Хрущовки знову готують до реконструкції: як їх планують рятувати
У парламенті готуються до ухвалення законопроєкту про реконструкцію застарілого житла. На думку депутатів, він передбачає нові підходи для відновлення будинків, зведених переважно минулого століття.
Застарілий фонд - понад 30 тис. будинків
У пояснювальній записці до законопроєкту "Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"(№ 6458), який наразі готується до другого читання, сказано, що в Україні наявна велика кількість об’єктів житлового фонду, граничнийстрок експлуатації яких закінчився або збігає. Загальна площа застарілогожитла, за даними Держстату, складає 4,33 млн кв. м. Згідно з даними, отриманими від органів місцевого самоврядування у 2019 році, на території нашої країни налічується 30 380 багатоквартирних житлових будинків, віднесених до застарілого житлового фонду, а саме:
- збудованих включно до 1919 року - 7 646 (58 з них визнані аварійними);
- у період 1920-1953 років - 9 693 (45 аварійних);
- 1954-1969 років - 7 192 (40 аварійних);
- 1970-1989 років - 5 364 (24 аварійних);
- 1990-2010 років - 785.
"Продовження експлуатації таких будинків несе в собі не тільки некомфортне існування мешканців таких об’єктів, а й пряму загрозу для їхнього життєвого середовища. Саме такі квартали (мікрорайони) є об’єктом реконструкції і інвестування. В Україні практично відсутній досвід реалізації проектів оновлення кварталів застарілого житлового фонду. Слід констатувати, що будівництво в таких районах потребує вирішення комплексу питань, пов’язаних із проведенням реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Таким чином, виникла необхідність удосконалення суспільних відносин, пов’язаних із реконструкцією кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", - зазначається у документі, що супроводжує законопроєкт.
Але, враховуючи нинішні реалії, коли маємо багато будинків, пошкоджених внаслідок російської агресії, закон, за який голосуватимуть парламентарі, передбачає також і відбудову зруйнованого житла.
"Після перемоги в Україні розпочнеться процес відбудови та відновлення житлової та соціальної інфраструктури громад, який має базуватися на комплексному підході. Зокрема, маємо подбати не тільки про відновлення об’єктів, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни, але й застарілого житлового фонду, який вже давно вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Прийняття нового законопроєкту про комплексну реконструкцію застарілого житла дозволить органам місцевого самоврядування розпочати планування оновлення житлового фонду в громадах у розрізі комплексного повоєнного відновлення", - зазначає заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Законопроєкт розробили та підтримали в уряді ще минулого року, а парламент схвалив його у першому читанні у вересні 2022-го. Відтак під час підготовки до другого читання у документі змінюватимуть акценти, пов’язані з відбудовою житла, зруйнованого або пошкодженого внаслідок бойових дій.
Не лише житло, а й соціальна інфраструктура
Згідно з законопроєктом, реконструкції підлягатимуть не лише багатоквартирні будинки, а й об’єкти соціально-транспортної інфраструктури, розташовані в межах кварталу. Реконструкція житла здійснюватиметься за новими будівельними нормами, які передбачають енергоефективність, безбар’єрність, створення необхідних інфраструктурних умов тощо. Надалі це має значно зменшити витрати на утримання будинків.
Процес реконструкції, згідно з цим документом, передбачає такі основні моменти:
- органи місцевого самоврядування мають провести інвентаризацію наявного застарілого житлового фонду, результати якої стануть основою для розробки програм та проєктів комплексного оновлення кварталів;
- рішення про участь багатоквартирного будинку в межах кварталу в проєкті реконструкції прийматимуть за результатами загальних зборів власників квартир, за умови, що не менше 75% їх дадуть на це згоду (це ключовий момент, адже за діючим нині законодавством необхідна згода 100% власників);
- реконструкції підлягатимуть не лише будівлі і споруди, а також об’єкти соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
- врегулювання питання фінансового характеру у відносинах між містом, інвестором-забудовником і власником житла;
- органи державної влади та місцевого самоврядування або інвестор-забудовник мають сформувати маневрений житловий фонд - будинки для тимчасового переселення мешканців кварталів, що реконструюються;
Законопроєкт передбачає можливість фінансування реконструкції кварталів застарілого житлового фонду за кошти державного та місцевих бюджетів, інвесторів-забудовників, підприємств та організацій, на балансі яких знаходиться нерухомість, а також з інших джерел.
Важливо, що власникам нерухомості під час реалізації проєктів з комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) надається рівноцінне житло або грошова компенсація.
"Знесення багатоквартирних будинків, що експлуатуються, із подальшим будівництвом нових допускається виключно у разі, якщо застосувати інші способи реконструкції неможливо. З інвестором (забудовником) та органом місцевого самоврядування укладається договір про комплексну реконструкцію", - уточнює народний депутат Олена Шуляк.
До слова, це не перша спроба замінити будинки старої забудови на сучасні. Але раніше, протягом десь двох десятиліть, запустити цей проєкт не вдавалося. Одним із каменів спотикання була норма про те, що за рішення про участь багатоквартирного будинку в проєкті реконструкції мали дати свою згоду 100% власників житла у ньому. Але такої одностайності при кожній спробі досягти не вдавалося. Тепер достатньо буде згоди на реконструкцію 75%. То ж, можливо, у нового закону буде краща доля. Адже відновлення старого житла вже стало нагальною потребою. Як вважає президент Асоціації фахівців з нерухомості Юрій Піта, спочатку під реконструкцію мають потрапити хоча б усі хрущовки 1950-1970-х років забудови, які вже давно застаріли - і фізично, і морально. На це, він вважає, знадобиться не менше 20 років. Тому черга до забудов 1980-х та 1990-х років дійде не скоро.
Галина Гірак