Як анексія РФ змінила життя в окупованому Донбасі

Частина Донбасу з 2014 року перебувала під контролем маріонеткових "урядів" Москви. Місяць тому Росія незаконно анексувала ці території. DW поговорила з жителями Луганська про те, як змінилося життя в місті.

За місяць після незаконної анексії Росією частини чотирьох українських регіонів DW вирішила з'ясувати, що змінилося в містах і селах, які й до того вісім років перебували під контролем керованих із Москви проросійських сепаратистів. Жителі Луганська розповіли, як вони бачать життя в місті після незаконного "приєднання" до РФ.

Перший російський банк у Луганську

"Сказати, що життя в Луганську кардинально змінилося з початку жовтня, не можна", - починає розмову з DW луганчанка Марія (тут і далі імена змінені з міркувань безпеки). За її словами, інтеграція регіону в РФ розпочалася ще раніше, тепер все закріплюють документально. Якщо раніше в місті діяв лише місцевий "Госбанк ЛНР", з літа запрацювала філія російського "Промсвязьбанк" ("ПСБ"). "Його зробили, щоб бізнес міг співпрацювати з Росією та вести розрахунок через банк. Весь бізнес зобов'язали відкривати рахунки там з січня, наразі тривають підготовчі роботи", - розповідає жінка.

Та поки що, за словами луганчан, для пересічних людей більшість банківських послуг недоступні. Катерина, яка звернулася до "ПСБ", щоб переказати кошти на рахунок іншого російського банку, каже, що отримала відмову. "Тут банківської системи немає взагалі. Навіть в РФ я не можу відправити гроші", - нарікає місцева жителька. Також в місті, за її словами, з'явилася Польова установа Банку Росії, але для обслуговування приватних осіб вона не призначена.

Інших нових російських інституцій в Луганську співрозмовники DW поки не помітили. Водночас місцеві пропагандистські ЗМІ та пабліки повідомляли про відкриття регіонального осередку російської пропрезидентської партії "Єдина Росія". За твердженням пресслужби політсили, в "ЛНР" заяви на вступ начебто подали понад 22 тисячі людей. Серед них - і колеги співрозмовниці DW Людмили. "Всі співробітники однієї з кафедр нашого вишу - і викладачі, і допоміжний персонал отримали посвідчення партії. У них завідувач кафедри дуже проросійський", - каже луганчанка.

Крім того, в місті очікують запуск відділення пошти Росії та філії міграційної служби РФ, де, як обіцяють, проставлятимуть місцеву прописку в отримані раніше паспорти РФ. "Паспорт ЛНР більше не видаватимуть. Пару тижнів тому процес подачі на російське громадянство чомусь призупинили, але розповідають, що ті, хто встиг подати документи до паузи, отримають паспорт вже з пропискою", - каже луганчанка Людмила.

Російський документ на український паспорт

Про примус набувати російського громадянства опитані DW місцеві не розповідають. Водночас працівників бюджетних установ змушують приєднуватися до російської пенсійної системи.

"На роботі сказали, якщо хочу з 1 січня мати зарплату, повинна отримати страховий номер індивідуального особового рахунку - російський документ на кшталт ідентифікаційного коду. У мене немає російського паспорта, але кажуть, що це не проблема - видадуть на український", - розповідає Катерина, яка працює в одній з поліклінік міста.

Дебютна перевірка "Роспотребнадзора"

Крім того, за словами жінки, в Луганськ вперше за час окупації приїхала комісія "Роспотребнадзора" з перевіркою медзакладів. Також більш ретельними стали інспекції щодо пожежної безпеки. Перехід на російські стандарти в сфері охорони здоров'я, а також на російські зарплати анонсували з 1 січня.

"Що це означатиме - не пояснюють. Для вивчення нам дали поки документ "Роспотребнадзора" на 900 сторінок з санітарно-гігієнічних норм, інфекційної безпеки, але наразі цим займається керівництво", - розповідає медпрацівниця.

Перехід на стандарти РФ та російський рівень заробітних плат з нового року оголосили також і працівникам освітніх закладів. "Для людей, які займатимуться ліцензуванням нових планів, виділять окремі ставки. До цього ж як було: кожна кафедра сама якось тяп-ляп щось там оформлювала і процес тривав роками. Тепер буде окрема структура. Але це поки на словах", - каже Людмила з луганського вишу.

