Куди направляють мобілізованих і що з призовом тих, хто за кордоном

Через вірогідність нового нападу країни-агресора наша армія посилює свої позиції. Тому тема мобілізації актуалізувалася нині з новою силою.

90% повісток - для уточнення даних

Загальна мобілізація триває після введення воєнного стану одразу ж після повномасштабного нападу Росії на Україну, тобто, з 24 лютого 2022 року. Військові запевняють, що про нову хвилю мобілізації зараз не йдеться. Як зазначив начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач під час брифінгу, більшість повісток не передбачають відправлення на фронт. Адже 9 із 10 викликів до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП - так тепер називаються військкомати) або 90% - пов'язані лише з необхідністю уточнення військово-облікових даних. Коли ж хтось із викликаних військовозобов'язаних підлягає мобілізації, його направляють спочатку на медкомісію. І лише у випадку придатності до служби можуть мобілізувати.

Представник Командування Сухопутних військ запевнив, що мобілізація відбувається переважно відповідно до обліково-військових спеціальностей - армію поповнюють тими спеціалістами, які потрібні у даний момент. Зараз, враховуючи ту кількість військової допомоги, яку нам надають міжнародні партнери, - в пріоритеті ті військовозобов’язані, котрі зможуть опанувати нові зразки зброї.

Тих, хто не проходив військової служби, можуть призвати лише в навчальні центри, в яких іде підготовка за певними спеціальностями. І лише після цього відбувається розподіл до військових частин та на конкретні посади. Лише мобілізованих, які мають військовий досвід та нетривалу перерву у проходженні служби, можуть відправляти одразу до бойових військових частин.

Від 850 грн штрафу до5 років в’язниці

В Україні з початку року встановлено новий порядок формування військового обліку. Відповідно до нього, призовники зобов’язані ставати на облік не з 17 років, а з 16-ти. А всіх військовозобов'язаних прийматимуть на роботу чи навчання лише після підтвердження їхнього перебування на обліку у ТЦК.

Нагадаємо, що на загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані на період мобілізації державними установами і підприємствами. Це призовники віком від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років; військовозобов'язані та резервісти, які не досягли віку перебування у запасі (молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років), у тому числі й жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність; усі жінки, які мають спеціальність, споріднену з військово-обліковою - за власним бажанням.

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та воєнного часу.

Військовозобов’язаним слід пам’ятати, що неявка після отримання повістки до військкомату може бути кваліфікована як адміністративне, так і кримінальне правопорушення.

Як інформує організація з безоплатної правової допомоги "Юридична сотня",  військовозобов’язані, які порушують правила військового обліку, притягуються до адміністративної відповідальності згідно з статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративна відповідальність настає, коли громадянин не виконав свої зобов’язання, що визначені порядком ведення військового обліку - не з’явився за викликом до ТЦК без поважних причин для уточнення облікових даних та проходження медкомісії; не повідомив про зміну свого місця проживання чи облікових даних тощо. У разі такого порушення під час особливого періоду, яким є і воєнний стан, військовозобов’язаним загрожує штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 1700 грн). Рішення щодо штрафу приймає керівник ТЦК.

Разом з тим, неявка до військкомату після належного отримання повістки про мобілізацію може бути кваліфікована як ухилення від мобілізації, що тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до статті 336 Кримінального кодексу, санкція якої - позбавлення волі від 3 до 5 років.

Якщо ж військовозобов’язаний не перебуває на військовому обліку та ухиляється від нього, то після першого попередження від керівника ТЦК може настати кримінальна відповідальність за статтею 337 Кримінального кодексу. Законодавство не визначає форму відповідного попередження. Але встановлено розміри штрафу - від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 - 8500 грн). Як альтернативу штрафу суд може призначити виправні роботи терміном до одного року.

Посольство замість військкомату

Нові правила військового обліку торкнулися і тих чоловіків, котрі понад три місяці перебувають за кордоном. Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 року N1487, посольства та консульства України мають вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інформувати українців, які перебувають за кордоном, про початок нового призову та мобілізації і сприяти поверненню їх додому. Утім, юристи констатують, що не існує механізмів, які могли б примусити чоловіків стати на консульський та військовий облік за кордоном, і, тим більше - повернути їх додому. Кримінальні справи на тих, хто проігнорує виклик до ТЦК в Україні, - неможливо порушити, оскільки на територіях інших держав діють закони своїх країн і міжнародні закони, які цього не передбачають.

"На території держав, де розміщені наші дипустанови, діє національне законодавство країни перебування, яке не передбачає механізму повернення наших військовозобов’язаних. Є поняття депортація. Але вона можлива лише за певні грубі порушення законодавства країни перебування, а це явно не порушення наших правил обліку. Перше, що потрібно знати: консульський облік - це добровільний акт людини. Тож ставати чи ні - обираєте самі. Друге: юрисдикція нашого законодавства не поширюється на країни перебування, тому повноважень у дипустанов немає ніяких. На вас не те що протокол не можуть скласти, представник дипустанови навіть паспорт на вулиці не має права у вас перевірити. Третє: суд. Як вас визнати винним у вчиненні правопорушення українського законодавства на території іншої держави? Ніяк, це абсурд", - пояснює адвокат Роман Сімутін.

Отже, примусити стати на облік у посольствах та консульствах українців-військовозобов’язаних ніхто не зможе. Але кожен зможе це зробити за власним бажанням.

Галина Гірак