У небі та на морі: де РФ слабша у війні проти України

Перед вторгненням в Україну багато експертів прогнозували швидку перемогу Росії. Однак у повітрі та на морі Москва не може використовувати всю свою перевагу. У програші - Чорноморський флот.

Коли Росія наприкінці 2021 року стягнула війська до кордонів України, багато експертів та політиків на Заході вважали, що у разі вторгнення Київ впаде за кілька днів. У самій Росії, схоже, теж виходили із цього. Хоча російські війська у перші дні повномасштабної війни РФ проти України вийшли на околиці Києва, українська армія їх зупинила та змусила відступити. Відлуння тих помилкових оцінок звучить досі. Президент Росії Володимир Путін не визнав цього відкрито, але в грудні налаштував свою країну на довгу війну.

Російське панування в небі, що не відбулося

Після вторгнення у лютому 2022 року розрахунки російського керівництва на те, що повітряно-космічні сили (ПКС) швидко нейтралізують не лише українські військово-повітряні сили, а й придушать протиповітряну оборону, отримавши повне панування в небі, не виправдалися. Причиною таких очікувань, мабуть, був досвід на сході України. З початком війни на Донбасі у 2014 році, участь у якій Росія постійно заперечувала, Україна у перші місяці втратила багато літаків та гелікоптерів і відмовилася від використання тих, що залишилися. ВПС України у боях практично не використовувалися.

Однак після 24 лютого ситуація радикально змінилася. Повідомлення міноборони РФ від 28 лютого 2022 року про "панування у повітрі над усією територією України" виявилося брехнею. Російські ПКС справді перевершують українські ВПС за кількістю та якістю техніки. Але незважаючи на численні ракетні удари по військових аеродромах і участь українських літаків у боях на фронті, Україна, як і раніше, має в своєму розпорядженні бойову авіацію, а її ППО стає дедалі сильнішою.

Від початку вторгнення Росія, за українськими даними, втратила сотні бойових літаків та гелікоптерів. Ці дані неможливо підтвердити з незалежних джерел, але й західні спецслужби говорять про великі втрати ПКС РФ. Тепер вони діють обмежено уздовж лінії фронту та не наважуються на рейди углиб країни. Натомість Росія робить посилену ставку на безпілотники та ракети, проте багато з них збиває українська ППО. Все це можливо завдяки західній військовій допомозі.

Чорноморський флот у програші

На морі Росія за військовою силою також суттєво перевершує Україну. У 2021 році армія і флот РФ двічі проводили навчання з висадки морського десанту в анексованому Криму. Це викликало побоювання, що Росія готує наступ на півдні України у напрямку Одеси і може спробувати висадити десант, включаючи бронетехніку. Цього не сталося, і в експертних колах такий сценарій вважають малоймовірним. "Висадки морського десанту завжди дуже ризиковані, - зазначив у розмові з DW Марк Девор, доцент у британському університеті Сент Ендрюс. - Це вимагає суттєвої переваги можливостей". За його словами, Росія намагалася знайти місце для висадки десанту, але не знайшла "незахищеного пляжу".

На початку вторгнення Росія стягнула бойові кораблі в район Одеси. Тоді російським військам вдалося зайняти невеликий, але стратегічно важливий Зміїний острів на південний захід від Одеси. Однак наприкінці червня завдяки влучним ударам артилерії Україні вдалося змусити їх звідти піти.

Чорноморський флот виявився одним із тих, хто програв у цій війні. Флагман ЧФ, ракетний крейсер Москва, був у квітні уражений українськими ракетами, сильно пошкоджений і затонув. До цього, у березні, в порту окупованого Бердянська на Азовському морі був підбитий і затонув десантний корабель "Саратов". Внаслідок усіх цих подій кораблі ЧФ РФ тепер тримають велику дистанцію від узбережжя, яке знаходиться під контролем Києва. Але й у порту базування у Севастополі вони більше не почуваються у безпеці - Україна атакувала безпілотниками як штаб флоту, так і кораблі на рейді. Сьогодні ЧФ РФ бере участь у війні, запускаючи крилаті ракети по цілях в Україні з безпечної відстані.

На цьому тлі Росія припинила морську блокаду частини українських портів. Офіційно Москва пояснила це угодою про експорт українського зерна, досягнутою за посередництва Туреччини та ООН. Після атаки на російські кораблі у жовтні РФ вийшла з угоди, але швидко повернулася до її виконання. У Москві заявили, що отримали від Києва "гарантії" невикористання певного "коридору" у Чорному морі для атак на ЧФ.

Сильний кіберзахист - завдяки західній допомозі

Зрештою, перед вторгненням були побоювання, що Росія паралізує Україну потужними атаками хакерів. Вони були небезпідставними, оскільки в попередні роки Україна регулярно була об'єктом кібернападів. Приблизно за тиждень до вторгнення, 15 лютого, Україна зіткнулася з атакою, яку профільний міністр Михайло Федоров назвав "найбільшою DDoS-атакою за історію України".

Об'єктами серед іншого стали банки та міністерство оборони. За день до вторгнення були хакерські атаки, у яких підозрювали Росію, на урядові структури та парламент України. Але Київ, схоже, був добре підготовлений. Були атаки і після вторгнення, але вони виявилися менш успішними, ніж у попередні роки. Тепер Росія намагається зруйнувати критичну інфраструктуру України, зокрема електромережу, не за допомогою хакерських атак, а завдаючи ударів ракетами та безпілотниками.

У цьому випадку, як і в попередніх прикладах, Україна виявилася краще підготовленою до відбиття нападу завдяки західній допомозі. Серед іншого - напередодні нападу Євросоюз надав на запит Києва послуги своєї "команди швидкого реагування на кіберзагрози" (CRRT). На даний час на цифровому фронті російський напад на Україну також сповільнився, як і на полі бою, але західні експерти очікують протягом зимових місяців зростання кількості хакерських атак.

Джерело: Українська служба DW