Військовим дозволили йти у відпустки, які були під забороною
На час дії воєнного стану відпустки для військовослужбовців були заборонені. Але нещодавно прийнятий закон дає можливість нашим захисникам отримати 10-денний відпочинок.
Важливий емоційний крок
Верховна Рада прийняла законопроєкт №8081, який скасовує заборону щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.
В документі є уточнення про те, що військовим може надаватися частина щорічної основної відпустки, але за умови одночасної відсутності не більше 30 % загальної чисельності захисників певної категорії відповідного підрозділу. При цьому відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин теж не відміняють.
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, зокрема, що ухвалення його сприятиме поліпшенню морально-психологічного стану як військовослужбовців, так і їхніх родин, а також покращить їхній соціальний захист.
"На практиці існує набагато більше випадків, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, і, навпаки, коли можливість побачити сім'ю, родину важлива для військовослужбовця, особливо під час дії воєнного стану, ведення воєнних (бойових) дій", - вважає народний депутат Ярослав Железняк.
А його колега Іван Чайківський додає, що прийняття цього закону - важливий емоційний крок для зв'язку військових з рідними та близькими, своєрідний душевний відпочинок, який ще більше мотивуватиме боротися з ворогом.
За сімейними обставинами
В умовах воєнного стану відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин - не скасовують. Тимчасово покинути місце служби у зв’язку з сімейними обставинами і без збереження грошового забезпечення дозволяється у таких випадках:
- для укладення шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;
- при тяжкому стані здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до 7 календарних днів;
- при тяжкому стані здоров’я або смерті інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів;
- у випадку пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або його рідних, - тривалістю до 15 календарних днів;
- в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів.
Ці відпустки надаються без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Їх можуть дати один раз протягом календарного року.
Крім того, в умовах воєнного стану у разі необхідності - загострення хвороби чи поранення - на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. ЇЇ тривалість не має перевищувати 4 місяці підряд, за окремими винятками.
Також під час воєнного стану відпустка надається військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення нею шестирічного віку.
У мирний час військові мають щорічну основну відпустку, тривалість якої залежить від вислуги років:
- ті, хто прослужив до 10 років, має відпочинок 30 календарних днів;
- від 10 до 15 років - 35 днів;
- від 15 до 20 років - 40 днів;
- понад 20 років - 45 днів.
У строк відпустки не враховується час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення її та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні також не входять до тривалості відпустки. Крім того, військовослужбовцям, виконання обов'язків яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається ще й щорічна додаткова відпустка зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. Її тривалість не може перевищувати 15 календарних днів.
Контракт з випробувальним терміном
За повідомленням пресслужби Верховної Ради, минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні законопроект №8169, у якому йдеться, зокрема, про запровадження випробувального терміну для військовослужбовців-контрактників. Пропонується передбачити для громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом вперше (крім курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також тих, хто раніше проходив військову службу), обов’язковий випробувальний термін строком від одного до шести місяців. У пояснювальній записці зазначається, що цей документмає вдосконалити деякі питання проходження військової служби, підвищити якість відбору на службу та її престижність. Контакту пропонують встановлювати на термін від 1 до 10 років.
Зараз у нашій країні відбувається динамічний перехід збройних сил на стандарти НАТО. Тому після війни армія має стати професійною. І ядром її будуть саме контрактники. А ось строкову службу планують скасувати. Але всі чоловіки будуть військовозобов’язаними і періодично проходитимуть відповідні курси.
"В моєму баченні, ми дискутували ці речі, призов як такий, радянська модель призову, має бути скасований. Витрачати два роки на те, щоб вчитись марширувати немає сенсу. Сучасна ситуація показала, що чоловіки у певному віці мають проходити короткі підготовчі курси по 2-3 місяці. Про це ще дискутуємо з нашими військовими, ця дискусія іде", - заявив на брифінгу прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
На думку прем’єра, українські чоловіки мають з певним інтервалом, наприклад, кожні 10 років, проходити відповідні навчальні курси. Вони повинні вміти використовувати зброю і бути готовими у будь-який момент стати на захист країни.
"Це адекватна модель, яка схожа на ізраїльську і на моделі багатьох розвинених країн. Коли ми не витрачаємо продуктивний час людей, щоб два роки відбути в армії, а ефективно короткими насиченими курсами готуємо їх до тих викликів, з якими може стикнутися країна у разі продовження або настання нової агресії", - додав керівник Кабміну.
Галина Гірак