ВВП України минулого року просів на третину

Оцінки Мінекономіки невтішні: ВВП нашої країни знизився на 30,4%, це найбільше падіння за всю історію незалежної України, проте краще, ніж очікувалось.

За попередніми оцінками Міністерства економіки, ВВП України за результатами минулого року знизився на 30,4%. Таке просідання сталося через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Динаміка падіння ВВП

“Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумком 2022 р. оцінюється на рівні 30,4% (плюс-мінус 2%). Ця оцінка збігається з попередніми офіційними прогнозами уряду та НБУ”, – зазначили у Мінекономіки.

За словами першого віцепрем’єр-міністра, міністерки економіки України Юлії Свириденко протягом 2022 р. економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала РФ, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 р.

Своєю чергою у Держстаті провели детальний поквартальний аналіз того, як змінювався ВВП України протягом року у порівнянні з минулим роком та пояснили, чому це відбувалось. За його інформацією, у першому кварталі 2022 р. ВВП України знизився порівняно з аналогічним періодом 2021 р. на 15,1%, у другому кварталі 2022 р. – на 37,2%, у третьому кварталі – на 30,8%. Даних за четвертий квартал Держстат поки не оприлюднив.

Водночас Мінекономіки оцінює зниження ВВП у четвертому кварталі у 35,5% (плюс-мінус 2%). Такі оцінки враховують певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після масштабних обстрілів у листопаді. Втім подальші (грудневі) терористичні ракетні атаки з боку РФ завдали хоч і не критичних, втім пошкоджень енергетичній інфраструктурі, що продовжувало чинити негативний тиск на настрої бізнесу та ділову активність.

Нагадаємо, у 2021 р. ВВП України зріс на 3,4%.

Оцінка НБУ

Водночас оцінка НБУ щодо падіння ВВП України у 2022 р. трохи гірша, ніж Мінекономіки - вона становить 31,5%.

На думку експертів НБУ, дефіцит електроенергії внаслідок масштабних обстрілів енергооб'єктів зумовлює послаблення економічної активності, скорочення виробництва та збільшення витрат бізнесу.

Тим не менш бізнес намагається пристосуватися до обмежень: закуповує генератори та переводить виробництво на нічні зміни. Робота “зернового коридору”, завершення жнив та звільнення Херсона частково підтримали економічну активність минулого року.

У звіті НБУ вказано, що перебої з електроенергією погіршують і стан ринку праці: попит на робочу силу та зростання кількості пошукачів роботи послабилися. Номінальні зарплати наблизились до рівня 2021 р., реальні - істотно знизились, особливо у приватному секторі. Ризики активізації міграції посилилися.

Також в НБУ нагадують, що під кінець року зафіксували дані щодо рівня міжнародних резервів – близько 28 млрд дол. США, що більше за довоєнний показник.

У регулятора відмічають, що фінансова підтримка міжнародних партнерів суттєво посилює нашу здатність і надалі утримувати курсову стабільність. Це означає, що ми зісвого боку маємо докласти всіх зусиль, щоб активізувати свої внутрішні ресурси, зокрема внутрішній борговий ринок.

Рекордне падіння, але могло бути гірше

Експерти кажуть, що ВВП нашої країни просіло найбільше за всю історію незалежної України.

Так, Олексій Кущ, економічний експерт, каже, що цього року в Україні зафіксовано історичний антирекорд щодо падіння ВВП. За його словами, ситуацію можна порівняти лише з 90-ми роками минулого сторіччя, коли відбулася структурна трансформація планової економіки в ринкову.

“Якщо починати відлік з середини 90-х років, коли закінчився перехід до ринкової економіки, то зараз маємо рекордне падіння. Навіть під час світової кризи 2008 р. та війни на Донбасі у 2014 р. глибина падіння була значно меншою”, - каже експерт.

Своєю чергою Александр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що результати року негативні через те, що третина українців не має роботи, понад 50% населення не має грошових накопичень, споживання падає, смертність у країні зростає, а бойові дії не припиняються.

Попри це експерти вважають, що ситуація могла бути значно гіршою. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони  оцінювали можливе падіння ВВП країни в межах 40-50% і навіть більше.

“Ситуація з економікою України погана, проте треба враховувати, що на початку війни багато експертів очікувало 50% падіння і навіть більше.”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Прогнози на цей рік

Мінекономіки розглядає два альтернативні сценарії щодо ВВП, пов'язані з обстрілами енергетичної інфраструктури України.

“Наш прогноз, що передбачає у 2023-му 3,2% зростання ВВП, побудований на припущенні, що війна завершилася перемогою України у середині року. Якщо будуть суттєві зміни, пов’язані з обстрілами чи зміною сценаріїв війни, будемо розглядати повторно. Наразі ми маємо два альтернативні сценарії, пов’язані саме з обстрілами енергетичної інфраструктури. Відповідно до них, у 2023 р. ми все одно вийдемо на траєкторію відновлювального зростання, але воно буде меншим. Орієнтовно від 1 до 1,5 %. Але поки підстав для переходу на якийсь з цих альтернативних сценаріїв ми не бачимо”, – розповіла Ю. Свириденко в інтерв'ю Forbes.

Своєю чергою НБУ назвав основними ризиками для економічного розвитку країни цього року триваліший строк повномасштабної воєнної агресії Росії, а також подальше посилення терактів проти об’єктів критичної інфраструктури.

В НБУ кажуть, що ризики для економіки залишаються підвищеними. З одного боку, знизилася загроза припинення роботи “зернового коридору”, а також ризики недоотримання зовнішнього фінансування, зокрема, завдяки підтвердженню зобов’язань міжнародних партнерів та успішним перемовинам з МВФ.

З іншого, - посилився енергетичний терор з боку РФ. Масштаб і тривалість відключень можуть бути серйознішими, ніж очікувалося. Це може зумовити гірші показники економічної активності та підвищений інфляційний тиск.

Водночас за прогнозами МВФ у 2023 р. ВВП України може зрости приблизно на 1%.

“Ми очікуємо стабілізацію економічної діяльності у 2023 р., хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни”, – кажуть у фонді.

Своєю чергою О. Болтян вважає, що те, як буде розвиватися економіка України залежить від розвитку світової економіки. На його думку, є два сценарії.

Перший сценарій на 2023 р. для більшості країн - налагодження ланцюжків постачання продуктів харчування по всіх континентах. Це означає відновлення врахування екологічних і споживчих інтересів світу, завершення періоду інфляційних перегонів. Україна при такому сценарії отримає сильний поштовх для економічного відновлення, тому що ми аграрна країна і в нашій активності будуть зацікавлені найбільші і найсильніші за споживанням - Китай, Європа, Африка.

Другий сценарій для світу, це посилення всіх існуючих процесів. Він призведе до зростання рівня безробіття, цін і голоду в усьому світі. В результаті реальний сектор буде страждати, бізнеси будуть поступово закриватися. Такий сценарій негативно позначиться і на Україні.

Вікторія Хаджирадєва