше наших співвітчизників прийняли Польща (1,35 млн осіб) і Німеччина (970 тис.). Але якщо порахувати у відсотках від кількості населення країни, то найгостиннішими виявилися Чехія (прихисток отримала така кількість українців, яка становлять 4% від усього населення країни), Естонія (3,9%), Польща (3,6%) та Молдова (3 5%).

Зважаючи на таку велику кількість тих, хто змушений тимчасово жити за кордоном, уряд ще у квітні створив Робочу групу для захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи.

"Разом з Європейською Комісією працюємо над тим, щоб у нас була спільна політика щодо підтримки та захисту українських переселенців. Чимало з них були змушені рятуватись від війни, не маючи речей першої необхідності і джерел до існування. Вони потребують консульської та гуманітарної підтримки, забезпечення житлом, вирішення всього комплексу питань, пов'язаних із соціальним захистом, доступом до медицини, освіти, а також можливості працевлаштування. Важливо, щоб наші громадяни відчували, що Україна з ними і дбає про них", - зазначила керівник цієї робочої групи, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Не втратити зв’язок

Минулого тижня, 21 жовтня, відбулося 7-ме засідання цієї робочої групи, де йшлося про те, чого вдалося їй досягти. 

Перш за все, Євросоюз продовжив статус тимчасового захисту для українських тимчасових переселенців до березня 2024 року. Це дозволить їм отримувати доступ до проживання, ринку праці, медичної допомоги та освіти для дітей.

Крім того, триває плідна робота над забезпеченням українських громадян за кордоном документами, зокрема посвідченнями водія та в подальшому запуск роботи мобільних центрів Сервісних центрів МВС на території держав-членів ЄС. Наразі в польських містах Варшава, Краків та Гданськ відкрито підрозділи ДП "Документ", де українці можуть отримати паспорт громадянина України та закордонний паспорт. Ведуться переговори і про таку саму видачу документів у Чехії, Іспанії, Словаччині, Туреччині та Німеччині. Однак обмін посвідчень водія поки що здійснюється лише у Варшаві.

"У перші дні вторгнення багато людей, завдяки дружній підтримці наших партнерів, змогли перетнути кордон з фотокопіями чи ксерокопіями документів. Але перебуваючи у Польщі чи інших партнерських країнах, зіткнулися з неможливістю отримати будь-які соціальні гарантії, користуватися освітніми чи медичними сервісами держав-членів ЄС. Саме тому МВС спільно з Міністерством закордонних справ ініціювали розширення можливостей документування наших громадян за межами держави. Уряд підтримав ініціативу - і ось уже понад три місяці закордонні представництва ДП "Документ" працюють у Варшаві. У Кракові одночасно працюють вісім мобільних пунктів", - розповідає перший заступник очільника МВС Євгеній Єнін.

За його словами, така кількість мобільних паспортних центрів може обслуговувати до 300-350 осіб за добу. Черга формується як онлайн, так і наживо. Є. Єнін підкреслив, що триває робота над розширенням переліку послуг, які надають закордонні представництва ДП "Документ" і ведуться перемовини щодо розширення мережі закордонних підрозділів українського міграційного відомства. І йдеться не лише про мобільні, а й про стаціонарні центри.

А голова Державної міграційної служби Наталія Науменко зазначила, що Україна прагне включення в усі процеси, в які залучені наші громадяни на території Євросоюзу, щоб не втратити з ними зв’язок і знати, що з ними відбувається, які мають проблеми і чим Україна може їм допомогти.

Навчання і робота

Щодо навчання за кордоном, то наразі у 32 країнах працює 211 закладів, які надають освіту з урахуванням українознавчого компоненту (включаючи суботні та недільні школи) та 85 класів з українською мовою навчання. У закладах загальної середньої освіти за кордоном викладають українською мовою та за українськими державними стандартами 2174 вчителі. Багато наших дітей навчаються як у закордонних, так і в українських школах - дистанційно. 

Крім того, громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, мають змогу здобувати загальну середню освіту за державними стандартами України у Державному ліцеї "Міжнародна Українська школа", в який на індивідуальний екстернат можуть бути зараховані всі бажаючі за заявами батьків і за наявності документів.

Що теж важливо: для тимчасово переміщених українців ЄС представив новий онлайн-інструмент для пошуку роботи. Портал "Фонд талантів ЄС (EU Talent Pool Pilot)" безкоштовно допомагає виявляти і визначати навички заявників, а також полегшує їм підбір роботодавців у ЄС. Тобто, українцям у країнах ЄС не потрібно платити посередникам за допомогу у працевлаштуванні. 

А нещодавно віце-прем’єр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук порадила українцям, які зараз тимчасово проживають за кордоном, не поспішати повертатися додому через складні умови з енергопостачанням взимку. Утім, вона наголосила, що це прохання не є інструкцією, і кожен має вирішити сам, як краще вчинити.

"Тут треба мати тверезий розум і здорову логіку. Якщо жінки з дітьми, перебуваючи там весняні і літні місяці, приймають для себе рішення повертатися до рідних домівок на зимові місяці, то я попросила - це була не вказівка, не інструкція, а прохання - якщо можна, залишитись в Європі через складну зиму", - зазначила вона.

І уточнила, що це варто зробити з міркувань безпеки, а також через енергетичну ситуацію, бо збільшення кількості людей відповідно підвищує навантаження на мережі.

"Звичайно, кожен вирішує сам, ми демократична країна, але моя рекомендація і прохання залишаються незмінними: якщо є можливість, залишитися в Європі на зиму, а уже навесні можна буде повернутися і відбудовувати нашу державу, я дуже щиро сподіваюся, звільнену від окупанта в цілому", - сказала віце-прем'єр.

Галина Гірак