Роботу знайти важко, зарплати низькі, проте за прогнозом все стане краще

В Україні пройшла хвиля скорочень, заробітні плати нижче, ніж були до війни, проте Кабмін прогнозує зростання оплати праці.

Кабінет міністрів України покращив прогноз зростання реальних заробітних плат українців. У відредагованому проєкті державного бюджету на наступний рік закладене очікування зростання оплати праці на 1,4%.

Очікування щодо зарплат покращились

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту держбюджету (№8000) до другого читання, наступного року середня зарплата зросте до 18 261 грн. Однак, враховуючи інфляцію у 28,4%, реальна зарплата збільшиться лише на 1,4%. Проте це краще, ніж було закладено у проєкті бюджету до першого читання. Тоді прогнозувалось зростання реальної зарплати на 1% до 18 508 грн. При цьому очікувалася більш висока середня інфляція (30,6%).

В НБУ також прогнозують, що у 2023 р. номінальна заробітна плата зросте на 32,8 % після падіння на 26,9 % цього року.

“У 2023 р. реальні зарплати будуть рости через підвищення попиту на робочу силу в окремих галузях, але досить повільно через галузеві диспропорції. У 2023 р. очікується зростання номінальних зарплат на 32,8 %, реальних - на 4,6 %”, - кажуть в НБУ.

Проте експерти ринку праці не поділяють оптимізму чиновників.

Тетяна Пашкіна, HR експерт каже, що нинішня криза на ринку праці значно гірша за попередні, тому що інфраструктура руйнується, а на її відновлення потрібні ресурси. Знижується операційний прибуток, немає стратегічного планування. Тому зарплати навряд чи найближчим часом стануть такими, якими були до війни.

Своєю чергою Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua каже, що потреба в основній роботі чи у додаткових джерелах заробітку є гострою для багатьох українців. Проте на всіх роботи не вистачає, на період війни третина компаній припинила набір персоналу.

За її словами, на жаль, хвиля скорочень триватиме і надалі. Як показує опитування українських компаній, проведене кадровим порталом grc.ua у вересні, у найближчі півроку ймовірні скорочення персоналу в кожній п’ятій українській компанії

“Майже 7% підприємств та організацій планують скорочення персоналу. 14,5% компаній передбачають з високою ймовірністю застосування цього непопулярного методу оптимізації витрат найближчим часом”, - каже Р. Березівська.

Трохи більше половини (58,1%) опитаних компаній поки не планують скорочення, проте припускають його ймовірність, адже важко робити точні прогнози у нестабільній ситуації війни.

Лише кожна п’ята компанія (20,5%) впевнена, що у найближчі півроку не здійснюватиме скорочення персоналу.

Серед тих компаній, які планують скоротити штат, найбільша частка передбачає, що під дію оптимізаційних заходів підпаде 6-15% співробітників. Масові скорочення від 30% штату та більше 50% колективу планує найменша кількість підприємств та організацій.

Результати року, що закінчується

Щодо стану ринку праці на сьогодні оцінки представників влади та експертів теж різняться. Так, уряд очікує, що середньомісячна номінальна заробітна плата працівників брутто (розмір заробітної плати до вирахувань - податків, страхових зборів та інших нарахувань) за результатами цього року становитиме 14 025 грн та майже не зміниться у порівнянні з 2021 р. (14 014 грн). Водночас через високу інфляцію (20,5%) в середньому за 2022 р. скоригована на індекс споживчих цін зарплата впаде на 16,9%.

В НБУ менш оптимістичні. Так кажуть, що номінальні зарплати в Україні у 2022 р. впадуть на 12,3 %, реальні (з урахуванням інфляції) - на 26,9 %.

У звіті НБУ відзначено, що кількість претендентів значно перевищує наявні робочі місця, а впевненість зайнятих у стабільному отриманні доходів і наявності роботи низька. Це змушує шукачів  погоджуватися на роботу не за фахом і зменшувати зарплатні очікування.

“В умовах зниження фінансової стійкості підприємств роботодавці відкривають вакансії з меншим рівнем зарплати або не підвищують зарплати наявним працівникам. У результаті триває скорочення номінальних зарплат в приватному секторі, що при поточній високій інфляції означає істотне скорочення зарплат і в реальному вимірі”, - кажуть в НБУ.

Водночас певні позитивні зрушення теж є. Так, Сергій Лобойко, голова Центру Розвитку Інновацій каже, що українські підприємці демонструють позитивні сигнали відновлення. 70% підприємств працюють повністю або частково, а 15,6% не змінили обсяги робіт або навіть збільшили їх.

Своєю чергою Андрій Длігач, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення відмічає покращення ситуації в бізнесі.

“Український малий та середній бізнес продовжує відновлюватися. Зростає Ukrainian Business Index, що свідчить про те, що бізнес почав відновлювати робочі місця, створювати товарні запаси та розширювати клієнтську базу.” – каже він.

Загалом, експерти ринку праці хоч і фіксують поступове відновлення після повного падіння на початку повномасштабного вторгнення Росії до України, кажуть, що кількість відкритих вакансій досі залишається меншою, порівнюючи з довоєнним періодом.

Т. Пашкіна, каже, що ринок зараз не може дати довоєнної кількості вакансій. В країні багато руйнувань, немає ресурсів на відновлення. Військові виробництва не в змозі це компенсувати. На сайтах з працевлаштування половина від довоєнної кількості вакансій, до того ж вони не нові, йдеться про оновлення старих робочих місць, які раніше займали люди, які виїхали за кордон.

Війна стала причиною кризових явищ на ринку праці. Україну накрила хвиля скорочень. З початку воєнної агресії РФ проти нашої країни майже 40% компаній скоротили різну кількість персоналу. Ще 2% підприємств та організацій взагалі припинили свою діяльність.

“Для більшості українців працездатного віку пошук роботи чи підробітку є надзвичайно гострою проблемою. Через втрату роботи або частини зарплати, підвищення цін та зниження доходів громадяни України перебувають у активному пошуку джерел заробітку. Відтак, наразі спостерігається дефіцит пропозицій роботи та підвищення конкуренції серед пошукачів”, - каже Р. Березівська.

Експерт радить шукачам в нових умовах на ринку праці для ефективного працевлаштування змінювати методи пошуку та проявляти більшу активність. Нетворкінг, кадрові портали та соцмережі – найбільш дієві методи пошуку роботи.

Вона каже, що важливо не обмежуватися одним методом пошуку інформації про нові вакансії, а використовувати кілька джерел. Кваліфікованим спеціалістам вкрай важливо просувати власний професійний бренд та встановлювати професійні контакти. Адже дуже часто рекрутери знаходять потрібних спеціалістів завдяки рекомендаціям.

Вікторія Хаджирадєва