Вугледар: стратегічне значення тактичної перемоги ЗСУ

Останнім часом армія Росії проводить активні наступальні дії в районі Вугледару. Місто та околиці утримують воїни 72-ї бригади та інших підрозділів ЗСУ, завдаючи загарбникам суттєвих втрат.

Неефективна тактика

10 лютого Міноборони України опублікувало відео удару по колоні російської бронетехніки, котра намагалася штурмувати Вугледар. Це викликало хвилю критики на адресу військового керівництва РФ у російських військових пабликах. Там пишуть, що окупанти втратили десятки одиниць техніки.

Як повідомив у коментарі Politico начальник об'єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашковський, під Вугледаром знищено майже всю елітну 155 бригаду морської піхоти ЗС РФ.

"Біля Вугледара та Мар'їнки Донецької області знищено велику кількість сил противника, включаючи командний склад. Крім того, за минулий тиждень ворог втратив близько 130 одиниць техніки, у тому числі 36 танків", - сказав Дмитрашковський.

Також, за його словами, російські окупанти втрачали 150-300 морських піхотинців за добу під Вугледаром. За його оцінками, всього бригада налічувала близько 5000 солдатів.

"155 бригаду вже тричі довелося переукомплектовувати. Перший раз після Ірпеня та Бучі; вдруге розбили під Донецьком - знову отямилися. А зараз майже всю бригаду вже знищено під Вугледаром", - зазначив він.

Поразка сталася через кілька днів після того, як міністр оборони РФ Сергій Шойгу повідомив про "успішний наступ під Вугледаром".

В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що причиною розгрому підрозділів 155 бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ під Вугледаром є неефективна тактика та велика кількість мобілізованих. Це, на думку фахівців ISW, свідчить, що 155 бригада, швидше за все, складається з ненавчених мобілізованих бійців.

При цьому аналітики заявляють, що нещодавні кадри невдалого російського штурму під Вугледаром буквально підірвали російський інформаційний простір. Пропагандисти РФ, а також радикальні блогери почали критикувати військове керівництво окупантів, зазначаючи: командири продовжують повторювати помилки, що призводять до великих втрат.

Провал розігріву перед наступом РФ

То що ж у реальності відбувається поблизу Вугледару і в цілому на Донбасі?

"За кілька діб тільки на Вугледарському і Авдіївському наступі біля Донецька противник утратив більше ста одиниць техніки. Лише самих танків утрачено більше тридцяти - батальйон. А сьогодні вночі внаслідок ракетного обстрілу знищено один з штабів бригади Восток. На Луганському напрямку теж іде вже розігрів перед 20-ми числами. Але там просто кидають піхоту на убой, бо бережуть техніку.  "Наступ росіян"уже почався. Але темп втрат,яким він іде - строго по колу. Російскій народний пляс на пляшці: Дебальцево-Мар‘їнка-Маріуполь-Северодонецьк. І зараз те саме: величезні втрати; обман Генштабу РФ і Путіна щодо реальної ситуації, втрат і динаміки; небоєздатність армії після наступу. Опісля буде як завжди: "Уже нікто нікуда не ідьот, потому, что лихо контрнаступает ВСУ…", - саркастично зазначив у своєму YouTube-каналі боєць ЗСУ і відомий блогер Євген Карась.

Але навіщо ворогу кидати свою все нову й нову живу силу у вугледарську "м’ясорубку"? Як пояснив виданню РБК- країна екс-начальник прес-служби Генерального штабу ЗСУ полковник Владислав Селезньов, окупанти намагаються створити так звані "кліщі", аби взяти в оточення угруповання українських сил, що діють на східному фланзі.

"Але путінська армія не має достатньої кількості ресурсів для того, аби здійснити такий крок. Тому вони тими малими групами, які мають, атакують майже безперервно. Немає зараз хвиль російських атак, адже вони продовжуються постійно і іноді по 10 годин безперервно. Ми це бачимо як наслідок у зведеннях Генштабу - величезну кількість втрат РФ", - каже Селезньов.

При цьому військовий експерт Сергій Грабський каже, що Вугледар має величезне стратегічне значення: він важливий для всього півдня України, бо не дає окупантам можливості скоротити час перекидання живої сили та БК вздовж лінії фронту.

"Там є панівна висота. І якщо ми заміряємо відстань від Вугледару до такої локації, як, наприклад, Волноваха, то побачимо, що тримаємо під вогневим контролем цю залізничну комунікацію. Залізниця йде з Маріуполя до Волновахи і потім повертає. Ми розуміємо, що становий хребет російської логістики - це залізниця. Таким чином, виключаючи можливість повністю використовувати цю ділянку залізниці, противник значно обмежений у своїх можливостях забезпечити постачання і розгортання військ на всьому південному напрямку. А з Херсонського напрямку ми, так само, впливаємо на вихід із Криму. Таким чином, ми, фактично, на 50% зменшуємо можливості противника щодо розгортання сил та засобів", - пояснив він у ефірі Еспресо.

Вугледар, за словами фахівця, є ключем до Запоріжжя - адже без розгортання достатньої кількості військ ворога годі й казати про можливість наступу у цьому районі. Окрім того, як наголосив Грабський, Вугледар прикриває, зокрема, Курахово.

Тож ворог вдався до безпрецедентних і, водночас, марних зусиль, аби взяти цей невеликий населений пункт. За словами військового експерта, полковника ЗСУ у відставці Романа Світана, росіяни заходили на Вугледар замінованими дорогами.

"Українська артилерія дочекалась певного моменту, поки вони дійшли до точок ураження, пристріляних місць, і відстрілялася. Природно, росіяни з переляку одразу рвонули на поля, але вони заміновані. Там уся техніка, навіть та, що не була вражена артилерією, просто підривалася. Зупинену техніку почала намацувати наша арта. Тобто, був розстріл, як у тирі. Ну, а жива сила росіян вже почала розбігатися, куди тільки можна.  Була помітна погана орієнтація - деякі бігли у наш бік та зупинялися на мінних полях, бо це страшна річ, - сказав він у ефірі LatyninaTV. - Був нанесений удар по репутації цих сил, що наступали. Наші війська не лише відкинули росіян, але й зайшли на деякі їх позиції. Тому можна говорити про певний реверсний рух, реверсний наступ у районі Вугледару".

Як нагадав Світан, хвиль російського наступу на Вугледар було декілька. І таке враження, що у росіян не було зворотного зв’язку з власним командуванням.

"Це говорить про те, що начальник цього сектору просто хотів виконати задачу, спалюючи сил і засобів стільки, скільки у нього було. І ставив усім одне й те саме завдання", - уточнив він.

Ірина Носальська