Податок за власну нерухомість: хто, скільки і коли має заплатити
Податок за свій будинок чи квартиру доведеться сплачувати не всім українцям, а лише тим, котрі мають "зайві" квадратні метри житла.
25 тис. за розкіш
Податок на нерухомість в Україні введено в 2013 році. Він передбачає оподаткування "зайвих" квадратних метрів - надлишкової площі, що перевищує встановлені норми. Для квартир цей ліміт становить 60 кв. м, для житлових будинків, незалежно від їхньої кількості, - 120 кв. м, а для різних типів нерухомості та їх частин (квартира, будинок, кімната, дача тощо) - 180 кв. м.
Цей податок має сплачувати людина, на яку оформлений особовий рахунок. Якщо у будинку чи квартири є кілька власників, то кожен з них платить частину відповідно до своєї частки або, за домовленістю, - один з них. Сума податку залежить саме від кількості понаднормових квадратних метрів, а не від того, скільки осіб зареєстровані у житловому приміщенні. Вік платника теж не має значення: пенсіонери зобов’язані платити на загальних підставах, без будь-яких знижок, а за неповнолітніх власників сплачуть їхні батьки чи опікуни. Іноземці, які є власниками житлової нерухомості в Україні і мають понаднормову площу в ній, оподатковуються на загальних підставах.
У випадку, коли площа квартири перевищує 300 кв. м, а будинку - 500 кв. м, їхні власники лише податком на понаднормові квадрати не відбудуться: їм доведеться ще заплатити додатково так званий у народі податок на розкіш - 25 тис. грн на рік.
На ці ж додаткові 25 тис. грн збільшується й транспортний податок на легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середня ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати - зараз це понад 2,5 млн грн.
Звільнені від сплати
Разом з тим, певні категорії власниківвід сплати податку на нерухомість звільняються. Серед них:
- багатодітні та прийомні сім'ї, в яких є п'ятеро і більше дітей;
- діти-сироти, діти-інваліди, яких виховують самотні матері, але для них ця пільга діє лише на одну квартиру чи один будинок;
- учасники АТО/ООС та їхні родини;
- дитячі садки та школи;
- релігійні організації;
- громадські організації інвалідів.
Також податок на житлову та нежитлову нерухомість не платять у таких випадках:
- коли вона належить органам державної влади чи місцевого самоврядування та не приносить прибуток;
- якщо розташована в зонах відчуження та обов'язкового відселення;
- є непридатною для проживання у зв'язку з аварійним станом;
- належить громадським організаціям людей з інвалідністю;
- якщо це кіоски та інші малі архітектурні форми, які використовує малий та середній бізнес.
Крім того, 5 квітня 2022 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану". Згідно з ним, нерухомість, розташована на території, де велися чи ведуться бойові дії, а також на тимчасово окупованій місцевості, звільняється від сплати податків. Також якщо житлова нерухомість у будь-якому регіоні під час воєнного стану стала непридатною для проживання, то й податки за неї сплачувати не потрібно.
На розсуд місцевої влади
Щодо розміру податку, то у кожному населеному пункті він свій, його встановлює місцева влада. Але цей податок не може перевищувати за 1 кв. м - 1,5 % мінімальної зарплати, що діяла з початку звітного року. Тобто, починаючи з 1 липня 2023-го люди, які мають надлишок житлової площі, почнуть отримувати повідомлення про сплату податку за 2022 рік, на початку якого мінімалка становила 6500 грн. І за надлишковий 1 кв. м їм доведеться заплатити 97,5 грн, а, приміром, за 10 зайвих метрів, відповідно, - 975 грн.
Тому не варто дивуватися, що в Києві ставка податку становить 1,5%, у Дніпрі - 1,2%, а у Львові, залежно від району розташування - від 0,5 до 1,5%. Місцева влада також має право збільшити на свій розсуд неоподатковуваний ліміт житлової площі - наприклад, для квартир - до 70 кв. м, а для будинків - до 130 квадратів. Також вона може звільнити від цього податку родину, яка потрапила у скрутне становище і потребує допомоги.
Сплатити податок потрібно протягом двох місяців, а точніше - 60 днів від дня отримання відповідного повідомлення з податкової служби. За порушення цього дедлайну і затримку платежу на 30 днів доведеться ще заплатити штраф у розмірі 10% від суми боргу, а якщо затримка становить понад 30 днів штраф зростає до 20% від розміру заборгованості.
Податок на нерухомість поширений у світі, він встановлений у 130 країнах, і досить активно поповнює місцеві бюджети. Згідно з дослідженнями Світового Банку, у Польщі, Словаччині, Словенії та Литві надходження від цього податку становить до 50% від усіх податкових коштів у місцевих бюджетах, у США - до 75%, у Канаді - понад 80%, а в Ірландії та Великобританії - майже 100%. Тобто, у країнах з високим рівнем життя від податку на нерухомість, який є традиційним і прогнозованим, залежить стан місцевих бюджетів, а відповідно і якість інфраструктури та послуг.
Нагадаємо ще про один податок, пов'язаний із житлом. У вересні Верховна Рада ухвалила закон №5091 "Про гарантування прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть збудовані в майбутньому", що набув чинності 10 жовтня 2022-го. Він має убезпечити інвесторів будівництва від таких афер, які влаштовували забудовники Еліта-Центру та Укрбуду, а також Банк Аркада. Разом із цим документом запроваджено й зміни до Податкового кодексу щодо первинного ринку нерухомості.
"Якщо раніше операції на первинному ринку не обкладалися податком, то тепер запроваджено податок і на первинний ринок. І інвестори, які купують квартири для продажу або ті з них, хто через обставини, що склалися, змушений нову квартиру відразу ж продавати, будуть платити податок приблизно такий ж, як і на вторинному ринку нерухомості, 18% від різниці між ціною, заплаченою за житло, та вартістю, за яку воно продається. Наприклад, якщо квартира була придбана за 100 тис. доларів, а продають її за 120 тисяч, то податок платять із 20 тисяч", - пояснив президент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта.
Галина Гірак