Пільги для бізнесу скасують наступного року

В Україні хочуть відмінити пільгову систему оподаткування для бізнесу, яку було введено на початку війни. Проте робитимуть це поступово.

Депутати планують розробити тривалий перехідний період, щоб дати можливість бізнесу підготуватися до скасування пільг. Чи будуть такі зміни драматичними для підприємців та з кого почнуть?

Повернення до довоєнних податків

В Україні збираються скасувати пільгову систему оподаткування, яку було введено на початку війни Росії проти України. Нагадаємо, 24 березня цього року Верховна Рада ухвалила пакет податкових пільг для бізнесу. До нього входили 2% замість довоєнних 5% від обороту для підприємців на спрощеному оподаткуванні, у тому числі для великих компаній, скасування мита та ПДВ на ввезення імпортних товарів (його вже скасували 1 липня цього року), а також мораторій на податкові перевірки.

Законопроєкт в першому читанні вже був підтриманий Верховною Радою. В цілому за документ можуть проголосувати ще до кінця цього року, проте запрацює він не раніше середини наступного.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що довоєнну оплату єдиного податку в Україні можуть повернути до середини наступного року.

“Чекаємо позицію уряду, але багато що говорить про те, що пільга буде скасована з середини 2023 р.”, – зазначив Д. Гетманцев.

Скасування пільгової системи для бізнесу буде відбуватися поступово. Депутати планують розробити тривалий перехідний період, щоб дати можливість підприємцям підготуватися до скасування пільг. Відомо, що в першу чергу пільги скасують для грального бізнесу.

Експерти не виключають, що в майбутньому крім вищеназваних пільг скасують й інші. Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що відмінять пільги по кредитних виплатах для підтримки банківського сектора. Також з часом будуть скасовані пільги для пересувної торгівлі та ресторанів/кафе, де плата за договорами була зменшена до 1 грн. Для цього ж бізнесу встановили відрахування за договором пайової участі у 50% від норми. Цю норму можуть переглянути. Підприємців, які вели свій бізнес на комунальних площах, звільнили від оплати оренди. А паркувальні майданчики отримали пільги по виплатах від прибутку. Все це теж може бути скасовано.

Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm нагадує, що існує ще одна пільга для ФОП - можливість добровільної сплати ЄСВ. Цю норму, швидше за все, також скасують.

Поки що залишаються знижені акцизи і ПДВ для імпорту палива. Уряд буде дивитися по динаміці інфляції, чи є можливість підняти їх, і якщо так, то зробить це також у 2023 р.

Чому держава іде на цей крок?

Держава змушена піти на скасування пільг і на це є три причини.

По-перше, Україні потрібні кошти. З моменту введення пільгової системи оподаткування державний бюджет щомісяця недоотримує близько 5 млрд грн.

По-друге, цього вимагають наші міжнародні партнери, в першу чергу МВФ. Відомо, що в рамках співпраці з фондом Україна зобов'язалася не тільки повернути довоєнне оподаткування, але і не створювати нових пільг або винятків, які б зменшували податкову базу. Якщо не скасувати пільги, то західним партнерам буде складно пояснити, чому Україна просить допомоги на фінансування своїх витрат і при цьому не намагається зібрати хоча б частину необхідної суми самостійно.

По-третє, є думка, що пільгова спрощена система деформувала конкурентне середовище: вигідну користь отримував бізнес, який не дуже її потребував.

“Податки з обороту, якщо вони використовуються не тільки мікробізнесом, як це було за останні 20 років, а й середнім і великим, спотворюють конкуренцію і сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій”, – вважає координатор експертних груп економічної експертної платформи Олег Гетьман.

Експерти загалом підтримують ідею скасування пільг для бізнесу. Так, М. Орищак вважає, це рішення держави грамотним. За умови скорочення бізнес активності в країні, продовження військових дій і відсутності тимчасових орієнтирів по завершенню війни є розуміння, що компенсувати втрати наповнення бюджету можна тільки завдяки збільшенню грошових зборів з існуючого бізнесу. Якщо цього не зробити, то виконати бюджет наступного року буде важко. Тільки за рахунок міжнародної допомоги жити не вийде, тому що бажання заходу допомагати нам не безмежне. Крім того, є розуміння, що деякі підприємства і надалі будуть закриватися у 2023 р., через те, що торгові обороти будуть падати, тому потрібно встигнути зобов'язати компанії виплатами для підтримки країни заздалегідь.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що повертати довоєнні податки треба після закінчення війни.

“Це треба робити після нашої перемоги. Якщо навесні ми переможемо, то плани з 1 липня 2023 р. відмінити пільги для спрощенців у 2% та повернути 5% цілком логічні. Пільги треба робити тільки на час війни, розуміючи, що бізнесу важко вижити. А коли війна закінчиться, ніякі пільги не потрібні”, - каже він.

Драматичних змін не буде

Експерти вважають, що безумовно будуть бізнесмени, які постраждають від повернення до довоєнних податків, проте катастрофи не станеться.

І. Нікітченко каже, що для багатьох ФОПів повернення до стандартних 5% замість 2% стане помітним і неприємним. Проте експерт вважає, що загалом для бізнесу скасування пільг не призведе до драматичних змін. По-перше, на сьогодні мова йде про скасування можливості використовувати 2% з обороту для грального бізнесу з початку 2023 р. Для інших категорій буде розроблений перехідний період, як мінімум до середини 2023 р. змін не буде.

“Дуже спірним виглядає те, що такою пільгою могли користуватися  ігровий бізнес та майже весь великий. Справедливим є те, що для них пільга буде скасована в першу чергу. А для малого та середнього бізнесу буде перехідний період”, - каже експерт.

По-друге, перейшли на спрощену систему не так вже й багато бізнесів. Офіційно це близько 15% ФОПів та лише близько 4% юросіб. Реальна пропорція трохи більше, тому що частина компаній фактично не працюють, але залишаються зареєстрованими, але в будь-якому випадку - це невеликий відсоток.

Водночас великого поповнення бюджету через повернення довоєнних податків експерт теж не прогнозує.

“За підрахунками, в місяць через пільгову ставку у 2% бюджет недоотримує близько 500 млн грн, що дорівнює близько 14 млн дол. При обсязі зовнішнього фінансування в 3 млрд дол. - 14 млн дол. виглядають дуже несерйозно”, - каже він.

Проте з огляду співпраці із західними партнерами цей крок важливий.

“Від західних партнерів, швидше за все, були сигнали, що Україна повинна самостійно збирати максимально багато податків. Що і було втілено в ініціативу скасування 2% ставки. Для бізнесу це не стане сильним ударом, і Україна може на це піти”, - каже експерт.

До того ж, за словами О. Охрименко, рано чи пізно, якщо ми хочемо в ЄС нам доведеться пристосовуватись до високих податків.

“В міру того, як Україна буде вступати в ЄС, фіскальний тиск буде посилюватися. У майбутньому Україна взагалі відмовиться від “спрощенців” тому, що в ЄС нас з ними не пустять.

Загалом експерти вважають, що Україні потрібна комплексна податкова реформа, суттєва лібералізація умов ведень бізнесу.

Вікторія Хаджирадєва