Чого хоче від банкірів новий голова НБУ

Підвищення ставок за депозитами, кредитування стратегічно важливих галузей економіки та інвестування в держоблігації.

Новий голова НБУ Андрій Пишний зустрівся з банкірами та висловив свої побажання щодо розвитку банківського сектора. Під час зустрічі обговорили наслідки повномасштабної війни для економіки та фінансового сектору України та способи того, як фінансово боронити країну надалі.

Дорогі депозити - пастка для банкірів

Під час зустрічі правління НБУ у повному складі з топ-менеджерами банків – членів Форуму провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI) голова НБУ Андрій Пишний виступив за посилення монетарної трансмісії (процес “передачі сигналу” від ключової ставки на інші ставки і в підсумку вплив на рішення щодо інвестицій, споживання та заощаджень. - Ред.) шляхом підвищення ставок за депозитами та просування додаткових депозитних продуктів, спрямованих на зниження курсового тиску.

Наразі ставки за депозитами майже не зростають.

У жовтні 2022 р. середні відсоткові ставки банків за новими депозитами у гривні для населення становили 9,2% річних. Порівняно з вереснем ставки зросли на 0,1 п.п.

Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що банки можуть піти на підвищення ставок. Але в такому випадку вони підвищать і ставку дохідності на довгострокові вклади від року. Короткострокові вклади робити привабливими ніхто не буде, оскільки ліквідність сектора не дозволить.

Експерт вважає, що крок щодо підвищення ставок може лише посилити очікування дефолту у населення. А це стане не підтримкою банківського сектору, а навпаки, великим розоренням, оскільки підштовхне людей до виведення коштів.

Банки повинні розуміти чиїм коштом і кого саме уряд рятуватиме, коли підійде момент виплат. Зазвичай банки заробляють та дають заробити на депозитах у період роздачі кредитних коштів бізнесу та населенню. А зараз кредити не видають, бо грошей немає. Власне, НБУ може хотіти залучити більше грошей у сектор, але виглядає це як заманювання у пастку, після якої банки почнуть банкрутувати.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що підвищувати ставку за депозитами банкам буде важко. На його думку, їм немає сенсу брати дорогі депозити, а потім кредитувати з великим ризиком для себе.

Кредитування важливих галузей - порятунок економіки

Ще однією пропозицією голови НБУ є кредитування стратегічно важливих галузей економіки.

Цю ініціативу А. Пишного експерти розцінюють схвально. На думку А. Болтяна, кредитування стратегічних галузей може стати добрим виходом із ситуації, оскільки економічна активність країни зберігається попри війну. Побоюватися такого кроку банки можуть, але якщо вибирати нема з чого, то спробу варто зробити. Дефолт сектору у 2023 р., або мінімальні шанси на порятунок за рахунок кредитування підприємств, часом державних підприємств - той самий вибір, який належить зробити спільноті сектора.

Своєю чергою О. Охрименко вважає, що банкірам важко кредитувати за умов, що склалися. За його словами, дані НБУ за 9 місяців цього року демонструють, що банки скоротили кредитування, а не збільшили.

Обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у вересні скоротився у гривні – на 0,9%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 2,3%. Також продовжує скорочуватися кредитування сектору домашніх господарств – у гривні – на 1,6%, в іноземній валюті – на 0,8%.

Банки побоюються видавати кредити за умов війни, бо є вірогідність зростання неповернень з огляду на те, що статки українців, в тому числі бізнесменів, через війну знижуються.

На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій”кредитування в умовах війни може зростати тільки споживче, та й то лише, якщо банки на це погодяться. Є вірогідність, що частка поганих кредитів при цьому збільшиться, тому не всі ризикують.

Якщо говорити про кредитування бізнесу, то головним драйвером наразі є держпрограми, які передбачають компенсацію відсоткової ставки. Зокрема, йдеться про ”5-7-9%”.

Інвестування в держоблігації

Голова НБУ закликав активніше інвестувати в ОВДП (державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку. - Ред.), оскільки це дозволило б фінансувати дефіцит держбюджету без залучення друкарського верстата. Останнім часом Мінфін почав потрохи підвищувати дохідність держоблігацій. Проте, банкіри дещо охолонули до них, переключившись на високодохідні депозитні сертифікати НБУ. Наразі про стабільні залучення поки що не йдеться.

Експерти вважають, що інвестувати в ОВДП ризиковано. Так, О. Болтян каже, що ОВДП нецікаві банкірам у зв'язку з тим, що немає гарантій виплати за строками. У період війни будь-які позики - це ризик для того, хто позичає. Інвестиції у державні папери – це ризик втрати інвестицій. Фінансисти, оцінюючи потенціал повернення коштів, фактор війни, вважають небезпечним це робити і цураються подібних дій. Це класична історія. Так само зовнішні інвестори оминають нашу країну через чинник війни.

Своєю чергою О. Охрименко каже, що зараз банки багато купують ОВДП, проте там прибутковість не висока. Попри те, що облікова ставка складає 25%, прибутковість ОВДП менша за 20%, тому банки не можуть на цьому заробити.

Крім занизької дохідності за ОВДП є ще одна причина, через яку фінустанови, особливо доньки європейських банків, що працюють в Україні, не ризикують вкладатися в ці цінні папери. Річ у тім, що Єврокомісія досі не визнала відповідність нашого регуляторного середовища своїм принципам. Банки розцінюють будь-які активи, що пов’язані з Україною за 100% ступенем ризикованості.

Заклик покинути ринок РФ

Також голова НБУ говорив про необхідність перешкоджання непродуктивному відпливу капіталу.

“Для надання необхідних обсягів фінансової підтримки Україні наші міжнародні партнери хочуть бачити не тільки взаємодію та співпрацю щодо монетарної і фіскальної політики, але й максимальне використання внутрішнього потенціалу країни”, - підкреслив А. Пишний.

Саме тому, на його думку, на часі діалог банків з іноземним капіталом зі своїми штаб-квартирами для пошуку можливостей діяти, тут і сьогодні. Важливим також є лідерство та активна позиція українських офісів іноземних банків щодо неприпустимості зволікання материнських банків з рішеннями про вихід з ринку держави-агресора.

До речі наразі цілих 10 міжнародних банківських груп одночасно працюють на обох ринках. Майже усі вони є членами FLIFI. І лише 4 з них заявили про вихід з РФ.

О. Болтян каже, що представники банків в Україні можуть і повинні порушувати питання про те, наскільки коректною є співпраця з обома країнами одночасно і на міжнародному рівні ініціювати розробку нових санкцій щодо РФ та її банківської системи.

Вікторія Хаджирадєва