Скільки втратила Україна через війну

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підрахував, що збитки, завдані економіці України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії перевищують 700 млрд дол.

В Україні назвали нову цифру збитків, завданих Росією Україні в результаті бойових дій. Коли, як і чиїм коштом будуть відновлювати нашу країну?

Вдвічі більше, ніж рахували влітку

Через атаки на критичну інфраструктуру Україна потребує на відновлення вдвічі більшу суму, ніж за підрахунками, зробленими влітку.

“Спільно зі Світовим банком плануємо провести чергову верифікацію потреб України на якнайшвидше відновлення. Нагадаю, що маємо таку фіксацію на початок червня. Тоді цифра становила 350 млрд дол. завданих збитків. Враховуючи останні атаки на нашу інфраструктуру, на сьогодні ця сума становить понад 700 млрд дол”, - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він розповів, що від російського вторгнення найбільше постраждали цивільні території та об'єкти. Він підкреслив, що цілями російських атак, крім енергетичної інфраструктури, стають хімічні та металургійні заводи, туристичні об'єкти.

За його словами, у держбюджеті на поточний рік закладено 35,5 млрд грн для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

“Це будівництво та ремонт громадських будівель, об'єктів критичної інфраструктури, забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Також вже найближчим часом розраховуємо розпочати відновлення за рахунок коштів, конфіскованих у російських банків - на спецрахунку вже є для цього 17 млрд грн. Перший пріоритет - зруйноване житло людей”, - сказав прем'єр-міністр.

Щодо того, як формувалась ця цифра експерти вважають, що вона приблизна.

Так, Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” каже, що це поки нічим не підтверджена цифра. Немає комплексної методики підрахунків. Збитки є різні. Є прямі - це зруйновані активи, насамперед матеріальні втрати - будинки, підприємства, мости, заводи, лікарні, школи. Є непрямі збитки, пов'язані з руйнуванням економіки. До них відносяться: втрати від того, що велика кількість українців змушені були стати біженцями, кинути свої будинки, збитки від падіння ВВП: (з 200 млрд у 2021 р. він впав до приблизно 140 млрд дол. у 2022 р.), збитки від падіння економічної активності бізнесу, інвестицій, погіршення перспектив розвитку ринків збуту.

Плюс Україна понесла витрати, пов'язані з військовим сектором. Ми змушені величезні гроші витрачати на війну. На думку експерта, для підрахунку збитків потрібний комплексний підхід з урахуванням прямих матеріальних втрат, непрямих економічних збитків та військових витрат. По кожному з цих напрямків потрібна певна методики оцінки та певне джерело компенсації. Наші чиновники хочуть все звалити в одну купу та отримати 700 млрд дол. від західних партнерів. Але це так не працює. Західним партнерам потрібно давати чіткі зрозумілі цифри, обов'язково з розпискою цих цифр по категоріях, щоб вони розуміли, на що витрачатись в першу чергу, а що можна компенсуватися в міру потреби. Необхідна проста диференційована методика, зрозуміла західним партнерам.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру теж вважає, що названа прем’єр-міністром цифра - це приблизна сума.

“Рахують загальні втрати: через втрату територій, від зупинки великих заводів, блокади портів тощо та дивляться, скільки раніше вони створювали ВВП. Але точну суму можна буде назвати лише після війни. Так чи інакше вона буде дуже великою”, - каже він.

Чиїм коштом відбудовуватимуть країну?

Попри те, що війна триває у нас вже розмірковують над тим, як будуть відбудовувати країну.

Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що для України відновлення після війни та будівництво зруйнованих міст та районів може стати гарним інвестиційним проєктом.

Надії покладають на закордонних інвесторів, українських бізнесменів та кошти з російських активів, заморожених як в Україні, так і за кордоном. Розглянемо всі ці варіанти більш детально.

“Економіка попри війну та всі виклики має високу інвестиційну привабливість, враховуючи зацікавленість приватного сектору. Відбудова розпочинається з інвестицій.”, - вважає Д. Шмигаль.

На його думку, виграє той, хто розпочне вкладати в нашу країну першим.

Готовність вкладати у відбудову України вже демонструють за кордоном. Так, офіційна представниця Єврокомісії Ана Пісонеро заявила про готовність Євросоюзу відігравати провідну роль у відновленні інфраструктури України.

“Європейський Союз повністю готовий відігравати передову роль, закликавши до відновлення України”, - сказала вона.

В ЄС розуміють, що довгострокові потреби відновлення будуть величезними. Проте, за словами А. Пісонеро потрібно вже зараз координувати зусилля всіх учасників: Європейського Союзу, держав-членів, європейських фінансових інститутів, міжнародних організацій. І приватний сектор також буде запрошено.

“Потрібно вже сьогодні починати планувати нашу роботу. Це важливо”, - заявила вона.

Також нещодавно у Парижі відбувся так званий енергетичний “Рамштайн”. За його результатами Україна залучила близько 1,5 млрд дол. для відбудови енергетичної інфраструктури.

Проте українські експерти кажуть, що не треба покладатися лише на допомогу західних інвесторів.

“Поки що зарано думати про закордонних інвесторів. Вони будуть, але навряд чи їх коштів вистачить. Треба думати про своїх бізнесменів. На жаль, через війну грошей у власних підприємців не багато.”, - каже О. Охрименко.

Водночас треба зауважити, що бізнес починає потрохи оговтуватись після перших місяців війни та адаптуватись до умов воєнного часу. Про це свідчить зокрема індекс очікувань ділової активності. На сьогодні він складає 42 пункти зі 100 після провальних перших місяців війни. Тож надія на те, що українські бізнесмени вкладатимуться у відбудову держави є.

О. Кущ вважає, що українцям перш за все потрібно розраховувати на внутрішні джерела. Найбільша помилка вважати, що якщо ми самі в себе не будемо вкладати гроші, то замість нас це буде робити хтось інший. Такого ніде у світі не відбувається. Нам потрібно показати здатність вкладати внутрішні ресурси у своє відновлення, перш за все покладатися на власні сили. Потім приєднаються зовнішні донори. Нам треба позбутися шкідливої ілюзії, що нас після війни завалять грошима. Ніхто не буде цього робити, максимум що нам дадуть гроші на відновлення критичної інфраструктури міст для того, щоб люди не продовжували виїжджати в Європу, щоб ми могли задовольнити базові потреби сучасної людини: щоб у нас були вода, тепло та електрика. Західні партнери не будуть відновлювати житло, зруйновані заводи тощо.

Ще одне джерело, з якого можна фінансувати відбудову - це заморожені російські активи.

О. Кущ вважає, що в цьому питанні теж наші очікування дуже завищені. Експерт не виключає, що якісь символічні гроші з активів Росії будуть нам передані, але основна частина буде заблокована на дуже тривалий період часу. Вони будуть триматися на Заході у замороженому стані для торгу з майбутніми російськими політичними елітами, які прийдуть до влади та спробують налагодити діалог із Заходом.

Вікторія Хаджирадєва