З ким торгує Україна

Як змінились експорт та імпорт нашої країни через війну та яким чином вдається шукати нових торгових партнерів попри складні умови.

Товарообіг України за десять місяців поточного року скоротився порівняно з минулим роком. Проте навіть під час війни Україна шукає нові ринки збуту своєї продукції і у нас це виходить.

Рокірування партнерів та зміни в структурі

За інформацією Державної митної служби України товарообіг за десять місяців цього року досяг 81 млрд дол. За цей період Україна імпортувала товарів на 44,1 млрд дол., експортувала на 36,9 млрд дол. Експорт порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротився на 32,3%, імпорт – на 23,9%.

В трійку найбільших імпортерів в Україну входить Китай (6,6 млрд дол.), Польща (4,4 млрд дол.) та Німеччина (3,7 млрд дол.).

До трійки лідерів з експорту з нашої країни входять: Польща (5,7 млрд дол.), Румунія (3 млрд дол.), Туреччина (2,4 млрд дол.).

Порівняно з минулим роком відбулась рокірування торговельних партнерів. Якщо у 2021 р. лідером був Китай, то цього року Піднебесна взагалі не потрапила до трійки лідерів за експортом з України. Це відбулося в основному через проблеми з логістикою агрокультур і значні втрати металургійного сектору України.

Натомість в лідери вийшли країни ЄС - Польща та Румунія.

Ольга Гвоздьова, експертка в міжнародній торгівлі, радниця директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” каже, що з початку повномасштабної війни змінилися показники в розрізі товарів та країн. Через логістичні проблеми зріс експорт до сусідніх країн, наразі ЄС займає 63%, а експорт до інших країн впав, наприклад, Китай перемістився з першого місця торговельних партнерів до четвертого.

За даними Державної митної служби найбільше імпортували до України машини, устаткування та транспорт (12,3 млрд дол.), паливно-енергетичні товари (10,6 млрд дол.), продукцію хімічної промисловості (8 млрд дол). В трійку найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари (18,5 млрд дол.), метали та вироби з них (5,4 млрд дол.), машини, устаткування і транспорт (3,6 млрд дол.).

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбулись зміни в структурі експорту. Якщо минулого року метали займали перше місце серед експортних категорій товарів, то цього року вони поступились першістю агросектору. Завдяки зерновій угоді частка аграрної та харчової продукції в загальному експорті України збільшилась з 36% минулого року до 46% цього року. Водночас частка металургійної продукції зменшилась з 24% до 16%.

Олександр Жемойда, директор Департаменту торговельних угод та розвитку експорту Міністерства економіки України каже, що війна накладає певні відбитки на структуру та обсяги торгівлі. За його словами на сьогоднішній день торговельна політика України зазнала значних змін. До повномасштабної війни торгівля була сформована таким чином, що значна частина йшла морем, однак з березня відбулася переорієнтація на суходіл. Наразі члени ЄС є одночасно й країнами-транзитерами, й країнами, що споживають.

Шукаємо інші ринки збуту

Попри війну експортний потенціал нашої країни залишається досить високим і ми намагаємось навіть шукати нові ринки збуту.

Наразі, за словами О. Жемойди, Україна має близько 50-ти країн, котрі охоплено угодами про вільну торгівлю з різним ступенем лібералізації. Крім цього, маємо повне скасування в односторонньому порядку тарифних обмежень від ЄС, Великобританії, Австралії та Канади, що призвело до того, що українська продукція вже не обтяжена митами та квотами. Також у 2022 р. відбулося оновлення до угоди з Македонією, а напередодні війни підписано угоду з Туреччиною.

Зараз влада працює над розширенням угоди у сфері послуг з Канадою, також досягнуті домовленості щодо технічних консультацій зі Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном на предмет врівноваження умов цих країн з умовами ЄС без преференцій, в режимі стандартної торгівлі. В планах – максимальне охоплення Середземномор'я та формування пулу країн цього регіону задля більшого розширення ланцюжків постачання.

“В такій ситуації, коли Україна має широкі можливості експорту, цікаво, як буде реструктуризуватися експорт у зв’язку з односторонніми преференціями від деяких країн. Адже для багатьох країн агропродукція є специфічним аспектом формування торгівлі, країни намагаються захистити свій внутрішній ринок. Цей аспект демонструватиме здатність української продукції завоювати споживачів на ринках різних країн”, – зазначає О. Жемойда.

Своєю чергою Ольга Шевченко, заступниця Голови Держпродспоживслужби каже, що українські товари справді шукають на світових ринках, - не тільки сировину, а й готові продукти на полицях магазинів. Орієнтуючись на логістику та стандарти, перегляди квот, відкритою для України є Великобританія, канадський ринок активно цікавиться українською продукцією, зокрема зараз проходять акредитації по птахівничій галузі.

Також Україна почала переговори з Об'єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ) про всеосяжне економічне партнерство (СЕРА). Угода може відкрити ринки Азії та Близького Сходу для української продукції. Планується укласти її до середини наступного року.

“Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України”, - сказав державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейоуді.

Своєю чергою міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що ця угода допоможе нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості.

“Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву”, – сказала вона.

Якщо цю угоду підпишуть, Україна стане першою європейською країною, з якою уряд ОАЕ укладе угоду CEPA.

Підписання цієї угоди для України важливе ще ще й тому, що з початку повномасштабної агресії Росії щодо України ОАЕ намагалися зберігати нейтралітет, попри тиск країн Заходу на виробників нафти в Перській затоці з метою економічної ізоляції Росії, яка є членом ОПЕК+.

Водночас, за словами О. Шевченко, війна накладає деякі обмеження щодо відкриття ринків, бо існують механізми, коли певні країни готові імпортувати продукцію лише після приїзду інспекторів, їх контролю підприємства, - тільки тоді погоджуються сертифікати та укладаються угоди. Жодна країна світу цього року не приїхала в Україну через війну, однак альтернативою слугували онлайн-інспекції.

Допомагає Україні виходити на нові ринки дотримання високих стандартів якості продукції.

“Хоч світ підтримує Україну, однак справа не лише в цьому, наші виробники дотримуються стандартів з безпечності та якості продукції”, – наголошує О. Шевченко.

Вікторія Хаджирадєва