Більша мужність: підтримка України вимагає від країн Балтії надзусиль
У балтійських країнах розуміють: Україні для стримування російської навали до Європи потрібна постійна й посилена підтримка. До цього Естонія, Латвія та Литва разом із Польщею докладають усіх можливих зусиль.
Військова допомога
Нещодавно Естонія вирішила віддати всі свої 155 мм гаубиці Україні в рекордному пакеті військової допомоги для української армії вартістю 113 млн. євро. До нього увійдуть: десятки гаубиць калібру 155 мм FH-70 та 122-мм D-30; тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм; сотні протитанкових гранатометів М2 Карл-Густаф із боєприпасами; засоби підтримки артилерійських підрозділів.Таким чином, загальна військова допомога Україні становить понад 1% ВВП Естонії.
"Ми… хочемо таким чином створити прецедент, щоб в інших країнах не залишилося жодних виправдань, чому вони не можуть надати Україні необхідне озброєння для перемоги у війні", - сказав посол Естонії в Україні Каймо Кууск.
Крім того, Естонія продовжуватиме надавати як базову, так і спеціалізовану підготовку бійцям ЗСУ.
Обсяги допомоги, котру Латвія передала Україніз 24 лютого, теж вже досягли 1% ВВП країни.
"Український фронт - це лінія оборони і Латвії. Військова допомога Латвії для України вже досягла 1% ВВП. Україна переможе", - зазначила міністр оборони країни Інара Мурнієце.
Під час візиту до Києва в середині січня Інара Мурнієце анонсувала новий пакет допомоги, до нього увійдуть ЗРК Stinger, гелікоптери, кулемети з боєприпасами і безпілотники. А президент Латвії Егілс Левітс, відповідаючи на запитання DW, чи не перетнула Європа "червоні лінії", коли узгодила постачання танків Leopard для України, зазначив, що РФ зробила це першою, розпочавши повномасштабне вторгнення. Левітс нагадав, що "не НАТО, не Європа, не Німеччина та Латвія є джерелом війни, а Росія" та ствердив, що підтримка Києва - єдиний метод захистити Європу.
Міжнародне плече
У декларації, підписаній 11 січня президентами України, Польщі та Литви Володимиром Зеленським, Анджеєм Дудою і Гітанасом Науседою на саміті Люблінського трикутника у Львові заявлено, що Литва та Польща підтримують членство України в НАТО і домагаються консенсусу з цього питання серед союзників по Альянсу. У свою чергу, Науседа наполягає: країни НАТО повинні припинити проводити "червоні лінії" та поставити Україні всю необхідну зброю.
"Я бачив багато червоних ліній, які були проведені, і іноді у мене навіть складається враження, що ці червоні лінії проводяться не нами, західними країнами, демократіями, а що це намагається провести терористична держава Росія. Через страх і погрози. І намагається їх нав’язати”, - підкреслив він в інтерв’ю телеканалу LRT.
Естонія також активно допомагає Україні на дипломатичному фронті, лобіюючи запровадження економічних санкцій проти Росії й її громадян. При цьому, країна готується обмежити російське судноплавство, впровадивши прибережну "прилеглу зону" у Фінській затоці.
Офіційно Естонія заперечує, що збирається ввести "прилеглу зону", аби ефективніше застосовувати антиросійські санкції. Але, за словами лектора юридичного факультету Тартуського університету Олександра Лотта, це - один із прихованих мотивів, бо Естонія зможе переслідувати порушників за межами кордону територіального моря. Фактично, це дозволить Естонії оглядати російські військові кораблі і цивільні судна, котрі виходять з портів Ленінградської області і з Кронштадта. У разі відмови буде можлива заборона на прохід затокою.
У відповідь Росія збирається знизити рівень дипвідносин з Естонією до тимчасового повіреного у справах, посол Естонії в РФ Маргус Лайдре має залишити Росію до 7 лютого 2023 року. За словами міністра закордонних справ Естонії Урмаса Рейнсалу, це також означає, що російський посол матиме залишити Естонію до цього терміну.
