Моторошна м'ясорубка. Ситуація в Соледарі та Бахмуті

Бахмут і Соледар – дві найгарячіші точки війни на даний момент. Битва за Бахмут – найтриваліша за весь час війни. Соледар лише за добу 9 січня зазнав 86 обстрілів різними системами поразки.

 

Кореспондент.net зібрав інформацію про те, яка зараз ситуація на цих ділянках фронту.

 

Найважчі бої за Соледар

 

"Продовжуються важкі бої за утримання Соледара. Ворог не враховує великих втрат свого особового складу і продовжує активно штурмувати. Підступи до наших позицій просто усіяні тілами загиблих бійців противника. Так відчайдушно боротися з великим і потужним ворогом може лише дуже сильна нація", - повідомила заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.

 

За словами військового оглядача Юрія Бутусова, який зараз перебуває у Соледарі, ситуацію погіршує сильний мороз, який встановився останніми днями.

 

Декілька десантників 46-ї аеромобільної бригади отримали обмороження, одному з бійців завтра ампутують десять пальців на ногах, оскільки багато днів вони б'ються на морозі і залишаються на позиціях до останнього. Бригада керована та мотивована, багато бійців відкрили або значно збільшили на особистому рахунку кількість знищених ворогів, артилерія на 105 мм гарматах працює дуже точно. Наше командування приділяє велику увагу цьому району. З кожним підрозділом у цьому районі є зв'язок, це головне для управління та взаємодії. Не у всіх і не все виходить добре, але про проблеми говоритимемо пізніше. Зараз важливо, що у нас є значні сили та всі можливості діяти адекватно для обстановки”, - заявив Бутусов.

 

За словами військового кореспондента Андрія Цапленка, штурм "вагнерівців" у Соледарі триває вже десять днів поспіль.

 

“У цьому пеклі перемелюються основні професійні сили “вагнерівців”. Вони зазнають божевільних втрат. Буквально йдуть трупами своїх загиблих товаришів по службі. Їхня присутність у деяких районах міста поки не означає, що вони його контролюють. Головний їхній успіх – встановлення вогневого контролю над основною трасою логістичного забезпечення наших бійців у Соледарі. Більше того, навіть якщо уявити, що "вагнерівці" візьмуть Соледар, це ускладнить становище захисників Бахмута, але не дасть жодної гарантії, що росіяни і його зможуть взяти. А тим більше, це не наближає “позитивний” для Росії результат у війні”, - зазначає Цаплієнко.

 

На думку журналіста, сенс у російських атаках на Соледар та Бахмут є лише особисто для так званого кухаря Путіна Євгена Пригожина.

 

“Він бачить захоплення Соледара як власну PR-перемогу для того, щоб показати, що ПВК Вагнер – це єдина російська структура, здатна перемагати українців на полі бою. У разі втрати Путіним влади Пригожин з його іміджем "переможця", якщо він його отримає, і приватною армією в 50 000 багнетів стає головним претендентом на крісло "Верховного Правителя Росії". Також він хоче контролювати соляне та гіпсове родовище. Під Соледаром найбільші у світі запаси солі. Пласти потужністю десятки метрів і довжиною кілометри. Видобуток не вимагає великих вкладень та приносить чималі доходи. А ще тут, навколо Соледара, видобувають гіпс, і це також бізнес із великим прибутком. Вкрасти це в України це був би приємний трофей для путінського ресторатора. Пригожин особисто багато поставив на Соледар. Але наші воїни сумлінно працюють над тим, щоб ресторатор програв”, - наголосив Цаплієнко.

 

Не ключі до Бахмута

 

Соледар зараз називають ключем до Бахмута, хоча ця фраза, можливо, не більше ніж штамп. Його можлива втрата означає ослаблення лівого флангу української оборони Бахмута та відкриває російським військам шляхи для наступу з півночі, що підвищує шанси на успішне завершення операції зі взяття міста. Але не гарантує успіху.

 

Українські війська в Бахмуті, як і раніше, можуть отримувати постачання як мінімум двома дорогами із заходу, з боку села Красне та міста Годин Яр, а штурмувати міську забудову з півночі ніяк не легше, ніж з будь-якої іншої сторони.

 

Соледар, як і Бахмут, важливі для Москви насамперед із погляду репутації. З початку військової кампанії в Україні та до середини літа російська армія захопила десятки українських міст, а потім лише втрачала їх одне за одним.

 

Військовий аналітик Конрад Музика вважає, що успіх російських сил у районі Соледара можна пояснити "незліченними штурмовими атаками, при яких не зважають на втрати".

 

У його звіті йшлося про те, що російські війська в Соледарі та Бахмуті в основному атакують силами піхоти за підтримки артилерією, бронетехніка практично не задіяна.

 

За інформацією британської військової розвідки, тактичне просування вагнерівців спрямоване на те, щоб оточити, а потім захопити Бахмут, порушивши українські лінії комунікацій.