За її словами, з літа співпраця місцевих закладів освіти з російськими інституціями посилилася. Жінка розповідає, що викладачі вишу, де вона працює, вперше їздили на курси підвищення кваліфікації до РФ, раніше це відбувалося в онлайн-режимі.

Крім того, як каже Людмила, в її виші з'явилася охорона з військових, "які навіть деколи перевіряють сумки". "Пояснюють це запровадженням воєнного стану. З 1 січня обіцяють встановити турнікети, камери та систему електронних пропусків", - зауважує луганчанка.

Мобілізація чоловіків пішла на спад

Водночас, за словами співрозмовників DW, особливих змін на вулицях міста із запровадженням Путіним воєнного стану не помітно. "Військових як було багато з лютого, так і є. Але мобілізація ніби пішла на спад, якраз після 30 вересня. Знайомий ховався весь цей час, зараз перестав. Видно, поки вистачає тих, кого назбирали", - каже Людмила. Уповільнення мобілізації підтвердили DW й інші співрозмовники в місті.

Після анексії РФ українських територій на неконтрольованій Києвом ділянці кордону з Росією окупаційна адміністрація так званої "ЛНР" прибрала митний контроль. Натомість на російському кордоні контроль поки що відбувається, каже місцева жителька Христина, родичі якої нещодавно їздили до РФ.

Подорожчання продуктів та нерухомості

Як розповіли DW жителі Луганська, за останні місяці ціни на продукти та ліки зросли майже вдвічі. Водночас підвищили рівень мінімальної пенсії. "Моїй 90-річній свекрусі у жовтні принесли 10600 рублів замість звичних 9200. Вона завжди отримувала мінімалку", - каже пенсіонерка Галина.

Також, за словами співрозмовників DW, на тлі санкцій проти РФ в Луганськ перестали поставляти товари західних брендів, які, попри окупацію, все ж доїжджали до міста.

"До лютого нам завозили і європейські телевізори, і побутову техніку. Наразі переважно все з РФ та Китаю, і сильно подорожчало. Також останні тижні скоротили поставки фруктів, молочних продуктів з Білорусі та РФ", - каже Катерина, яка працює в поліклініці.

Паралельно в місті відзначають зростання цін на ринку нерухомості. Як розповідає Марія, ціни на оренду та продаж зросли на 40-50 відсотків та фактично досягли рівня 2014-2015 років. Це може бути пов'язано зі зростанням попиту, адже до Луганська, за словами жінки, переїхало чимало людей з міст і сіл Луганщини, які були окуповані РФ уже під час повномасштабного вторгнення.
Подвійні цінники в рублях та гривні

Тим часом в магазинах міста знову можна розплачуватися гривнею попри те, що в обмінниках валют та банках не проводять з нею жодних операцій. Як розповідають мешканці Луганська, розрахунок гривнею запровадили навесні після прибуття людей з навколишніх районів активних бойових дій. Зараз українську валюту штучно знецінили, кажуть співрозмовники.

Коли російські війська навесні окупували раніше підконтрольні Україні території Луганщини, "курс був нормальний і гривню всюди брали", розповідає Марія. "Тепер вже все - "наїлися". Купувала нещодавно синам футболки. Ціна в рублях - 400, а в гривні - 300", - дивується Марія і додає, що на деякі товари співвідношення гривні до рубля взагалі 1:1,2.

Найбільший ремонт за вісім років

Також помітними стали роботи з благоустрою міста, які тривають з літа. "Ремонтують дороги, тротуари, фасади будинків на деяких вулицях в центрі, перекривають дахи. Звісно, ці вісім років вони теж щось робили потроху - висаджували троянди, наприклад, але не в такому обсязі", - зауважує Катерина.

Попри деякі позитивні зміни жінка не помічає серед населення якогось піднесення у зв'язку з "входженням до складу РФ".

"Не можу сказати, що у повітрі вирує якась радість та впевненість. Усе зовсім інакше: чути скептичні настрої, - каже Катерина. - Ми живемо фактично на лінії фронту, всі знають про контрнаступ (ЗСУ. - Ред.). Деякі сподівалися, що з "приєднанням" РФ "нас захистить", але ж ми бачили обстріли і Бєлгорода, і Курська. РФ не захищає навіть свою територію".

Джерело: Українська служба DW