Одноразовий посуд потрапить під заборону - що стало причиною

Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про заборону пластикових виробів - одноразового посуду, шпажок, ватних паличок, харчових контейнерів. Порушникам загрожують штрафи до 170 тис. грн.

На Евересті і в Чорному морі

Розгляд цього законопроєкту відбувається в рамках боротьби з пластиком, який уже став загрозою для природного середовища. Мікропластик виявили вже на горі Еверест і в океанах, його споживають живі істоти, які живуть на землі і у воді.

В країнах ЄС заборона на виробництво та продаж пластикового посуду одноразового використання набрала чинності ще 2021 року.

"Час пластмаси минає! Ми стежимо за тим, щоб певні одноразові пластикові вироби більше не продавалися на ринку", - зазначила тоді пресслужба Єврокомісії у Twitter.

Держави-члени ЄС ще у 2019 році домовилися про введення заборони на пластиковий  посуд через масове забруднення європейських пляжів. Відвели два роки на впровадження  цієї директиви у національні законодавства. Згідно з документом, до 2029 року має бути забезпеченим збір 90% використаних пластикових пляшок; до 2025 року 25% їх мають бути виготовлені з утилізованої сировини, а до 2030 року - 30%.

В Україні законопроєкт про заборону одноразового пластику планували розглянути ще рік тому, але корективи внесло повномасштабне вторгнення Росії. Тому лише зараз парламентарі розглянуть законопроєкт № 6077 "Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище".

У пояснювальній записці зазначено, що прийняття цього документа обумовлено необхідністю скорочення обсягу утворення та накопичення пластикових відходів, що становить загрозу навколишньому середовищу та здоров'ю людей, зокрема через використання пластикової продукції одноразового використання. А ситуація, що склалася з утворенням та накопиченням пластикових відходів в Україні, названа критичною.

Автори законопроєкту також висловили занепокоєння впливом одноразового пластику, який використовується повторно. Виявляється, що при багаторазовому використанні одноразового посуду виділяються отруйні канцерогенні речовини, що впливають на респіраторні, репродуктивні та нервові функції людини. Вторинна переробка пластикової продукції одноразового використання не здійснюється і продукти її розпаду практично у повному обсязі надходять у довкілля. Зокрема, 68% забруднення Чорного моря складає пластик, який становить основну екологічну загрозу морській фауні.

Стурбованість викликає і оксорозкладаний пластик- поліетилен з добавками солей перехідних металів кобальту, нікелю або заліза. Він не піддається компостуванню та при розкладанні утворює мікропластик. На сьогодні частинки мікропластику виявляють у атмосферному повітрі, водоймах, ґрунті, що згубно впливає на навколишнє природне середовище, а через нього - і на людину, яка споживає мікропластик разом з питною водою, вживаючи рибу, овочі, інші продукти харчування.

"Україні важливо й надалі слідувати сучасними європейськими тенденціями та імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище. Країни ЄС вже встановили заборони на обіг такої продукції на своїй території. Крім того, наразі триває розробка глобальної конвенції світового масштабу, тож цим шляхом буде йти не лише європейський континент. І Україна також бере участь в розробці такої конвенції", - зазначив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко. 

Стимули і штрафи

Як повідомляє урядовий портал, законопроєкт встановлює заборону на виробництво, ввезення на митну територію України, введення в обіг та розповсюдження на території України такої пластикової продукції одноразового використання, як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери, а також контейнери та ємності для напоїв з пінополістиролу тощо. Заборона стосуватиметься і всіх виробів з оксорозкладного пластику. Серед винятків, на які поки що не поширюватимуться обмеження через відсутність альтернатив, - контейнери з біорозкладного пластику та стакани з целюлози з полімерним покриттям, або так звані "паперові" стакани.

Важливий момент: йдеться саме про заборону розповсюдження та обігу таких виробів на території України. Однак їх виробництво для експорту буде дозволене.

Крім того, вводиться обов'язкове європейське маркування для одноразових виробів, що містять пластик, але поки що не потрапили під обмеження. Це стосується, наприклад, вологих серветок, засобів особистої жіночої гігієни, підгузків, тютюнових виробів з фільтрами тощо. Таке маркування інформуватиме споживача про наявність пластику у продукції, його вплив на довкілля, а також про екологічно безпечні способи поводження з відходами.

Закон передбачає стимулювання споживачів для переходу на багаторазові альтернативи. Наприклад, щоб точки роздрібної торгівлі та закладів харчування надавали знижки не менше 10%, якщо споживач бере продукти харчування чи напої у свою багаторазову тару. А підприємців, які переорієнтовуватимуть свою діяльність на виробництво екологічних багаторазових альтернатив, держава заохочуватиме "Доступними кредитами 5-7-9%".

Для порушників заборони одноразового пластикового ширвжитку законопроєкт передбачає суттєві штрафні санкції. За надання забороненої продукції на ринку - штраф від 17 тис. до 51 тис. грн. За повторне порушення протягом року доведеться заплатити від 85 тис. грн до 170 тис. грн.

Нагадаємо, що з 1 січня 2023 року почала діяти заборона на використання надтонких пластикових пакетів, що використовуються як первинна упаковка для льоду, сипучих продуктів, м'яса, свіжої риби. Тепер ця та інша продукція має бути упакована лише в біорозкладні пакети або паперові.

Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" Верховна Рада ухвалила ще в червні 2021 року з метою захисту навколишнього середовища. Він передбачав три етапи: перший, з 10 грудня 2021 року - введення плати за надтонкі пластикові пакети завтовшки менше 50 мікрометрів, у які ми зазвичай набираємо овочі та інші продукти в супермаркетах; другий, з 10 березня 2022 року - заборона надтонких пакетів; третій, з 1 січня 2023 року - заборона на будь-які пакети, крім біорозкладних чи паперових.

Уточнимо, що заборона поширюється не на весь поліетилен. У продажу та використанні не обмежені ті пакети, які зазвичай можна придбати на касах супермаркетів та запакувати у них усі покупки, а також поліетиленові рукавички, пакети для сміття та пакети для прибирання за собаками.

Галина Гірак