На знак солідарності з Естонією і Латвія має намір змінити дипвідносини з РФ з 24 лютого - знизить рівень диппредставництва у Росії до рівня повноважного представника, вимагаючи подібних дій й від РФ.
Водночас, країни Балтії та Польща виступають проти участі російських та білоруських спортсменів в Олімпійських іграх. Це стосується й можливості їхнього виступу під нейтральним прапором. 31 січня стало відомо, що Латвія не братиме участі в Олімпійських іграх 2024 року разом із Росією та Білоруссю, якщо на момент їх проведення агресія в Україні продовжуватиметься.
Безсила лють Кремля
Директор Центру досліджень Східної Європи у Вільнюсі Лінас Кояла вважає: активній підтримці України сприяє, зокрема, історична пам’ять.
"Завжди були дружні стосунки між українцями та литовцями, чимало литовців пам'ятають, як українці підтримували рух Литви до незалежності на початку 1990-х років. Цей історичний зв'язок досить сильно відчувають, - зазначив він у коментарі ВВС. - Існує чітке розуміння, що Україна бореться і за нас, бо Росія проявляє агресію і щодо балтійських країн. Успіх України означає успіх балтійських держав, українська боротьба - це наша боротьба".
Більшість мешканців Латвії теж прагне перемоги України.Аби запобігти російській агресії, всіма можливими засобами потрібно підтримувати Україну до повної поразки Росії, - вважає експерт Центру геополітичних досліджень у Ризі Евія Дятковіча. Вона нагадує, що Латвія має 500 км кордону з Росією та Білоруссю, а її армія нараховує всього 7500 військових.
"Приблизно чверть населення Латвії є етнічними росіянами, а майже 40% - російськомовними. Захист вільно визначених співвітчизників за кордоном був одним із керівних наративів російської зовнішньої політики в ближньому зарубіжжі, ризики для безпеки існують", - відзначила вона.
Тому не дивно, що 31 січня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков назвав Польщу та балтійські країни "схильними до екстремізму представниками" Європи.Виступаючи на брифінгу для преси у Москві, він заявив, що ці чотири країни, котрі першими засудили війну проти України, мають "дуже агресивну позицію" щодо Росії та "готові зробити все, щоб спровокувати подальші дії для протистояння" з Москвою.
"Дуже сумно, що в цих умовах лідери великих європейських країн, які є двигуном усіх європейських процесів, на жаль, не виконують балансуючої ролі і не врівноважують екстремістськи налаштованих представників", - лицемірно бідкався він.
До того ж, у ефірі російського федерального каналу професор, декан вищої школи телебачення МДУ Віталій Третьяков нещодавно пригрозив, що Росія "завоює" країни-сусіди, якщо вони не "прогнуться" під неї.За словами Третьякова, країни Балтії - це "прохід Росії у Балтійське море". Тому, він вимагає, щоб в урядах Литви, Латвії та Естонії були "російські представники".
На думку експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка, саме Естонія, Латвія та Литва є потенційними жертвами вторгнення країни-агресора Росії. Вони, каже експерт, незважаючи на членство в ЄС і НАТО, можуть бути захоплені досить швидко, за рахунок випередження в оперативному розгортанні сил РФ.
Проте відповідь на ці безсилі погрози у балтійських країн завжди однакова: її чітко висловив президент Литви Гітанас Науседа, котрий закликав Захід надати Києву сучасні винищувачі та ракети великої дальності, про що давно просить президент України Володимир Зеленський. Нам цей підхід - до болі знайомий: "Не треба квитки на літак, дайте більше зброї".
У підписаній 31 січня у Ризі декларації про поглиблення співпраці між Польщею, Литвою, Латвією та Естонією зазначається: з огляду спільне історичне минуле, країни мають схоже бачення потенційних загроз, а відтак сповнені рішучості зміцнювати безпеку, захищати незалежність і територіальну цілісність та допомагати Україні протистояти російській агресії.
Ірина Носальська