Українські біженці у Берліні. Як вирішують проблему їх розміщення

 

За терміналом С колишнього берлінського аеропорту Тегель із гучним криком та сміхом бігають діти. І це перше, що впадає у вічі. На їх тлі дорослі, що знаходяться поруч з ними, поводяться дуже тихо. Деякі сидять біля розеток, очікуючи, поки зарядяться їхні мобільні телефони. Інші їдять за одним із довгих дерев'яних столів. Найспокійнішими здаються ті, хто, очевидно, щойно приїхав і чекає на реєстрацію.

 

Життя на злітно-посадковій смузі

 

У будівлі колишнього аеропорту було збудовано первинний центр прийому мігрантів, які шукають притулок, і для біженців, які рятуються від війни, з України. "У нас є 600 місць для прохачів притулку, а в терміналі С - ще 1600 місць для українців, але зараз вони всі зайняті", - каже Детлеф Квойдзінскій (Detlef Cwojdzinski) з Німецького Червоного Хреста (DRK), який разом з іншими гуманітарними організаціями керує центром первинного прийому. "Ситуація складна, тому зараз нам також доводиться розміщувати людей у ​​великих наметах", - наголошує він.

 

Два тимчасові житлові приміщення - на 400 осіб кожне - стоять на колишній злітно-посадковій смузі. Ревуть генератори, наганяючи тепле повітря через товсті шланги всередину білих наметів. Усередині ще тісніше, ніж у житловій зоні в терміналі, але структура та сама: білі та сірі перегородки розмежовують ніші, в яких один поряд з одним стоять двоярусні ліжка. "Будь ласка, не фотографуйте", - каже співробітник DRK.

 

Домашнім тваринам тут теж раді

 

Гуманітарні організації роблять багато для того, щоб полегшити перебування біженців у місцях масового розміщення. Тут є безліч волонтерів, перекладачі, медична та психологічна допомога, триразове харчування, речовий склад та догляд за дітьми. "Щодня сюди прибуває близько 40 собак, кішок та інших свійських тварин. Ми дбаємо і про них", - каже співробітник DRK Детлеф Квойдзінскі.

 

Насправді перебування у місці первинного прийому має бути обмежене трьома днями. Але зараз іноді воно затягується на вісім та більше днів. Нині понад 3 000 біженців від війни та прохачів притулку очікують у двох берлінських центрах первинного прийому переведення у звичайне житло. І їхня кількість зростає.

 

У Берліні соціального житла немає

 

Земельне управління у справах біженців (LAF) в даний час не в змозі "з необхідною швидкістю" реагувати на "надзвичайно сильне зростання" числа осіб, які шукають притулку, та потреби українських біженців, що зростають", - б'є на сполох берлінський сенатор з питань інтеграції Катя Кіппінг ( Katja Kipping).

 

Місць для проживання "бракує" - незважаючи на додаткові "придбання, продовження термінів, ущільнення, оренду готелів". Тому як екстрене рішення до кінця року планується створити 10 000 додаткових місць у павільйонах та наметах. У тому числі і на злітно-посадковій смузі аеропорту Berlin-Tegel.

 

Берлін – одне з міст Німеччини, де особливо багато біженців від війни. Наразі зареєстровано 85 000 осіб. Проте більшість українців знайшли житло приватним чином, лише 3000 із них зареєструвалися в управлінні у справах біженців, потребуючи житла. У LAF цим дуже задоволені, незважаючи на те, що в центри прийому прибуває все більше біженців, які більше не хочуть бути тягарем для людей, що їх притулили.

 

Два тижні перетворилися на вісім місяців

 

Ганна Бобракова та двоє її синів також тривалий час проживали у приватному будинку. Усі троє родом із Донбасу. Коли там 2014 року почалася війна, бігли до Києва. Через вісім років війна знову наздогнала їх, і вони вирушили в дорогу вдруге. На головному залізничному вокзалі Берліна німецькі волонтери запропонували їм поки що пожити в їхньому будинку.

 

Протягом восьми місяців вони жили у гостьовій родині. "Ми дуже вдячні, але настав час їхати, - каже Ганна. - Навіть незважаючи на те, що ми всі дуже сумували та плакали, коли з'їжджали". Наразі українка живе зі своїми синами у готельному номері, орендованому біля землі Берлін. Але там вона має вирішувати всі питання самостійно, а це не так просто. Вона, як і раніше, потребує допомоги перекладача: у повсякденному житті та при відвідуванні держструктур.

 

Церква поспішає на допомогу

 

Анна знаходить цю допомогу в протестантській парафії Святого Марка в Берліні. Парафія бере участь у допомозі біженцям з початку війни і тут тимчасово можуть знаходити притулок до ста людей. У парафіяльному залі встановлено ліжка, є склад одягу, у кількох коморах зберігаються пожертвувані речі та продукти, а готувати можна на трьох кухнях.