Точка відліку - перемога: як війна змінює дату парламентських виборів

Вибори до Верховної Ради, заплановані на 29 жовтня 2023 року, через повномасштабне вторгнення, скоріше за все, відбудуться пізніше.

Проголосуємо пізніше

Коли саме можуть відбутися чергові парламентські вибори, поки що не знає ніхто, озвучуються лише приблизні можливі варіанти нової дати.

"У такому питанні давати прогнози - дуже невдячна справа. Усі ми прив’язуємося до найсвятішої дати в історії України - дня нашої перемоги. Увесь виборчий процес ми будемо відраховувати від неї. Процес займатиме 4-6 місяців. Але я думаю, що після перемоги буде ухвалено відповідний законодавчий акт, який унормує виборчі питання", - сказав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у коментарі Українському радіо.

Він підкреслив, що під час воєнного стану не можуть проводитися вибори. Тому тільки після нашої перемоги ми проведемо демократичні вибори в абсолютно новій переформатованій країні, яка має чіткі та зрозумілі цінності, народ якої не роз’єднаний за релігійною, мовною та іншими ознаками. Тому що під навалою ворога ми всі спресувалися в єдиний український народ. І цей народ матиме нові підходи й абсолютну нетерпимість до корупції та інших речей.

"Очікуємо на перемогу та готуємося до подальшого виборчого життя. Ми пам’ятаємо, як вибори в Україні запускалися і проходили за 2-3 місяці. Після перемоги запустимо всі виборчі процеси, і я дуже хочу, щоб вони відбувалися відповідно до Конституції України", - уточнив спікер парламенту.

Також з’ясувалося, що під час підготовки держбюджету на 2023 рік до нього навіть не закладали кошти на проведення парламентських виборів. Пояснюють це тим, що базовий прогноз передбачає збереження воєнного стану, під час якого не проводяться чергові вибори.

"Ми не можемо закладати кошти на вибори, тому що у нас є базовий допуск при підготовці бюджету: воєнний стан триватиме протягом 2023 року. А коли воєнний стан, не можна проводити вибори. Як тільки він завершується, у нас є норма, яка дозволяє розпочати процес змін бюджету та знайти ресурси для проведення виборів", - пояснив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Суспільному.

Свою позицію стосовно виборів до ВР висловила і народний депутат, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

"Ми ухвалювали бюджет перемоги, тому 2023 рік - це рік перемоги, для нас це однозначно. Але прогнозувати зараз вибори, розуміючи, яка складна ситуація на фронті, це певною мірою блюзнірство", - сказала вона в інтерв’ю РБК-Україна. І пояснила, що вже зараз обговорюється низка проблем та дискусійних питань щодо проведення майбутніх виборів. Зокрема, стосовно використання відкритих списків і гендерну квоту жінок.

"Є статистика, яка говорить про те, що на місцевих виборах 63% відмов - це були відмови жінок, яких використовували просто як технічних кандидатів", - зазначила Шуляк.

Крім того, вона нагадала, що є питання і щодо голосування внутрішньо переміщених осіб і громадян, які перебувають за кордоном. Зробити це навіть технічно буде дуже складно.

"Чи на часі зараз проводити таку дискусію? На мій погляд, так, можна обговорювати, можна сідати за круглий стіл об’єднаною парламентською оборонною коаліцією, і говорити: у нас є такі проблеми, і їх треба спільно вирішити. А не займатися політичною агітацією та рекламою", - додала депутат.

Дискусійне питання

Якби не було перспектив продовження 2023 року воєнного стану, чергові парламентські вибори, за Конституцією України, мали б відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, тобто - 29 жовтня 2023 року. Утім, дехто з народних депутатів, політиків та юристів вважає, що ця дата навіть для мирного часу була б дискусійною. І ось чому. Оскільки у 2019 році вперше в історії незалежної України позачергові вибори до Верховної Ради відбулися не в жовтні, а 21 липня, а парламент набув своїх повноважень 29 серпня того ж року, то простий підрахунок повноважень Верховної Ради IX скликання показує, що до жовтня 2023 року фактичний строк роботи народних депутатів становитиме трохи більше, ніж чотири роки, а не п’ять років, як це передбачає частина п’ята статті 76 Конституції України. Якщо ж чергові вибори до ВРУ проводитимуться в жовтні 2024 року, то строк повноважень Верховної Ради IX скликання теж не відповідатиме конституційному п’ятирічному терміну - він буде трохи більшим.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук ще в листопаді 2021 року піднімав цю тему під час брифінгу у парламенті, і сказав, що для вирішення питання стосовно можливого перенесення термінів виборів народні депутати можуть звернутися з відповідним поданням до Конституційного суду.

"Я звертатися до Конституційного суду не буду, але я не заперечую право, яким наділені 45 народних депутатів, з будь-якого питання звернутися до Конституційного суду", - сказав він.

Теж восени минулого року президент Володимир Зеленський під час пресмарафону зазначив, що народні депутати, при бажанні, можуть звернутися до Конституційного суду щодо тлумачення можливості зміни черговості парламентськихі президентських виборів (вибори глави держави заплановані на 31 березня 2024 року).

Ще в січні 2022-го, до повномасштабного вторгнення росіян в нашу країну, стосовно дати парламентських виборів висловився і представник президента України в Конституційному суді Федір Веніславський. Він назвав це питання дискусійним. На його думку, вибори мають відбутися у 2024 році. Адже є матеріальна норма, яка свідчить, що термін повноважень Верховної Ради становить п’ять років. І є процедурна норма, згідно з якою, чергові вибори до парламенту України проводяться в останню неділю жовтня на п’ятому році каденції Верховної Ради.

Тим часом ЦВК підготувала законодавчі пропозиції щодо проведення виборів у повоєнний період - після припинення воєнного стану, і надіслала їх до Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду і врахування під час підготовки відповідних законопроєктів. У ЦВК вважають, що питання організації і проведення загальнодержавних та місцевих виборів гостро постане одразу після припинення в країні воєнного стану. Руйнівні наслідки, спричинені злочинами російської армії, серед яких - знищення важливої інфраструктури, кризова ситуація з переміщенням громадян, які  змушені були покинути свої домівки, вже сьогодні доводять необхідність прогнозування проблемних питань, що постануть під час майбутнього проведення виборів, перегляду з цією метою виборчого законодавства України та внесення до нього відповідних системних змін задля забезпечення сприяння реалізації виборчих прав громадян і належного адміністрування виборчих процесів у повоєнний період.

Галина Гірак