Скоригований бюджет: зміни прогнозу щодо зростання економіки та інфляції

Кабмін затвердив проєкт держбюджету 2023 р. до другого читання. Він передбачає гірший сценарій щодо зростання ВВП та нижчу інфляцію.

Кабінет міністрів України підготував проєкт державного бюджету на наступний рік до другого читання у Верховній Раді. Чим він відрізняється від першого читання та наскільки реальні прогнози з урахуванням війни в Україні.

“Проєкт Державного бюджету України на 2023 рік розробив Мінфін до розгляду парламентарями у другому читанні з урахуванням пропозицій народних депутатів і скоригованих макропоказників”, – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

За його словами незмінним залишився загальний ресурс на національну безпеку і оборону – 1 трлн 141,1 млрд грн, або 18,2% ВВП. Прогнозований дефіцит держбюджету 2023 р. становить понад 20% ВВП. Мінфін продовжує роботу над залученням міжнародної допомоги від ЄС, США, МВФ та інших наших надійних партнерів для покриття дефіциту.

Проте є й відмінності від першого читання. Вони полягають у погіршенні прогнозу щодо зростання ВВП та покращенні прогнозу щодо інфляції.

“Тепер очікуємо на швидке голосування проєкту бюджету у Верховній Раді”, – сказав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Консервативний сценарій

До другого читання Кабмін скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 р. у бік консервативного сценарію – 3,2% замість 4,6%. Тобто, за нинішніми оцінками, економіка країни зростатиме меншими темпами, ніж передбачав перший проєкт. Причина погіршення прогнозу полягає у збереженні високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури країни.

Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) пояснює логіку змін так: оперативні оцінки показують, що зростання ВВП знизилося на 37,2% у річному обчисленні у другому кварталі 2022 р. після падіння на 15,1% у річному обчисленні у першому кварталі 2022 р. У міру того, як активні бойові дії перемістилися у східні та південні регіони, життя у небойових зонах почало стабілізуватися, особливо у Київській області, на яку припадала третина довоєнного ВВП. Проте, приватне споживання та інвестиції залишаються слабкими через зниження купівельної спроможності. Влада не виключає погіршення економічної ситуації у зв'язку з тим, що війна має затяжний характер. Якби ми були впевнені, що ситуація рухається до вирішення конфлікту, то прогнози щодо ВВП могли б бути оптимістичнішими.

Друга відмінність проєктів навпаки позитивна. У другому читанні покращився прогноз щодо інфляції - він знизився з 30% до 28%.

М. Орищак каже, що очікування скорочення темпів зростання цін викликані тим, що торговці переглянуть продуктову лінійку у бік товарів, що мають великий попит з боку населення, врахують його потреби в умовах війни. Тобто всі сили будуть сконцентровані довкола задоволення базових потреб населення країни, а не довкола різноманітності. Це стосується продуктів харчування, ліків та побутових продуктів. Крім того, більшого зростання цін вдасться уникнути за рахунок того, що розпродаватимуть запаси, які закупили до 2022 р. Їх можуть продавати без підвищення цін.

Збільшаться доходи та видатки

Новий проєкт також передбачає збільшення доходів та витрат.

Так, наразі бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. Уряд пропонує збільшити дохідну частину більш ніж на 50 млрд грн.

М. Орищак каже, що наступного року НБУ відповідно до Закону України “Про Національний банк України” перерахує до Державного бюджету України суму частини прибутку до розподілу у розмірі не менше 71 млрд грн, що на понад 51 млрд грн більше, ніж у редакції першого читання. Очікування збільшення дохідної частини мають певне джерело фінансування. Гроші планують знайти завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам.

Збільшив Кабмін й обсяги видатків - до другого читання у проєкті держбюджету вони зросли на 66,8 млрд грн. Загалом вони становитимуть 2,6 трлн грн. Кабмін збільшив обсяги видатків на виплати пенсій, ліквідацію наслідків збройної агресії Росії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), науково-технічну діяльність, пільгові іпотечні кредити внутрішньо переміщених осіб і для розвитку підприємництва.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що видатки підвищили через те, що підрахували - грошей на потреби армії та додаткову мобілізацію знадобиться більше, ніж передбачалося раніше.

М. Орищак вважає, що Україна може собі дозволити збільшення обсягів видатків. По-перше, навіть у період війни наша країна веде торговельно-економічну активність. За умови, що сухопутні дороги не закриті, ми можемо продовжувати торгувати продуктами із західними партнерами. По-друге, ми розраховуємо на фінансову підтримку з боку країн та кредиторів, які співчувають Україні. По-третє, є розрахунок, що скорочуватимуть соціальні виплати через високий рівень смертності в країні, що зменшить  навантаження на бюджет.

Рекордний дефіцит

Попри зміни у проєкті держбюджету дефіцит, за прогнозами, залишиться рекордним за всю історію незалежної України.

Наступного року він становитиме понад 20% ВВП.

“Дефіцит бюджету України буде рекордним за всю історію нашої країни. Якщо уряд відкрито заявляє, що Україна потребує додаткового зовнішнього фінансування для покриття дефіциту держбюджету наступного року, то очевидно, що розрахунок на покриття ситуації у нас лише один – нові позики”, - каже М. Орищак.

В уряді розраховують, що дефіцит бюджету покриватиметься шляхом допомоги партнерів, і для цього планується залучити 38 млрд дол. від ЄС, США, МВФ та інших донорів.

Своєю чергою Олексій Кущ, економічний експерт уточнює, що для покриття дефіциту бюджету вже існує постійна, щомісячна міжнародна допомога. За його словами, нам потрібно кожного місяця 3-4 млрд дол. для того, щоб фінансувати соціальні статті видатків, які повністю залежать від міжнародної допомоги, бо всі податкові надходження підуть на оборону.

“На наступний рік вже сформований пакет допомоги Україні у розмірі 28 млрд. До того ж ЄС щомісяця виділяє Україні по 1,5 млрд євро. Будуть гроші і від інших партнерів: США, Великобританії та інших”, - каже експерт.

Оптимістичний бюджет

З урахуванням того, що бюджет-2023 р. є бюджетом воюючої країни, деякі експерти вважають його надто оптимістичним.

Так, О. Охрименко каже, що проєкт пропонує гарний прогноз зростання ВВП, бо він розрахований на те, що війна закінчиться навесні 2023 р. Якщо так і буде, то, можливо він реальний і ми матимемо заплановане зростання. Проте якщо війна триватиме весь 2023 р., то зростання взагалі не буде, а буде падіння до 10%.

Своєю чергою М. Орищак вважає, що картина прогнозу виглядає реалістичною за умов регулярної допомоги з боку заходу під час війни. Але є негативний сценарій, який загрожує територіальними втратами та падінням економіки країни. У такому разі всі прогнози будуть переглянуті у бік погіршення.

Вікторія Хаджирадєва