Берлінський мур: археологія проти забуття
Майже три десятиліття він був символом страждань, розлуки, руйнування і смерті: Берлінський мур упав лише 33 роки тому. Однак фахівці досі намагаються врятувати його сліди і залишки.
Взагалі-то, тут все виглядає як околиця міста. Але залишки Берлінського муру знаходяться прямо в центрі німецької столиці. До Рейхстагу - менше двох кілометрів, до величезного комплексу Федеральної розвідувальної служби - заледве 500 метрів. Тут, на Лізенштрассе, залишилися 15 метрів оригінального Берлінського муру. Між залізничною колією та здичавілою зеленою рослинністю.
"Насправді, тут майже нічого не нагадує про Берлінський мур і поділ міста", - каже Торстен Дресслер. 55-річний уродженець міста Нойбранденбург у колишній НДР - археолог. Він написав докторську дисертацію про прикордонні споруди та тунелі для утікачів уздовж Берлінського муру. Відтоді, каже Дресслер, він розкопав уже чотири сторожові башти, у тому числі на берлінському залізничному вокзалі Нордбанхоф і у галереї East Side Gallery. Він каже, що є своєрідним "археологом смуги муру" - споруди, яка пронизувала нині жваве місто протягом 28 років, з 13 серпня 1961 року до 9 листопада 1989 року. За офіційними даними, за той час тут загинули 140 осіб.
Від муру залишилися лише кілька фрагментів
Археологічна інтуїція тут дуже потрібна. Адже від 160-кілометрового муру, або як його називало комуністичне керівництво Східного Берліна - "антифашистської стіни", що відгороджувала Західний Берлін, збереглися лише окремі фрагменти. Насамперед, це East Side Gallery довжиною 1,3 кілометра, всесвітньо відома своїми графіті. Неподалік від Потсдамської площі розташована і 200-метрова "Топографія терору". Деінде позалишалися ще по кілька метрів стіни.
Території на південь від брукованої Лізенштрассе розташовувались у Східному Берліні, включаючи і ділянки кладовища. Незабаром після зведення муру правителі НДР зрівняли з землею сотні могил. Лише про деякі з них пам'ятають і сьогодні.
"Коли зводили мур, могили знесли - на двох найбільших з шести ділянок кладовища. Це дійсно був акт насильства", - розповідає Deutsche Welle Галина Калугіна з адміністрації "Святої Ядвіги", найстарішого католицького кладовища у місті. Будівництво так званої "смуги смерті" зачепило майже третину території. Калугіна тішиться, що кілька років тому усій цій ділянці було надано статус пам'ятки національного значення. Зараз історичні поховання відновлюються силами Управління охорони історичних пам'яток.
Планується постійно діюча виставка
Завдяки статусу пам'ятника за останні півтора року було також відновлено напівзруйновану стіну цвинтаря біля Берлінського муру. На цьому місці планується постійна експозиція, деталі якої будуть представлені найближчим часом.
Наразі невідомо, чи буде поруч із залишками цвинтаря зведено вежу, яка б нагадувала про мур і яку було б видно здалеку. Під час розкопок було знайдено не так вже й багато залишків міру - але фундамент сторожової прикордонної вежі, яка тут стояла, є. Експерти знають: тут розташовувалась вежа типу "ВТ6, круглий вал з великою широкою галереєю, амвоном для панорамного огляду нагорі".
Археолог Дресслер хотів би, щоб таку вежу повернули на це місце - неподалік лінії швидкісної електрички. Його мета - розкопати фундамент і відбудувати її, вежу типу ВТ6, саме там. Вежа є, так би мовити, яскравим елементом муру саме у цьому місці, - каже Дресслер в інтерв'ю Deutsche Welle, - її видно з обох боків, із заходу та сходу. Саме ця прикордонна вежа яскраво свідчитиме про поділ міста, тогочасну його рану". Неподалік від вежі також ставалися спроби втечі та лунали постріли. У кількох сотнях метрів на південь на території Північного вокзалу у червні 1965 року трагічно завершилася втеча 17-річного Дітера Брандеса, який від отриманих тоді поранень помер через пів року.
Донині збереглися лише кілька прикордонних веж часів НДР. Але, як відомо Дресслеру, оригінальна BT6 існує. Кілька місяців тому Дітмар Арнольд, голова асоціації "Берлінські підземні світи", яка спеціалізується на збереженні підземних споруд, передав залишки такої сторожової вежі "Меморіалу Берлінського муру". Кілька коротких пояснень Дресслера та кілька хвилин прогулянки, і ми бачимо "лелече гніздо" у сховищах меморіалу, а поруч з ним - інші елементи вежі.
Однак чи варто розміщувати башту на відкритому просторі цвинтаря? "Це дуже важливо, - каже Галина Калугіна, - пам'ятати про те, що сталося з кладовищем. Насправді нічого не можна забувати". Їй самій, за її словами, важко уявити таку вежу на могилах або поруч з ними. Однак вона каже, що сама бачила під час робіт фундамент історичної сторожової вежі в землі.
Жодного рішення поки що не ухвалено. З одного боку, нижня частина вежі, яка знаходиться у сховищі "Меморіалу Берлінського муру", сильно пошкоджена - ймовірно, вона колись стояла на військовому полігоні і "потрапила" там під танк, пояснює DW кураторка колекції меморіалу Корнелія Тіле (Cornelia Thiele). З іншого боку, у разі успішної реставрації вона стане елементом експозиції пересувної виставки, що стартує у столиці Іспанії Мадриді у 2024 році. Наразі невідомо, чи можна її там розмістити. Але зрозуміло одне - колись вона повернеться до Берліна.
А потім, можливо, буде оновлюватися ансамбль з 15-метрового прикордонного муру, прикордонного паркану та внутрішньої стіни на Лізенштрассе. "Саме така вежа колись стояла на Лізенштрассе", - розповідає Арнольд з "Берлінських підземних світів". "Ми не хочемо створювати тут Діснейленд. Але якщо у нас є вежа і фундамент...", - одним словом, він вважає, що було б доцільно відбудувати вежу.
"Пам'ятати про поділ"
Дресслер також у цьому переконаний. За його словами, у певних місцях, де колись пролягав мур, "можна нагадувати про поділ міста". Меморіал на Бернауер-штрассе, що за кілометр на південь від Лізенштрассе, є гарним цьому прикладом. З року в рік він приваблює кілька сотень тисяч відвідувачів. Тож і тут, на околиці кладовища святої Ядвіги, це також може бути. Насправді, каже він, "археологію зазвичай пов'язують з набагато давнішими епохами, про які немає ні письмових свідчень, ні свідків. Однак найцікавіше у сучасній археології є саме те, що доводиться працювати з різними джерелами і накладати їх одне на одного". Для Дресслера ідеться також і про археологію проти забуття. Через 33 роки після падіння муру
На сайті www.mauerspuren.de Меморіал Берлінськогу муру має інтерактивну карту, яка нагадує про свідчення та сліди Берлінського муру і може бути доповнена користувачами.
Джерело: Українська служба DW