Борг України продовжує зростання

В Мінфіні підрахували державний борг України. Він зростає та за прогнозами ситуація буде погіршуватись. Чому так відбувається та чим це загрожує країні.

За інформацією Мінфіну державний борг України у жовтні збільшився на 5,11%, або на 5,02 млрд дол. порівняно з попереднім місяцем. Прогнози на майбутнє невтішні. Під кінець поточного року боргове навантаження очікується на рівні 90% ВВП, наступного року - до 100% ВВП. Чи можливий в Україні дефолт?

Державний борг (сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами) на кінець жовтня становив 103,12 млрд дол. проти 98,10 млрд дол. показника вересня.

Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що основна причина зростання держборгу у жовтні – зовнішні запозичення на фінансування дефіциту бюджету. Зокрема, за жовтень Україна отримала 2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, 550 млн євро – від ЄІБ, 1,3 млрд дол. від МВФ, 0,5 млрд дол. від Світового банку.

Співвідношення боргу до ВВП

Дуже важливим критерієм, коли мова йде про держборг, є його співвідношення до ВВП. На кінець жовтня воно, за оцінками Мінфіну, склало 79,7%.

За словами Д. Гетманцева, на кінець поточного року боргове навантаження очікується на рівні 90% ВВП, наступного року - до 100% ВВП.

Деяких українських експертів така перспектива лякає. Так, Олексій Кущ, аналітик АЦ “Об’єднана Україна” каже, що 100% - це критичне співвідношення боргу до ВВП.

“Це антирекорд України за всю історію її існування. Це дуже небезпечна ситуація для української економіки. Це стан, який передує банкрутству держави. При такому стані речей вона не зможе виконувати обов'язків перед кредиторами, обслуговувати борги їй буде не під силу”, - каже експерт.

Водночас треба мати на увазі, що 55% зовнішньої допомоги на фінансування бюджету надходить у вигляді довгострокових пільгових кредитів, що робить ситуацію не такою критичною, якою вона здається на перший погляд.

Треба також сказати, що багато розвинених держав світу живуть в умовах, коли їх державний борг перевищує ВВП. За даними ОЕСР, найвищий державний борг відносно ВВП серед розвинених країн має Японія – майже 260%. Борг понад 200% накопичила Греція. У США цей показник становить 150,5% від ВВП.

За словами Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm загроза дефолту може виникнути і при більш низькому співвідношенні боргу до ВВП, якщо немає можливості його рефінансувати. Тому не такий важливий рівень боргу, як можливість його сплачувати.

Чи буде дефолт?

Міжнародні рейтингові агентства пророкують Україні дефолт.

Агентство Moody`s зменшило довгострокові рейтинги уряду України в іноземній та національній валюті, а також рейтинги пріоритетного незабезпеченого боргу в іноземній валюті з “Caa2” до “Caa3” (за їх класифікацією - це рейтинг, близький до дефолту з невеликим шансом повернення коштів).

S&P знизила рейтинг України в іноземній валюті до “SD/SD” з “CC/C”.

“Враховуючи оголошені умови реструктуризації та відповідно до наших критеріїв, ми розглядаємо угоду як проблемну та рівнозначну дефолту”, - заявило рейтингове агентство.

Водночас міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті з рівня “RD” (обмежений дефолт) до “CC” (імовірний дефолт).

Попри нерайдужні прогнози міжнародних експертів, українські експерти налаштовані оптимістично.

Так, І. Нікітченко каже, що держборг періодично зменшується і збільшується від місяця до місяця в більшості країн світу, і це нормальний процес. У нашому випадку таке швидке зростання пов'язане з необхідністю фінансування дефіциту бюджету через війну. Це і запозичення уряду на внутрішньому ринку, і зовнішня допомога. Експерт впевнений, що дефолту України не буде, тому що уряд продовжує обслуговувати борг перед МВФ, з яким вже йдуть переговори про нову програму. Інші борги були реструктуризовані, і до 2024 р. платежів за попередніми боргами не буде. Тому під час війни та перший час після неї дефолту України не варто очікувати.

Нагадаємо, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, те, що інвестори в зовнішній борг України погодилися на відтермінування платежів до 2024 р., дасть можливість заощадити на виплатах майже 6 мдрд дол.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пов'язує високий держборг лише з війною. У нас зараз закордонні партнери дають гроші на війну і тому держборг зростає.

“Те, що держборг зростає, як би дивно це не звучало, навіть добре, для України. Це означає, що наші західні партнери будуть давати нам кошти і надалі”, - каже експерт.

За його словами, якщо не даватимуть грошей, тоді й держборг не зростатиме, але тоді нашій армії буде складно перемогти агресора.

Як будемо розплачуватись?

Експерти не впевнені, що розплачуватися з боргами після закінчення війни буде легкою справою для нашої країни.

Так, О. Охрименко каже, що наразі ніхто не знає, як Україна погашатиме держборг. Зараз головне, щоб країна взагалі вижила, а тоді після перемоги і думатимемо, як віддавати борги. Можливо, частину їх вдасться списати або реструктуризувати.

А ось А. Кущ побоюється, що ми зіткнемося з великими труднощами.

“Уряд пролонгував сплату боргів лише на два роки, списання взагалі не добився. Відсотки за кредитами ми наразі не сплачуємо, вони продовжують нараховуватись. Я не бачу підстав аби ситуація змінилася на краще через два роки.”, - каже він.

На думку експерта Україні потрібно було домогтися реструктуризації на кращих умовах. Потрібно було домовитись про списання 50% боргу, реструктуризацію суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.

Проблема ще й в тому, що якщо війна за два роки закінчиться, то наші кредитори зможуть наполягати на виплаті своїх боргів. Це зараз поки вона триває, можна домовлятись про реструктуризацію, після закінчення війни це буде зробити важче.

Водночас директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан вважає, що ще одну реструктуризацію до закінчення цього терміну не треба.

“Україна вже відстрочила виплати за комерційним боргом на два роки, відтермінувавши виплати на 6 млрд дол. Проводити ще одну реструктуризацію до закінчення цього терміну немає сенсу. Далі доцільність реструктуризації буде залежати від макроекономічної ситуації”, – каже вона.

Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що реструктуризація боргу на два роки не є критичною. Нема різниці в тому, на який термін робити пролонгацію. Це рішення може бути продовжено. Якщо пішли на нього один раз, то підуть і вдруге.

Є думка, що погіршити ситуацію України може світова криза. Якщо ті, хто надавав нам кредити самі відчуватимуть проблеми, вони скоріше вимагатимуть повернення коштів.

Проте І. Нікітченко вважає, що світова криза поки не увійшла в критичну стадію, спади в економіках розвинутих країн відбуваються лише 1-2 квартали поспіль. Тому сильного впливу на фінанси інших країн ця ситуація ще не зробила. Ми побачимо наслідки не раніше весни 2023 р., залежно від глибини кризи. Можливо, вже на початку 2023 р.багато західних країн повернутися до зростання ВВП.

Вікторія Хаджирадєва